Доступність посилання

ТОП новини
23 Квітень 2018, Київ 22:56

Угода про асоціацію України з ЄС: що виконано, а що гальмується?


Ілюстраційне фото. Молодь тримає прапор Євросоюзу з гербом України на майдані Незалежності в Києві, 30 жовтня 2013 року

Євроінтеграція була однією з вимог Революції гідності. І Угода про асоціацію з ЄС – певний перелік «домашніх завдань» України – діє вже чотири роки. Щороку Київ ставить собі завдання в різних галузях, які мають наблизити державу до стандартів життя Євросоюзу. Та наскільки вдається їх виконувати? В уряді зізнаються: модернізація деяких галузей «гальмує» з року в рік. І до нових завдань на 2018 рік додаються давні невиконані обіцянки.

Україна поступово входить у передвиборчий період: уже на наступний рік заплановані чергові парламентські й президентські вибори. А це означає, що євроінтеграція може дещо загальмуватись через політичні ігри, припускає віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Іванна Климпуш-Цинцадзе
Іванна Климпуш-Цинцадзе

Проте Україна вже зараз відстає в деяких важливих пунктах імплементації Угоди про асоціацію з ЄС. У лютому український уряд оприлюднював звіт, за яким вдалося ухвалити лише 41% запланованого на 2017 рік.

«Хвости» України

Від Києва чекають цілої низки обіцяних законів, що регулюють питання транспорту: автомобільні та залізничні перевезення; транспортування водними шляхами; перевезення небезпечних вантажів.

«Ці всі законопроекти з тих чи інших причин не рухалися. Вони то вносилися спершу Міністерством інфраструктури, потім були відкликані, потім подавались від імені депутатів. Ми втратили велику кількість часу», – розповідає Климпуш-Цинцадзе.

Стосунки між митницею та операторами зовнішньо-економічної діяльності мають стати прозорішими й чіткішими, проте прогресу з минулого року немає, додає вона.

Слід також пришвидшити зміни у галузі громадського здоров’я – налагодити систему використання донорських органів і створити Службу крові.

«Усі, хто стикався з необхідністю переливання крові чи переливних препаратів, знають, якою недосконалою на цей день є система перевірки якості цих препаратів. І наскільки це важливо для людей», – додає Климпуш-Цинцадзе.

Серйозна затримка є також із галуззю екології. Ухвалений законопроект про оцінку впливу на довкілля ветували, вносили вдруге до Верховної Ради, і, зрештою, голоси для нього знайшлись. Проте процес зайняв більше часу, ніж очікувалось, каже віце-прем’єр-міністр.

Ухвалення стратегічної екологічної оцінки також потребувало більше часу, аніж Україна обіцяла ЄС. Ідеться про інструменти оцінки впливу на довкілля, управління водними ресурсами, управління відходами, охорони природи – принципова вимога Заходу.

«Чим довше немає законів, тим довше ми не можемо почати готувати підзаконні акти, тому що ми не знаємо, в якому вигляді буде остаточна реакція», – зауважує Климпуш-Цинцадзе.

Прогрес України

Київ намагається рухатись у рамках затвердженої Дорожної карти

«Із 28 лютого Верховна Рада ухвалила в цілому 3 законопроекти і 7 за основу із Дорожньої карти. Це надзвичайно важливо, бо без ухвалення рамкових законопроектів ми не можемо рухатися далі в роботі над підзаконними актами, спрямованими на виконання Угоди про асоціацію», – зазначила віце-прем’ єр-міністр.

Найбільші успіхи України простежуються в чотирьох галузях: технічні бар’єри торгівлі промисловими товарами, державні закупівлі, енергетика (лише щодо газу, електроенергії та енергоефективності) та екологія (якість води та управління довкіллям). Щодо цих сфер є гарні шанси досягти повної імплементації, розповідає виконавчий директор Українського центру європейської політики Любов Акуленко.

«У всіх цих чотирьох сферах ухвалені закони і по них розробляються підзаконні акти. І це робиться систематично», – додає вона.

Є ще одна категорія, що умовно розмістилась між успіхами і провалами – галузі, в яких є прогрес, проте несистемний. Зокрема, щодо санітарних та фітосанітарних заходів, сільського господарства, податків, захисту прав споживачів, громадського здоров’я та соціальна політика.

А от категорія, каже Акуленко, де майже немає прогресу, і про яку не встигла згадати Климпуш-Цинцадзе, – це норми безпеки громадян, якими мають опікуватись ті чи інші учасники ринку.

«Безпека людини – це дорого, багато хто не розуміє, чому має дбати про безпеку українців. Це звучить, звісно, не дуже правильно, але так і є», – додає Акуленко.

Переважно поступ є в тих галузях, які працюють на експорт. Ті ж гравці, які зосереджені на Україні та українських споживачах, майже не відчувають стимулів змінювати правила гри, резюмує Акуленко.

Євросоюз каже працювати далі

Євросоюз заявляє, що помічає успіхи України і готовий чекати нових результатів. Відвідуючи Київ 12 березня, віце-президент Європейської комісії Федеріка Моґеріні заявила, що в Євросоюзу «немає втоми від України», а навпаки, політична й дипломатична активність сторін інтенсивніша, ніж будь-коли.

Федеріка Могеріні
Федеріка Могеріні

«Ми працюємо з Україною, щоб надати нашу допомогу, щоб політична воля була впроваджена, щоб були виконані сподівання громадян України. Саме тому немає втоми, тому що ми бачимо бажання, прагнення, перші результати. Ми бачимо це як інвестицію в розвиток нашого спільного європейського континенту», – сказала вона.

Климпуш-Цинцадзе заявила, що в 2018 році Україні вдасться зменшити кількість невиконаних обіцянок перед ЄС, проте частину пунктів Угоди все ж доведеться перенести на наступний рік.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG