В Азербайджані 11 квітня відбуваються позачергові президентські вибори. Спочатку голосування повинно було пройти в жовтні 2018 року, проте президент Ільхам Алієв переніс його на кілька місяців вперед.
Алієв вже тричі перемагав на президентських виборах (у 2003, 2008 і 2013 роках).
У 2016 році в Азербайджані відбувся референдум про внесення змін до конституції країни, і термін перебування президента при владі був збільшений із п'яти до семи років. Тому Алієв в разі перемоги буде залишатися на чолі країни щонайменше до 2025 року.
Хто бере участь у виборах
Азербайджанська опозиція вибори бойкотує, тому за посаду лідера республіки будуть боротися вісім кандидатів.
Чинний президент – кандидат від правлячої партії «Новий Азербайджан». Згідно з офіційними соціологічними даними, його підтримують близько 84% виборців.
Крім нього, у виборах беруть участь:
- Гудрат Гасангулієв від партії «Народний фронт цілісного Азербайджану»,
- Араз Алізаде від Соціал-демократичної партії Азербайджану,
- Фарадж Гулієв від партії «Національний рух відродження»,
- Разі Нуруллаєв від «Ініціативної групи фронтистів»,
- Хафіз Гаджієв від партії «Сучасний Мусават»,
- Захід Орудж, самовисуванець,
- Сардар Мамедов від Демократичної партії Азербайджану.
Більшість кандидатів у своїх програмах в цілому підтримують поточний політичний курс, що було добре видно під час телевізійних дебатів. Кандидати отримали три години безкоштовного ефірного часу на громадському телебаченні і радіо, але значну частину своїх виступів присвятили саме успіхам Ільхама Алієва.
Але кілька особистих обіцянок все-таки прозвучало:
Нуруллаєв пообіцяв, що якщо стане президентом, виділить десять тисяч манатів (близько 6000 доларів) кожній родині на розвиток бізнесу і оголосить кредитну амністію для боржників банків.
Захід Орудж обіцяв прирівняти статус педагогів до статусу держслужбовця.
Як проходять вибори
День виборів у Азербайджані є неробочим. Виборчі дільниці по всій країні відкрилися о 08:00 (07:00 за київським часом) і закриються о 19:00 (18:00 за київським часом). Всього на території Азербайджану буде відкрита 5641 виборча дільниця, ще буде 41 дільниця в 32 інших країнах: в Росії, Австрії, Білорусі, Бельгії, ОАЕ, Великобританії, Німеччини, Чехії, Китаї, Франції, Грузії, Йорданії, Ірані, Іспанії, Італії, Швейцарії, Швеції, Казахстані, Катарі, Киргизстані, Латвії, Литві, Угорщині, Молдові, Нідерландах, Узбекистані, Польщі, Саудівській Аравії, США, Туреччині, Україні та Греції.
20% виборчих дільниць обладнані веб-камерами.
За даними ЦВК Азербайджану, в країні налічується понад 5 мільйонів виборців, було надруковано понад 5,3 мільйона виборчих бюлетенів.
Золото і мідь
Основні претензії міжнародних спостерігачів пов'язані з тим, що влада в Азербайджані практично узурпована представниками родини Алієвих, і вони ж контролюють значну частку компаній і національних багатств країни. У так званому «Панамському архіві» журналісти виявили, що сім'я президента Азербайджану контролює найбагатші в країні родовища золота, міді та срібла через мережу підставних компаній.
Відома азербайджанська журналістка Хадіджа Ісмаїлова, яка співпрацювала з Азербайджанською редакцією Радіо Свобода (офіс ЗМІ в Баку був закритий за наказом влади Азербайджану), розкрила, що уряд Азербайджану ще в 2012 році надав право на прибуткове золотоносне родовище сім'ї президента. У 2014 році Хадіджа Ісмаїлова писала, що через офшорні компанії дві дочки Алієва контролюють один з головних телеком-операторів країни – Azercell.
Після публікації цих розслідувань в 2015 році суд в Баку визнав журналістку винною в незаконному підприємництві та ухилянні від сплати податків і засудив її до 7,5 років ув'язнення. «Я арештована за замовленням президента Ільхама Алієва через мою журналістську діяльність. Справжня причина мого арешту – запобігання моїх розслідувань про бізнес Алієва і його сім'ї», – заявила журналістка у суді.
За даними OCCRP, офшори, які пов'язані з Алієвим і які контролюють бізнес сім'ї, тривалий час не платили податки в бюджет Азербайджану: бюджету було завдано збитків на близько 600 мільйонів доларів.
Нарешті, що стосується витрат президента на виборчу кампанію, то, згідно з декларацією його виборчого штабу, Алієв отримав 50 тисяч манатів (близько 25 тисяч євро) «добровільних» внесків на свою кампанію і стільки ж – від партії «Новий Азербайджан», яку він представляє. При цьому штаб, згідно з декларацією, не мав ніяких витрат на кампанію.
Пожертви, які отримали на свої кампанії інші кандидати, відповідно до їхніх декларацій, становили від 100 до 500 євро.
Родичі президента
Ільхам Алієв прийшов до влади після свого батька Гейдара Алієва, який правив країною з 1993 року. Політологи впевнені, що таку ж операцію з передачі влади Ільхам Алієв готує і своєму сину, Гейдару Алієву-молодшому.
«Починаючи з 1996 року, в Азербайджані реалізується операція «Престолонаслідування» і вводиться самовладдя, – упевнений політолог Раміз Юнус. – Я думаю, що ви не здивуєтеся, якщо в Азербайджані найближчим часом відбудуться парламентські вибори, і 20-річний син Ільхама Алієва Гейдар Алієв-молодший також почне свій рух у владу».
У 2017 році Алієв також призначив свою дружину Мехрібан Алієву першим віце-президентом Азербайджану.
Преса і опозиція
Міжнародна неурядова організація «Репортери без кордонів», яка щорічно випускає «Індекс свободи преси» і оцінює стан зі свободою слова і свободою ЗМІ в різних країнах світу, відносить Азербайджан до «чорної зони». У цих країнах свободи слова в західному розумінні практично не існує: держава контролює телебачення і друковану пресу, а доступ до інтернету обмежений. Азербайджан, за оцінкою організації, перебуває за рівнем свободи слова приблизно на рівні Туркменістану і Узбекистану на момент, коли там ще був лідером Іслам Карімов.
Автори звіту зазначають, що президент Ільхам Алієв з 2014 року веде в Азербайджані «нещадну» війну проти своїх опонентів. «Незалежних журналістів і блогерів ображають, б'ють, шантажують або намагаються підкупити, а якщо це не приносить результату – саджають до в'язниць. Незалежні медіа, такі як «Дзеркало», агентство «Туран» або Азербайджанська служба Радіо Свобода, влада душила економічними методами або просто закривала, а журналістів, таких як Емін Міллі або Ганімат Захід змушують їхати з країни», – зазначали «Репортери без кордонів».
Із країн колишнього СРСР більше журналістів зараз заарештовано саме в Азербайджані – 10 осіб (без урахування Хадіджі Ісмаїлової, яка вже звільнена). Це викрадений в Тбілісі і таємно вивезений в Баку Афган Мухтарли, Афган Садигов, Араз Гулієв, Азіз Оруджев, Елькін Ісмаїл, Фікрет Фарамазогли, блогер Мехман Гусейнов (він відбуває два роки ув’язнення за образу поліції), Ніджат Алієв, Сеймур Хазі і Зія Асадлі.
В Азербайджані триває блокування Радіо Свобода
Влада Азербайджану продовжує блокування доступу жителів країни до сайту Азербайджанської служби Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода в час, коли 11 квітня в країні відбуваються позачергові президентські вибори.
«Наша робота полягає в тому, щоб забезпечити незалежне висвітлення новин для народу Азербайджану – не в останню чергу у зв'язку з такими важливими подіями, як президентські вибори. Ця заборона перешкоджає нашій місії, позбавляє азербайджанців свободи доступу до інформації та порушує міжнародні зобов'язання уряду поважати роль вільної преси», – заявив президент Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Томас Кент.
Базований у Нью-Йорку «Комітет захисту журналістів» вказав 6 квітня, що влада Азербайджану очистила політичний ландшафт «практично від усіх формальних шляхів висловлення інакомислення» напередодні виборів.
Заборона триває з травня 2017 року, коли суд у Баку на запит генерального прокурора заблокував сайт Азербайджанської служби Радіо Свобода та інші проекти, як такі, що «становлять загрозу» національній безпеці Азербайджану та сприяють «насильству, ненависті або екстремізму, порушують приватне життя або являють собою наклеп».
Англомовний веб-сайт RFE/RL періодично заблоковано в Азербайджані з січня 2018 року.
Незважаючи на закриття традиційних каналів інформування в інтернеті, Азербайджанська служба Радіо Свобода продовжує функціонувати як важливе джерело новин через відеохостинги та соціальні мережі. У 2017 році служба отримала майже 90 мільйонів переглядів відео на своїх каналах YouTube і Facebook і підтримує активну присутність в Instagram, Twitter та «Одноклассниках».
РВЄ/РС поширює інформацію на різних платформах (інтернет, радіо, телебачення, відео) для аудиторії в 23 країнах Східної та Південно-Східної Європи, Кавказу, Центральної Азії та Близького Сходу 25 мовами.
Оригінал – на сайті спецпроекту «Настоящее время»
