Доступність посилання

ТОП новини
21 Жовтень 2018, Київ 19:18

Уроки патріотичного виховання. «Часто діти більше за батьків і вчителів переймаються проблемами війни» – учасник бойових дій


Урок «Захисник Вітчизни». Фото надане Олександром Савченком, засновником громадської організації патріотичного виховання «Калина»

Київ – З початком російської військової агресії проти України у школах особливого значення набули уроки патріотичного виховання. У 2014-2015 роках панувала, так би мовити, «мода на патріотизм»: діти малювали і передавали свої малюнки бійцям на передову, плели маскувальні сітки, а у фойє вчителі вивішували прапори з підписами бійців, привезені з зони конфлікту. Частими гостями у школах були учасники АТО. Міністерство освіти України навіть затвердило концепцію національно-патріотичного виховання, але на сьогодні у багатьох освітніх закладах «уроки патріотизму» нагадують заняття радянських часів.

Вивчення і декламування віршів Тараса Шевченка на початку березня або «Свято козачат» у жовтні до Дня Покрови – так у школах відбуваються уроки патріотичного виховання. Зустрічі школярів та студентів з героями нинішньої російсько-української війни ініціюють здебільшого батьки школярів та самі ветерани бойових дій на сході.

Органи місцевого самоврядування, як і вчителі, в основному підтримують такі заходи, але самі їх ініціювати не поспішають, а якщо й ініціюють, то проводять їх здебільшого «на камери», каже журналіст і мати двох школярок Наталя Позняк-Хоменко.

Способом довести свою лояльність до влади було саме патріотичне виховання: воно мало бути пафосним і голосним, щоб у владних кабінетах гарантовано почули, що ти «свій»
Наталя Позняк-Хоменко

«Школа була і залишається найвірнішою опорою будь-якого режиму, і не лише тому, що її функціонування та вчительська праця залежать від бюджетних коштів, а й тому, що дотепер спрацьовує радянський інстинкт самозбереження. У нашому випадку, способом довести свою лояльність до влади було саме патріотичне виховання: воно мало бути пафосним і голосним, щоб у владних кабінетах гарантовано почули, що ти «свій». Як результат, школа виробила демонстративну систему патріотичного виховання, яка більше звертає увагу на зовнішні атрибути, а не на глибинні сенси», – каже Позняк-Хоменко в інтерв’ю для Радіо Свобода.

Тобто, патріотичне виховання відбувається за виробленим у радянський час сценарієм, просто замість білих фартушків школярі вбрані у вишиванки, замість пісні про «комсомольців-добровольців» співають «Червону калину», додає Позняк-Хоменко.

Її донька Ярина, учениця 4-го класу середньої загальноосвітньої школи (Київ), розповіла: урок патріотичного виховання суміщений з уроком музики, діти починають і закінчують урок співом Гімну України, а під час уроку розучують українські пісні. Інші масові прояви «патріотичного виховання» у цій школі – це конкурси на краще прочитання віршів Тараса Шевченка та акції до Дня Покрови.

Такі уроки нагадують радянські відзначення дня піонерії та вшанування радянських воїнів, які загинули у час Другої світової війни
Сергій Грабовський

«Такі уроки нагадують радянські відзначення дня піонерії та вшанування радянських воїнів, які загинули у час Другої світової війни, точніше – Великої вітчизняної війни, оскільки не кожен вчитель вживає термін «Друга світова війна», – констатує дослідник історії України, публіцист Сергій Грабовський.

У Міністерстві освіти визнають наявність проблеми і готові співпрацювати з освітянами, громадськими активістами для наповнення концепції національно-патріотичного виховання реальним змістом. Але практично, все покладено на освітян, місцевих чиновників та небайдужих батьків, кажуть фахівці. На думку окремих експертів, дотепер у системі освіти діє «політика подвійних стандартів», точніше, українська школа, виши та наука не позбулись, наприклад, двомовності (російську мову далі використовують у системі науки та освіти) та орієнтованості на кремлівське бачення історії України.

«Часто діти більше за батьків і вчителів переймаються проблемами війни» – учасник війни з Росією

Звичайно, подібну ситуацію можна спостерігати не скрізь по українських школах – чимало освітніх закладів по всій Україні запрошують ветеранів бойових дій на Сході, а волонтери вчать підлітків, які діяти у критичних ситуаціях та надавати, за критичних обставин, домедичну допомогу.

Бійці-ветерани часто підтримують зв’язки зі школами, де вони навчались і куди приходять, щоб залучити учнів до різних патріотичних акцій. Так, на Дніпропетровщині бійці добровольчого полку «Дніпро-1» почали проводити у школах області «Урок патріотизму».

Українські добровольці започаткували «Уроки патріотизму» в школах Дніпропетровщини
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:02:02 0:00

​Ветерани добровольчих батальйонів проводять подібні уроки у школах Київщини, на Волині, розповідає у розмові з Радіо Свобода ветеран війни з Росією, засновник громадської організації патріотичного виховання «Калина» Олександр Савченко.

Я зрозумів, що діти прекрасно орієнтуються у тому, що відбувається на Донбасі, що вони часто більше, аніж їхні батьки та вчителі, переймаються проблемами війни
Олександр Савченко

«Ми з побратимами розробили свою систему з національно-патріотичного виховання, назвали її «Захисник вітчизни». Зв’язувалися зі школами у Броварах, приїздили туди і розповідали учням, що на Донбасі точиться війна, розпочата Росією, і згадували свої власні воєнні історії. Я побоювався, що багато школярів – і то по всій країні – можуть бути під емоційним та інформаційним впливом Кремля через соціальні мережі «Одноклассники» і «ВКонтакте». Але при спілкування з учнями я зрозумів, що діти прекрасно орієнтуються у тому, що відбувається на Донбасі, що вони часто більше, аніж їхні батьки та вчителі, переймаються проблемами війни», – наголошує боєць в у розмові з Радіо Свобода.

Урок «Захисник Вітчизни». Фото надане Олександром Савченком
Урок «Захисник Вітчизни». Фото надане Олександром Савченком

​За його словами, працювати у напрямку патріотичного виховання треба не лише з учнями та студентами, але і з освітянами, серед яких багато тих, хто досі сповідує радянські цінності.

Свою методику з підготовки вчителів у Києві запропонували освітяни-ветерани АТО та науковці, які працюють з учнями шкіл у рамках спецкурсу з патріотичного виховання. Згідно з законодавством, «тренерами» для освітян та викладачами уроків патріотичного виховання у школах можуть бути учасники бойових дій на сході, які мають вищу освіту. Про це Радіо Свобода повідомив ветеран війни України з Росією, член Координаційної ради з патріотичного виховання при Київській міській держадміністрації Дмитро Примаченко.

Згідно з законодавством, ветерани, які не мають вищої педагогічної освіти, можуть викладати, але вища освіта іншого профілю у них має бути. Якраз вони і можуть викладати дисципліну «Захист Вітчизни
Дмитро Примаченко

«Ми ставимо акцент на роботі з вчителями, які викладають курс «Захист Вітчизни»: це є той, назвемо його так, «агент», який зможе бути наставником, авторитетною особою для дітей й викладати їм національно-патріотичне виховання в усіх аспектах. Зараз, згідно з законодавством, ветерани, які не мають вищої педагогічної освіти, можуть викладати, але вища освіта іншого профілю у них має бути. Якраз вони і можуть викладати дисципліну «Захист Вітчизни», – пояснив Примаченко.

Також він зауважує: уроки або лекції з національно-патріотичного виховання повинні зацікавити дітей історією України. Для цього Примаченко та його однодумці розробили лекторій «Славетні епохи України». Головна аудиторія – старшокласники загальноосвітніх шкіл. Лекторій триває від 45 до 60 хвилин, за цей час лектор охоплює всю історію України різних епох. Головна відмінність лекторію від звичайних уроків – акцент на цікавих фактах з історії України, пояснив Примаченко.

«Важко виступати перед дітьми, чиї рідні загинули, або мали переселитись» «кіборг» Тихонов

Батьки школярів вважають, що зустрічі з учасниками бойових дій на сході є важливою складовою для національно-патріотичного виховання маленьких українців. Так, у київській середній школі №47 і учні, і вчителі довго згадували розповідь учасника АТО, бійця добровольчого батальйону «Карпатська січ», захисника Донецького аеропорту Миколи Тихонова. Він розповідав учням 3-4 класів і про оборону ДАП, і про те, як події нинішньої війни перегукуються з подіями Української революції 1917–1921 років, згадує одна з організаторів зустрічі з «кіборгом», мама школяра Ольга Балабанова.

«Всі були задоволені: учні, вчителі і батьки. Нам всім було цікаво: учні із задоволенням розглядали військову сумку пана Миколи, та й ми, вчителі і батьки, теж з цікавістю розглядали, що у сумці міститься, коли наш гість почав викладати з неї все, що там було. Він невимушено спілкувався з дітьми. Відповідав на всі їхні запитанні – і ті, що стосувались оборони Донецького аеропорту, і про історію України. Вчителі теж були дуже вдячні», – пригадує Балабанова у розмові з Радіо Свобода.

Сам Микола Тихонов, який провів кілька зустрічей у школах – і самостійно, і у складі Історичного клубу «Холодний Яр» – визнає: спілкуватися з школярами не так вже і легко. Адже треба вважати на вік дітей та на те, що в аудиторії можуть бути школярі з родин переселенців або ті, в кого рідні перебувають на передовій або ж загинули, захищаючи Україну.

Микола Тихонов
Микола Тихонов
Говорити високі слова перед цими дітьми особливо не зручно – соромно, що ми, дорослі, таке допустили і, що ми, армійці й добровольці, не змогли їх захистити
Микола Тихонов

«На превеликий жаль, станом на сьогодні ми програємо цю війну – ми втратили свої землі, унаслідок бойових дій постраждали наші люди, і тому особливо важко йти на зустрічі, коли присутні діти родин, що вимушені були переселитись з окупованих або охоплених війною районів або чиї родичі загинули. Говорити високі слова перед цими дітьми особливо не зручно – соромно, що ми, дорослі, таке допустили і, що ми, армійці й добровольці, не змогли їх захистити», – міркує Тихонов у розмові з Радіо Свобода.

Тихонов також додає: спілкуючись з дітьми, він майже не говорить про саму війну, а розповідає про те, що коїться за її лаштунками або ж є її результатом: «Згадую історії, як до нас на передову приїздив Святий Миколай, розповідаю про справжню дружбу і друзів, яких я там зустрів; про велику кількість птахів і річок на Донеччині – про неймовірну красу східних степів України».

Раніше чи пізніше, але війна закінчиться, а от зберегти і плекати патріотизм в українському середовищі треба постійно, упевнений Тихонов.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG