Доступність посилання

ТОП новини
24 Червень 2018, Київ 17:45

Рада громадського контролю при ДБР створена з порушеннями, ефективність під сумнівом – експерти


Ілюстративне фото

Київ – Увечері 30 березня низка громадських організацій обрала зі своїх лав Раду громадського контролю Державного бюро розслідувань, який є головним слідчим органом в Україні. Голова ДБР Роман Труба, який відкрив установчі збори для формування Ради, наголосив, що вона стане незалежною структурою, що забезпечить громадський контроль за роботою Бюро. Вибори тривали до ночі, а частина учасників процесу, антикорупційних експертів та дехто з народних депутатів побачили порушення у формуванні Ради громадського контролю, а саму методику відбору визнали необ'єктивною.

З обіду і до ночі 30 березня понад 90 громадських організацій обрали зі своїх лав склад Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань. Про це повідомила Радіо Свобода головуюча на установчих зборах Ради громадського контролю, голова Всеукраїнської профспілки адвокатів Надія Корінна.

За її словами, вибори пройшли без суттєвих порушень, але підрахунок голосів тривав дуже довго: кожен делегат мав проголосувати за п'ятнадцятьох кандидатів до ради, не більше і не менше. В іншому випадку бюлетень визнавали недійсним.

Голосування було рейтинговим: до складу Ради громадського контролю увійшли ті 15 осіб, які набрали найбільшу кількість голосів.

Зрештою, повідомила Надія Корінна, п'ятнадцятьма членами Ради громадського контролю ДБР, крім неї самої, стали Василь Апасов, Максим Балдін, Олександр Вольвак, Ростислав Дмитрусь, Сергій Іванов, Ганна Колесник, Денис Колесников, Катерина Кувіта, Наталія Мамченко, Максим Марчук, Ростислав Попович, Ігор Проценко, Ярослав Романенко та Анатолій Свирид.

На установчі збори подали документи понад 100 громадських об'єднань, з них 99 пройшли перевірку та отримали право формувати Раду громадського контролю ДБР.

У підсумку в установчих зборах 30 березня взяли участь представники 91 громадської організації, повідомив Радіо Свобода голова Державного бюро розслідувань Роман Труба. Він особисто відкрив установчі збори ради громадського контролю для очолюваного ним відомства, і під його керівництвом делегати обрали головуючого та рахункову комісію.

Проте, за словами керівника ДБР, його участь у формуванні наглядового органу є суто технічною і обмежується друком бюлетенів та іншими організаційними питаннями.

Кореспондент Радіо Свобода спостерігав за формуванням РГК ДБР власне на місці подій, у Національній академії прокуратури. На початку, коли установчі збори органу, який мав контролювати роботу ДБР, вів сам голова Бюро Роман Труба, частина делегатів заявила про деякі порушення. Виявилося, що одного з делегатів немає на місці, а замість нього бюлетень і мандат для голосування отримав хтось інший. Його виключили зі списку присутніх, але його мандат, імовірно, залишився в залі, та міг голосувати, стверджують представники організацій «Автомайдан», «РПР» та «С14», які виявили порушення.

Головуючу установчих зборів Надію Корінну обрали більш ніж 60 голосами.

І вона провела повторну реєстрацію делегатів з перевіркою документів, щоб виявити, хто відсутній, а хто має намір голосувати не сам за себе. Після такого рішення частина делегатів просто пішли з зали, вкинувши заповнені бюлетені до скриньки без перереєстрації. Але в підсумку їх визнали недійсними.

Голова антикорупційної групи Реанімаційного пакету реформ, колишній член конкурсної комісії з відбору керівників ДБР та один з учасників відбору складу Ради громадського контролю Олександр Лємєнов назвав перелік організацій-учасників нерепрезентативним, а сам метод формування контролюючого органу, на його думку, не убезпечує від маніпуляцій. За словами Лємєнова, він не мав наміру потрапити до Ради громадського контролю, однак – долучився до процесу, щоб, як він пояснив, зрозуміти його зсередини:

«Певні люди, які є у списку кандидатів, і не позначені як ті, що вибули — їх насправді в залі немає. Я долучився, щоб «підсвітити процес» зсередини. Якби не це, і якби не партнери – я би вже вийшов із процесу. Наразі я не бачу тут об'єктивної репрезентації експертів у майбутній Раді громадського контролю. Я скажу так: тут людей 15 так, як і я, брали участь у формування ДБР. Решта часто навіть не знала до сьогодні, як розшифровується абревіатура цього органу».

​За підрахунками Реанімаційного пакету реформ, 37 з 99 зареєстрованих організацій пов'язані між собою та є близькими до керівництва ДБР, ще 46 мають зв'язки з політиками, і лише близько 15 виглядають як дійсно незаангажовані громадські організації.

Олександр Лємєнов наголосив, що найкращим рішенням було би проводити відкрите електронне голосування, тоді би кількість учасників була би більшою, а склад РГК ДБР відображав реальну структуру громадянського суспільства.

Аналогічну оцінку процесу формування Ради громадського контролю ДБР зробили депутат від «БПП» Мустафа Найєм та активіст «Автомайдану» Олексій Гриценко.

«Я витратив на це 7 годин і просто побачив це зсередини, а саме: як люди, які захищають корупціонерів, які організовують проплачені акції, потрапляють до складу РГК, бо вони зручні і не будуть створювати проблем голові ДБР. Це все стало можливим через тупу архаїчну процедуру обрання, коли купа фейкових громадських організацій проголосували самі за себе, а всі інші не мали можливості зробити це онлайн. Чи від цього буде легше Трубі чи його заступникам? Ні, бо це змусить нас діяти значно активніше і більше, а ми це вміємо. Чи була у нас самоціль потрапити до РГК? Ні. Ми розуміли з самого початку, що все вирішено, і що чесними переконаннями перемогти тут неможливо», – визнає Гриценко.

Зі свого боку, депутат від «БПП» Мустафа Найєм у соцмережах наголосив, що Державне бюро розслідувань є ключовим слідчим органом у державі, який має право розслідувати діяльність і високопосадовців, і суддів, і антикорупційних органів. Відтак формування залежної від влади Ради громадського контролю ДБР є саме тим реваншем, про який всі говорять, стверджує Найєм. У тому, що громадську раду формували саме таким чином, він звинувачує уряд. Який визначив відповідний порядок. Відтак, закликає депутат, необхідно на законодавчому рівні закріпити формування всіх громадських структур при органах влади за єдиним алгоритм: прозоре онлайн-голосування.

Під час формування Ради громадського контролю ДБР Радіо Свобода змогло поставити ці та інші питання самому голові ДБР Роману Трубі:

– Якими є мета і функції Ради громадського контролю ДБР? Чи мають вони щось на зразок права вето щодо вашої діяльності?

– З 2014 року в абсолютній більшості органів влади та у правоохоронних органах на законодавчому рівні закріплено присутність громадськості. Конкретно ця структура здійснюватиме громадський контроль за роботою ДБР. Повноваження Ради прописані у законодавстві, й найважливішим є право делегувати трьох з п'яти членів до дисциплінарної комісії ДБР. Це свідчить про те, що громадськість матиме прямий вплив і стежитиме за професійністю тих осіб, які працюють у Державному бюро розслідувань. Також члени РГК можуть бути присутніми на засіданнях парламентських комітетів, на яких ми звітуємо про свою роботу, відтак вони можуть отримати там відповіді на ті питання, які цікавлять громадськість.

– Чому обрано формат саме установчих зборів для формування цього громадського органу, а не, наприклад, інтернет-голосування?

– Порядок формування РГК чітко передбачено нормативними документами. У затвердженому Кабінетом міністрів порядку формування РГК вказано, що вона формується лише через установчі збори, альтернативного формату там не передбачено. Загалом онлайн-механізм теж має свої ризики. Але хай який механізм було прописано, ми маємо чітко його виконувати.

– Чи ви особисто та ДБР загалом подавали свої пропозиції щодо нормативних документів про ваше бюро та про Раду громадського контролю?

– Так, перед затвердженням нормативних документів органи влади надають свої пропозиції. Наші пропозиції теж були враховані.

– Антикорупційні організації, зокрема і «Реанімаційний пакет реформ», наводять докази того, що більшість залучених до процесу громадських організацій є упередженими та пов'язаними між собою.

– Порядок формування Ради громадського контролю є прозорим. Подачу документів ми оголосили ще в лютому. Було більш ніж 15 днів, щоб кандидати (які водночас є учасниками відбору складу РГК ДБР – ред.) подали свої документи та біографії, виявили свою волю. Кожна з автобіографій була опублікована, і всі мали час вивчити кожну особу. Окрім того, ми також вивчали кожну особу та корупційні ризики, з'ясовували, чи притягали людину до кримінальної відповідальності, чи входить вона до складу інших громадських рад, щоб такі в жодному разі не потрапили до відбору.

– Ви берете участь, принаймні, на початковому етапі, у формуванні органу, який контролюватиме вашу ж роботу. Чи не вбачаєте у цьому конфлікту інтересів?

– Участь ДБР у формуванні Ради громадського контролю обмежується організаційними та технічними питаннями, які не можуть вплинути на кінцевий склад ради.

Державне бюро розслідувань – новий правоохоронний орган, що покликаний розслідувати злочини високопосадовців, суддів, співробітників Національного антикорупційного бюро і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, екс-президентів та членів уряду, у тому числі корупційні злочини, не підслідні НАБУ.

На його створенні західні партнери України наполягали ще за попередньої влади. Нині ж, очікують експерти. Частина його повноважень перетинається зі сферою діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що, теоретично, може стати причиною конфлікту між цими двома органами.

  • 16x9 Image

    Євген Солонина

    На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG