Доступність посилання

ТОП новини
20 Липень 2018, Київ 13:30

Генерація Путіна: молоді росіяни не збираються на вибори президента


Карикатура на малюнок Володимира Путіна (Ілюстрація)

Лічені дні залишаються до виборів президента Росії. Журналісти Радіо Свобода стежать за найбільш прикметними публікаціями преси та соціальних мереж, які стосуються цьогорічних виборів. Зокрема, вони звертають увагу на те, чому вибори все ж важливі, попри те, що результат відомий заздалегідь, і розповідають про настрої серед наймолодшого покоління російських виборців – молодих людей, які виросли за часів правління Володимира Путіна і не пам’ятають жодного лідера, крім нього.

Навіщо стежити за цими виборами, якщо їхній результат і так відомий? На це та інші схожі питання, над якими замислюються багато людей, що не вивчають політику професійно, відповідає на сторінках видання Колумбійського університету, що у Нью Йорку, політичний експерт Тімоті Фрай.

Результат 70/70

Він говорить, що хоча і зрозуміло, що президентом знову оберуть Володимира Путіна, вибори у Росії дають рідкісну можливість оцінити відносну силу Путіна, потенціал його можливих конкурентів та настрої у суспільстві і серед еліт. Висока справжня підтримка може дати сигнал елітам, що їхній бунт не був би на часі і не отримав би підтримки населення. Низька підтримка показала б вразливість Путіна, навіть незважаючи на очікувані маніпуляції з голосами та фальсифікації.

А втручання влади у вибори експерт очікує на найвищому рівні – тиск на бюджетників уже був безпрецедентний, та і місцеві оглядачі очікують, що повторяться всі виборчі маніпуляції минулих років. За даними Тімоті Фрая, у Кремлі очікують результату «70/70» – тобто що і явка буде 70%, і проголосує за Путіна 70% із них. У вищі цифри можуть не повірити, а нижчі будуть свідчити про слабкість Путіна.

Покоління Путіна його не помічає

Увагу журналістів привернуло і перше покоління виборців, яке виросло за Путіна.

Російська служба британської медіакомпанії ВВС поспілкувалася з російськими підлітками, які, як петербуржець Женя Акулов виріс з портретом Путіна на стіні та примовляннями мами «Їж, бо дядя Володя дивиться». Але нині у свої 17 Акулов каже, що і досі не знає, чи йому голосувати за чинного президента, який, як здається хлопцеві, не впливає на його щоденне життя. За його словами, вирішуватиме Акулов, чи йому голосувати за Путіна, у сам день виборів.

Редакція англомовної газети Moscow Times також не проминула такого збігу, що з часу приходу Путіна до влади виросло вже ціле покоління, яке вперше піде до виборчих урн. Співрозмовники московської газети налаштовані досить песимістично, особливо ті, що взяли участь у протестах, і ті, які постраждали через захист своїх прав.

Інший учасник проекту Микита Фуга з Краснотуранська говорить, що очікує, що у найближчі 6 років президентства Путіна гроші підуть на зміцнення армії. «Це мене не стосується. Поки я можу зачекати, це в порядку. А за 10 років щось обов’язково зміниться», – вірить молодий російський виборець.

Ще одна співрозмовниця газети модель Аріна Бікбулатова зі столиці Башкортостану Уфи каже, що якраз вона жодних змін не очікує. «Я голосувати не піду. Я нічого в політиці не розумію, я не думаю, що один голос може щось змінити. І в будь-якому разі я тоді буду за кордоном», – говорить молода громадянка Росії.

У той час як Путін з майже 100% впевненістю знову заступить на президентську посаду вже учетверте, деякі архівісти вважали за доцільне нагадати про важливі події 9 серпня 1999 року, коли тодішній президент Борис Єльцин назвав Путіна своїм наступником, кажучи, що він єдина людина, «здатна об'єднати країну».

Ось як про ці події повідомляв тоді ще незалежний телеканал «НТВ», коли модератори ще почували себе зобов’язаними розповідати аудиторії, ким був Путін.

«Ми за сильну Росію, за сильного президента – за Путіна!»

У Татарстані деякі сили висловлюють повну підтримку Путіну. «Багато століть поєднують татар із Росією, яка була і залишається для більшості з нас нашою батьківщиною», – мовиться у зверненні Світового конгресу татар, організації, яка ставиться до Кремля з великою прихильністю.

«Нині, коли багатьом дуже не подобається дедалі більша сила нашої країни, особливо важливо продемонструвати нашу єдність та згуртованість. Своє майбутнє татарський народ пов’язує з нашим національним лідером – Володимиром Володимировичем Путіним. Закликаємо всіх співвітчизників взяти активну участь в голосуванні і підтримати політичний курс чинного президента країни. Ми за сильну Росію, за сильного президента – за Путіна!» – мовиться у зверненні.

А тим часом директора приватної школи в російському регіоні Татарстан оштрафували після того, як він відмовився скасувати обов’язкові уроки татарської мови. Як повідомив Павло Шмаков на сторінці у Facebook 13 березня, суд в Казані напередодні оштрафував його на 25 тисяч рублів (440 доларів).

У липні минулого року президент Росії Володимир Путін заявив, що діти в цих регіонах не мають бути змушені вивчати мови, які «не є їхніми рідними», і наказав прокурорам перевірити, чи це відбувається.

Цей крок викликав протест у Татарстані та інших регіонах, де якраз місцеві мови є рідними для багатьох мешканців, і вони мають статус офіційних нарівні з російською.

Татари становлять 4% населення Росії і є найбільшою етнічною групою після росіян. Згідно з переписом населення, в результаті політики русифікації кількість людей, які розмовляють татарською мовою, скоротилася на понад один мільйон між 2002 та 2010 роками.

Сьогодні виповнюється 80 років, відколи 13 березня 1938 року за сталінських часів був виданий указ про обов’язкове вивчення російської мови в усіх етнічних республіках і регіонах Радянського Союзу.

  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG