Доступність посилання

ТОП новини
16 Серпень 2018, Київ 12:03

Розробник «Новачка»: «У Москві були впевнені, що слідів не знайдуть»


Віл Мірзаянов

Кирило Бєлянінов

Про те, як британським слідчим вдалося встановити, яка саме речовина була використана для отруєння колишнього полковника Головного розвідувального управління Генерального штабу Збройних сил Росії Сергія Скрипаля, і чому російські офіційні особи постійно вимагають від Лондона «діяти відповідно до Конвенції про заборону хімічної зброї», – російський фахівець у галузі хімічної зброї, вчений Віл Мірзаянов, який у 1992 році вперше розповів журналістам про існування класу надтоксичних отруйних речовин «Новачок».

– Для того, щоб встановити, який «препарат» був використаний у цьому випадку, необхідно мати доступ до потужного мас-спектрометра з високою роздільністю, в «бібліотеці» якого є спектри всіх відомих на сьогодні сполук. Узята проба порівнюється з уже відомими, і комп’ютер вказує спектр із 96-відсотковою ймовірністю. Тобто помилки тут бути не може.

– Але для цього у слідчих має бути якийсь зразок?

– Це звичайні процедури. Можна взяти кров, сечу, екстрагувати зразок з одягу за допомогою розчинників. Є безліч способів.

– Російські офіційні особи неодноразово заявляли, що хімікат, використаний для отруєння екс-полковника ГРУ Сергія Скрипаля, міг бути вироблений в інших країнах, зокрема, у Великобританії. Ви кажете, що в Англії були зразки «Новачка».

– Англійці цілком могли синтезувати його на основі тих формул, які я оприлюднив у своїй книжці, яка була опублікована у 2008 році (State Secrets: An Insider’s Chronicle of the Russian Chemical Weapons Program Secrets – ред.). Кожна країна самостійно дбає про свою безпеку, і в рамках вивчення можливих загроз можна було створити зразок.

Британські слідчі у Солсбері на місці, де виявили непритомними Сергія Скрипаля і його дочку Юлію
Британські слідчі у Солсбері на місці, де виявили непритомними Сергія Скрипаля і його дочку Юлію

– Ви опублікували ці формули повністю?

– Повністю. Я підозрював, що щось схоже (на замах на С. Скрипаля – ред.) може статися, і тому дуже давно, починаючи з 1992 року, домагався внесення «Новачка» до списку офіційно заборонених хімічних сполук. Але це може зробити тільки Організація із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ), погодивши таке рішення з усіма державами-учасницями Конвенції.

Після того, як моя книжка була опублікована, ця проблема обговорювалася на одному із засідань у штаб-квартирі ОЗХЗ, і, наскільки мені відомо, жодного рішення ухвалено не було.

– Голова МЗС Росії Сергій Лавров, відповідаючи на претензії британської сторони, звинуватив Лондон у недотриманні вимог Конвенції про заборону хімічної зброї.

– ОЗХЗ якраз у рамках цієї Конвенції може працювати тільки з речовинами, які є у списку заборонених. «Новачка» в цьому списку немає, і, отже, штаб-квартира цієї організації не має методик розпізнавання «препарату».

– Вперше ви заявили про існування «Новачка» у 1992 році. Цю зброю могли відтоді вдосконалити? Наскільки можна бути впевненим, що мова в цьому випадку не йде про зовсім іншу сполуку зі схожими характеристиками?

«Новачок» відрізняється від усіх без винятку нервово-паралітичних газів тим, що в його основі лежить сполука фосфору й азоту

– Удосконалити, зрозуміло, могли, але «скелет» препарату залишається незмінним. «Новачок» відрізняється від усіх без винятку нервово-паралітичних газів тим, що в його основі лежить сполука фосфору й азоту. Всі інші отруйні речовини такого зв’язку не мають, тож «Новачок» є принципово новим класом.

– «Новачок» був створений у Державному науково-дослідному інституті органічної хімії і технології (в СРСР – ред.) ще наприкінці 1980-х. Працюючи над цим проектом, ви припускали, що він може бути використаний в таких випадках, як «справа Скрипаля»?

Знаряддями вбивства ми не займалися, для цього у КДБ була своя власна лабораторія

– За радянських часів ми завжди працювали разом із КДБ. Коли Маркова (болгарський письменник Георгій Марков, убитий в Лондоні у 1978 році – ред.) вбили, то для нападу був використаний рицин, отриманий у нашій лабораторії. Але знаряддями вбивства ми не займалися, для цього у КДБ була своя власна лабораторія.

Британські експерти в Солсбері на місці, де були виявлені непритомними колишній полковник ГРУ Росії Сергій Скрипаль і його дочка Юлія
Британські експерти в Солсбері на місці, де були виявлені непритомними колишній полковник ГРУ Росії Сергій Скрипаль і його дочка Юлія

– Російські офіційні особи стверджували, що створений вами «препарат» міг опинитися в республіках колишнього СРСР. Як джерело походження, наприклад, називали Грузію і Узбекистан.

Радянський Союз розвалився 27 років тому, і якщо десь у республіках і був чистий «Новачок», він вже давно розклався і не може використовуватись як зброя

– Це пусті балачки. Радянський Союз розвалився 27 років тому, і якщо десь у республіках і був чистий «Новачок», він вже давно розклався і не може використовуватись як зброя.

Будь-яка хімічна отруйна речовина розкладається, і не існує сполуки, яка зберігала б свої властивості протягом тривалого часу. У перший рік втрачається 2 відсотки, у другий – 3, а продукти розкладання, що утворюються, прискорюють процес розпаду. Саме тому зберігання і утилізація отруйних речовин – це велика проблема, яка до того ж обходиться дорожче, ніж виробництво.

– Ви казали, що під час замаху на Скрипаля та його дочку могла бути використана бінарна зброя…

– Так. Саме через труднощі у зберіганні та утилізації зараз ніхто не буде виробляти так званий «кінцевий продукт». Вироблятимуть компоненти, відносно нешкідливі окремо «складові частини», які з’єднуються безпосередньо перед застосуванням.

– І таке виробництво можна приховати?

Виробництво так званих «напівпродуктів», які є компонентами бінарної зброї, може вестися цілком офіційно. На якомусь підприємстві можуть виконувати план виробництва пестицидів, навіть не підозрюючи, що насправді виробляють хімічну зброю

– Так. Наприклад, одночасно з розробкою перспективної речовини, коли вже проходять поетапні випробування, розробляється сільськогосподарський пестицид, який за своїми характеристиками в основному повторює цю речовину. Тобто виробництво так званих «напівпродуктів», які є компонентами бінарної зброї, може вестися цілком офіційно. На якомусь підприємстві можуть виконувати план виробництва пестицидів, навіть не підозрюючи, що насправді виробляють хімічну зброю.

– З вашого погляду, наскільки легко було провезти такі речовини через кордони і потім використовувати їх?

– Це не дуже складно. Потрібні дві скляні ампули, будь-який агент для створення високого тиску, наприклад легкий летючий бензин. Ампули перед застосуванням треба розбити, а змішані речовини дадуть потрібну суміш. Потім, як аерозоль, її можна розпорошити. Але це дуже грубий варіант, і я впевнений, що в ФСБ (Федеральна служба безпеки Росії – ред.) могли придумати більш витончений спосіб.

– Ви вважаєте, що замах на екс-полковника Скрипаля був «підкреслено демонстративним». Тобто виконавці заздалегідь розраховували на те, що сліди «Новачка» знайдуть?

Це дійсно демонстративна розправа, але на мій погляд, у Москві були впевнені, що сліди речовини ніхто не виявить. В Москві розраховували на те, що їх ніхто не зловить

– Я так не думаю. Це дійсно демонстративна розправа, але на мій погляд, у Москві були впевнені, що сліди речовини ніхто не виявить. Цього «препарату» офіційно не існує, він не згадується в жодному зі списків Організації з заборони хімічної зброї. Майже 30 років ніхто не займався його розробкою. Для мене очевидно, що в Москві розраховували на те, що їх ніхто не зловить.

– Але формулу «Новачка» ви опублікували ще вісім років тому…

– Я не знаю, чи бачили в ФСБ мою книжку. Можливо, в одному з управлінь її прочитали, а в іншому, яке готувало замах, про це нічого не чули.

– Після інциденту з Сергієм Скрипалем до вас, як до одного з творців «Новачка», зверталися представники ОЗХЗ або будь-яких міжнародних організацій?

– Ні, до мене ніхто не звертався, окрім журналістів.

Оригінал матеріалу – на сайті Російської служби «Голосу Америки»

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG