Доступність посилання

ТОП новини
18 Вересень 2018, Київ 20:07

Росія «українізує» Боснію і Герцеговину, щоб підпалити Європу – боснійський аналітик


Могили росіян, які воювали на боці сербів у Боснії в 1992–1995 роках, цвинтар у місті Вишеград

Сараєво – Кремль хоче розпочати конфлікт «в українському стилі» у Боснії та Герцеговині. Поліцейські та парамілітарні формування з автономної сербської частини цієї держави проходять військову підготовку в Росії й накопичують зброю. Про це йдеться у звіті американського аналітичного центру Foreign Policy Research Institute «Боснія на дошці для нарізання: потенціал для насильства та можливості його запобігання». Радіо Свобода поспілкувалося з одним із співавторів цього звіту, політологом із Сараєва Еміром Суляґічем, колишнім віце-міністром оборони Боснії і Герцеговини. Цей аналітик – один із небагатьох боснійських чоловіків, яким у липні 1995 року вдалося врятуватися під час геноциду вчиненого військовими Ратка Младіча у місті Сребрениця.

За словами політолога Еміра Суляґіча, група експертів написала аналіз ситуації в Боснії і Герцеговині, щоб привернути увагу лідерів країн Заходу до небезпечного розвитку подій у західних Балканах. У своєму звіті аналітики перелічують факти, які мали б занепокоїти Європейський союз і США. Згідно з їхніми даними, в країні, яка у 1992–1995 роках пережила війну та етнічні чистки знову може дійти до збройного конфлікту.

Як наголошується у звіті, російський президент Володимир Путін надає політичну та фінансову допомогу сербським сепаратистам, аби таким чином заблокувати зближення Боснії і Герцеговини із Заходом. За висновками експертів, ця стратегія нагадує застосовану Кремлем щодо України.

Аналітики наголошують на тому, що активізація Росії на Балканах супроводжується посиленим озброєнням Республіки Сербської. Поліцейських та учасників парамілітарних формувань із цієї автономної частини Боснії і Герцеговини навчають російські військові, зокрема на території Росії.

Емір Сулягіч
Емір Сулягіч

Відбувається інтенсивне озброєння поліційних формувань Міністерства внутрішніх справ Республіки Сербської. Вони купують ракети проти авіційних засобів ураження, які можна монтувати на гелікоптерах

«Відбувається інтенсивне озброєння поліційних формувань Міністерства внутрішніх справ Республіки Сербської. Протягом кількох останніх років вони придбали чотири тисячі автоматичних гвинтівок. У звіті ми використали інформацію з двох дуже авторитетних джерел про те, що вони купують ракети проти авіційних засобів ураження, які можна монтувати на гелікоптерах», – каже Суляґіч.

Він вважає, що таким чином, мілітаризована сербська поліція перетворюється в армію.

Якщо в Боснії і Герцеговині буде новий конфлікт, Європа заплатить за це велику ціну

Аналітик звертає увагу на те, що лідер боснійських сербів Мілорад Додік заявляє про необхідність проведення референдуму щодо виходу Республіки Сербської зі складу Боснії і Герцеговини. Ну думку Суляґіча, досить промовистий той факт, що Додік регулярно спілкується з Путіним.

Додік зустрічається з Путіним частіше, ніж будь-який інший лідер європейської держави

«Додік зустрічається з Путіним частіше, ніж будь-який інший лідер європейської держави, частіше, ніж президенти країн-учасників мінського процесу. Тобто він із Путіним бачиться частіше, ніж президенти Німеччини чи Франції», – зазначає він.

Суляґіч припускає, що рішення Республіки Сербської про вихід із Боснії і Герцеговини супроводжувалося б хвилею насилля. Мовляв, сербські сепаратисти встановлювали б свої кордони безпосередньо на околицях Сараєва, тобто там, де протягом 1992–1995 років була лінія фронту. А на це боснійське населення країни ніколи не погодиться.

«Додік однозначно готується до насилля у великих масштабах, і не потрібно бути якимось винятковим аналітиком, щоб це побачити. Треба просто хотіти це бачити», – говорить Суляґіч.

Пам’ятник росіянам, які воювали на боці сербів у Боснії в 1992–1995 роках, на цвинтарі у місті Вишеград
Пам’ятник росіянам, які воювали на боці сербів у Боснії в 1992–1995 роках, на цвинтарі у місті Вишеград

Під час війни у 1990-х Європа заплатила високу ціну –за сотні тисяч біженців, які залишили Боснію і Герцеговину. Цього разу наслідки були б ще гіршими

На жаль, каже аналітик, євробюрократи не мають політичного плану щодо запобігання ескалації конфлікту на Балканах. На його думку, ЄС реалізує надто м’якотілу політику щодо проросійського Мілорада Додіка та його оточення. Це може закінчитися катастрофою, вважає Суляґіч.

«Ми всі знаємо, що трапилося під час війни у 1990-х і всі знаємо, що Європа заплатила за це високу ціну. Вона платила за сотні тисяч біженців, які залишили Боснію і Герцеговину. Думаю, що цього разу наслідки були б ще гіршими», – розмірковує експерт.

Такій агресії, яку Росія здійснила в Україні не можна протиставляти бюрократію, мусить бути чітка політика

Він переконаний, що для запобігання нового конфлікту на Балканах потрібні швидкі й рішучі дії – санкції ЄС проти Мілорада Додіка та його команди.

«Проблема в тому, що ЄС веде себе з ним так, як свого часу вів із Радованом Караджичем, тобто розмовляє, вважає його легітимним учасником політичних дебатів про Боснію і Герцеговину, а він тим часом озброюється», – каже аналітик.

У Європі гора «мегафонів Путіна» – від Земана до Марі Лепен. Це люди, які повторюють російську пропаганду

Суляґіч порівнює неповороткість європейських держав щодо ситуації в його державі з нерішучістю Євросоюзу щодо подій 2013-2014 року в Україні.

Він пояснює: «Такій агресії, яку Росія здійснила в Україні не можна протиставляти бюрократію, мусить бути чітка політика. А я такої політики у Європі не бачу. Все що я там бачу – це гора «мегафонів Путіна» – від Земана до Марі Лепен. Це люди, які повторюють російську пропаганду».

Пам’ятник росіянам, які воювали на боці сербів у Боснії в 1992-1995 роках, на цвинтарі у місті Вишеград
Пам’ятник росіянам, які воювали на боці сербів у Боснії в 1992-1995 роках, на цвинтарі у місті Вишеград

Мета росіян – почати тут багаторічний конфлікт, повторити сценарій, випробуваний в Україні, чи Придністров’ї

Суляґіч не сумнівається в тому, що в Кремлі вирішили зробити Боснію і Герцеговину знаряддям дестабілізації ситуації у Європі.

«Російський план полягає в тому, щоб спричинити тут нову пожежу й підпалити Європу з південного напрямку. Росії потрібен новий конфлікт, який тривав би якомога довше. Можливо, що мета Мілорада Додіка – незалежність Республіки Сербської, але мета росіян – почати тут багаторічний конфлікт, повторити сценарій, випробуваний в Україні, чи Придністров’ї, а може й у Сирії, щоб вони мали ще одну козирну карту, коли сидітимуть за столом переговорів з лідерами ЄС і США», – твердить аналітик.

Росіяни, які у 1990-і воювали в Боснії, у 2014-му зявилися на Донбасі

За даними Еміра Суляґіча, щонайменше декілька сотень добровольців із Сербії та Республіки Сербської на сьогодні воюють на Донбасі проти української держави.

«З яким досвідом і якими планами ці люди повертаються на Балкани?», – риторично запитує аналітик. Він зауважує, що деякі з росіян задіяних у конфлікті на Донбасі свого часу воювали в Боснії на боці сербів, де вбивали місцеве мусульманське населення. Одним із таких «добровольців» був сумнозвісний Ігор Гіркін (Гіркін – російський полковник – ред.), відомий під псевдонімом Стрєлков.

Неподалік Сараєва у горах є великий цвинтар російських бойовиків, а на цвинтарі у місті Вишеград є навіть пам’ятник убитим в Боснії воякам із Росії

«Неподалік Сараєва у горах є великий цвинтар російських бойовиків, а на цвинтарі у місті Вишеград є навіть пам’ятник, який убитим в Боснії воякам із Росії поставила тамтешня сербська влада. Росія має тут велику історію насилля, спрямованого проти боснійських мусульман», – розповідає Суляґіч.

Він каже, що деякі методи агресії, застосовані Росією в 2014 році проти України нагадують йому події в Боснії.

«Я «зелених чоловічків» бачив у 1992 році у своєму місті Братунац. Вони приходять з розпізнавальними знаками, чи без них, іноді це парамілітарні формування. Щоправда їхніми командирами були не «гіркіни», а Бокан і Шешель. Вони зійшли зі сторінок тієї самої книги, яка може по-різному називатися – КДБ, ФСБ чи сербські спецслужби, але насправді різниці нема ніякої. Різниця тільки в географічній локації», – говорить Емір Суляґіч.

На його думку, Росія немає жодних підстав для того, аби якось виправдати свої дії в Україні навесні 2014-го. Політолог зазначає: «На місці українців я не мав би ніяких дилем щодо того, що відбулося тоді в Україні, бо навіть із Боснії видно, що сталося і на чиєму боці правда».

Про уроки Сребрениці і життя після війни

Емір Суляґіч був одним із небагатьох чоловіків-мусульман у місті Сребрениця, яким пощастило уникнути геноциду вчиненого вояками сербського генерала Ратка Младіча. У липні 1995-го Емірові було 20 років, три з яких він провів у боснійському анклаві, що нагадував гетто. Молодий чоловік врятувався, оскільки був перекладачем у нідерландських миротворців. Вони взяли його під свій захист. Переважну більшість Емірових родичів і друзів вбили у ті гарячі липневі дні.

Пам’ятник росіянам, які воювали на боці сербів у Боснії в 1992-1995 роках, на цвинтарі у місті Вишеград
Пам’ятник росіянам, які воювали на боці сербів у Боснії в 1992-1995 роках, на цвинтарі у місті Вишеград

Суляґіч зі смутком каже, що європейці не зробила висновків із того, що трапилося в першій половині 1990-х у його країні. Якби такі висновки були, вважає аналітик, то не було б жахіття війни у Сирії.

Якби Караджич дотепер був діючим політиком, то сьогодні його співрозмовниками були б Земан і Орбан

«Якби Караджич дотепер був діючим політиком, то сьогодні його співрозмовниками були б Земан і Орбан, адже вони говорять мовою, якою в 1992 році про боснійських мусульман говорив Радован Караджич. У людях, які тікають від російських бомб у Сирії вони бачать навалу ісламу на Європу. Додік сьогодні такий агресивний не без причини, адже він знає, що в разі конфлікту з боснійцями отримав би підтримку деяких європейських політиків», – розмірковує аналітик.

Про пережите у Сребрениці Суляґіч написав біографічну книжку «Поштівка з могили». Він каже, що хоча війна в його країні закінчилася 23 роки тому, вона дотепер сильно впливає на тих, хто її пережив, а також на членів їхніх сімей.

«Бувають дні, коли я віддав би все, що маю за те, аби хоч на 5 хвилин опинитися в Сребрениці влітку 1993 року. Щоб пройтися містом і привітатися з усіма тими, кого знав і кого там втратив. Бувають такі дні і неможливо від них утекти», – каже Суляґіч.

Попри все пережите він вірить, що люди, які під час війни були по різні боки барикад можуть мирно співіснувати в одній країні. «Можливо жити в мирі, та ви ніколи не зможете дивитися на минуле тими самими очима. Це будуть дві окремі історії, які не перетинаються», – підсумовує Емір Суляґіч.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG