Доступність посилання

24 Травень 2018, Київ 17:00

Кримчани зосереджені на внутрішньому неприйнятті російської влади – Наріман Джелял


Наріман Джелял

Айше Умерова

26 квітня виповнюється два роки, як підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму визнав Меджліс кримськотатарського народу «екстремістською організацією» й заборонив його діяльність на території Росії та анексованого Криму. Пізніше на розгляді апеляційної скарги в Москві це рішення залишили чинним.

Про те, як змінилася діяльність Меджлісу за ці два роки та про переслідування його членів, говоримо з активістом кримськотатарського національного руху Наріманом Джелялом у програмі «Право на свободу» на Радіо Крим.Реалії.

‒ Два роки тому Росія, яка окупувала Крим, заборонила представницький орган кримськотатарського народу Меджліс. Як змінилася його діяльність в окупованому Криму за цей час, які, можливо, нові формати були знайдені?

Меджліс кримськотатарського народу ‒ це не якась громадська організація, це представницький орган усього народу

‒ По-перше, задовго до судового рішення низці членів Меджлісу довелося залишити територію Криму. В першу чергу голові Меджлісу кримськотатарського народу, а надалі ще кільком нашим колегам. І останні ‒ виселені з батьківщини, політв'язні Ахтем Чийгоз та Ільмі Умеров. Тому об'єктивно вийшло так, що діяльність Меджлісу географічно виявилася розділеною.

По-друге, офіційно Меджліс змінив свою дислокацію з Криму на Київ, офіс сьогодні розташовується в Києві. Але в Криму залишаються делегати Курултаю, члени Меджлісу кримськотатарського народу, регіональних і місцевих меджлісів, які в більшості своїй продовжують виконувати свої повноваження, хоча й існує низка проблем. Пов'язане це в першу чергу з тим рівнем тиску та переслідувань, які здійснює російська та кримська влада щодо низки активних громадян і окремо кримськотатарських активістів. Ну, і пов'язане вже з цією формальною забороною. Згідно з нею, навіть ідентифікація себе як члена Меджлісу кримськотатарського народу є кримінально караним діянням. Не кожен до цього сьогодні готовий і, звичайно, знижується активність людей, які раніше були готові до здійснення будь-яких політичних дій.

‒ Ми знаємо, що був запроваджений деякий режим надзвичайної роботи. Можна трохи докладніше про це, в чому він полягає?

‒ Передбачаючи ситуацію з забороною Меджлісу, в лютому 2016 року більшістю членів було ухвалене рішення про запровадження певного надзвичайного режиму. Суть його полягала в тому, що, з огляду на численні спроби переформатування Меджлісу, зміни його політичного курсу, зміни складу делегатів Курултаю, проведення сесій Курултаю, ми повідомили про те, що діяльність місцевих і регіональних меджлісів, Курултаю та центрального Меджлісу триватиме, незважаючи на формальне завершення терміну повноважень. Пов'язане це з тим, що в Криму сьогодні проведення вільних демократичних, без будь-якого втручання, виборів у національні органи просто неможливе.

Розуміючи, що заборона не дозволить нам здійснювати подібні дії, ми ухвалили рішення, що повноваження всіх органів продовжуватимуться аж до якогось особливого рішення Меджлісу. Потрібно розуміти, що будь-які вибори до будь-якого органу національного самоврядування кримських татар затверджуються Меджлісом і Центральною виборчою комісією. А через те, що він формально заборонений, то й проводити це не можна.

Пізніше, вже в день заборони Меджлісу, 26 квітня 2016 року, голова Меджлісу, перебуваючи в Києві, видав власне розпорядження, яким сформував якусь раду при голові для виконання повсякденних функцій і яка взяла на себе низку повноважень Меджлісу.

Знову ж, географія нас розділила, тому повноцінно працювати неможливо. Ми якийсь час намагалися використовувати скайп-зв'язок та інші можливості для проведення нарад. Але, я не пам'ятаю точно число (22 вересня 2016 року ‒ ред.), коли члени Меджлісу збиралися в будинку Ільмі Умерова, але в результаті щодо них були порушені адміністративні справи, всіх оштрафували. Це було ще до остаточної заборони, але в той момент уже була постанова прокуратури та Міністерства юстиції Росії про внесення Меджлісу в розряд організацій, які можуть бути заборонені судом. На нас уже накладалися обмеження в діяльності. Ось під них ми тоді й потрапили.

‒ У формуванні Меджлісу брав участь увесь кримськотатарський народ, тому заборону Меджлісу на різних майданчиках порівнювали з «забороною» цілого народу. Як ця заборона позначилася в цілому на житті кримських татар, чи є тенденції до зменшення активності або до появи нових її форм?

‒ Звичайно, потрібно згадати, що Меджліс кримськотатарського народу ‒ це не якась громадська організація, як це намагалася доводити сторона звинувачення в суді щодо заборони. Ми якраз доводили, що це – представницький орган усього народу, сформований у результаті виборів, і тому заборона його ‒ це заборона вільної політичної діяльності всього народу, який делегував низку політичних повноважень Курултаю, а Курултай ‒ тридцяти трьом членам Меджлісу.

Звичайно, заборона Меджлісу зіграла серйозну роль, тому що він виступав таким собі політичним авангардом, ухвалював рішення, формулював орієнтири в цій непростій ситуації, особливо 2014 року, й сьогодні також.

Більшість кримських татар не сприймає тих змін, що були насильно здійснені в Криму 2014 року

Цей удар по Меджлісу, на мій погляд, мав на меті згасити політичну активність цілого народу й усіх, хто орієнтувався на активність Меджлісу, навіть не бувши кримським татарином, а таких людей у Криму було й залишається досить. Це призвело до того, що багато хто сьогодні в Криму, зокрема, члени різного рівня органів національного самоврядування, налякані можливими переслідуваннями. Вони віддають перевагу пасивним формам здійснення спротиву чи боротьби. Більшість людей зосереджується на такій формі, як просто неприйняття ‒ внутрішнє неприйняття російської влади. Формально вони отримують паспорти, оформлюють якісь документи, тому що без усього цього в Криму жити повноцінно дуже складно, хоча, звичайно, можна було експериментувати, є й такі люди серед моїх друзів. Але що стосується громадянської активності, то, звичайно ж, вона знизилася, сьогодні і я, і багато інших активістів працюємо над її відновленням. Хоча потрібно розуміти, що більшість кримських татар не сприймає тих змін, що були насильно здійснені в Криму 2014 року. Останні «вибори», що незаконно відбувались у Криму, як і попередні, це довели. Ми знаємо, що кримська «влада» визнала, що кримські татари фактично ці вибори проігнорували, хоча явку все одно завищили. Але я впевнений, що наразі цього мало. Потрібні більш активні дії. Ось буквально днями двоє молодих людей показали один із прикладів того, що сьогодні можна робити, зокрема, відстоюючи збереження Ханського палацу.

Наріман Джелял
Наріман Джелял

‒ Ви згадали про адміністративні справи, які були заведені на членів Меджлісу за зустріч у будинку Ільмі Умерова. Чи було продовження цих переслідувань?

‒ Ви знаєте, що були порушені кримінальні справи проти Ахтема Чийгоза, він відсидів досить тривалий час, проти Ільмі Умерова ‒ ми всі відстежували судові перипетії. Ми знаємо, що виселені з Криму й заведені кримінальні справи на Мустафу Джемілєва, Рефата Чубарова. Була відкрита величезна кількість адміністративних справ на членів Меджлісу, яких звинувачують під різними приводами. Проводилися обшуки ‒ в Ескендера Барієва, в мене, в багатьох членів регіональних меджлісів тощо.

Росія зосередилася на обивателях, на простих громадських активістах, яких регулярно по кілька людей на місяць перемелюють ось ці жорна російського «кривосуддя»

Зараз ми помітили певну пасивність щодо активістів, пов'язаних із органами національного самоврядування. Я особисто й, напевно, мої колеги пов'язуємо це з проміжним рішенням Міжнародного суду ООН, яке Росія не виконує наразі. Мабуть, не виконуючи його, а саме ‒ не знімаючи заборону з Меджлісу кримськотатарського народу, водночас вони не хочуть збурювати ситуацію й знизили градус переслідувань, зосередившись на обивателях, на простих громадських активістах, яких регулярно по кілька людей на місяць перемелюють ось ці жорна російського «кривосуддя».

‒ Ви сказали про рішення Міжнародного суду ООН, чи були ще подібні рішення та заяви щодо Меджлісу, які б працювали й впливали на Росію?

‒ Потрібно почати з того, що на Росію сьогодні мало що впливає, окрім конкретних економічних, політичних і військових кроків. Заяв було багато ‒ як від окремих політиків, так і від міжнародних організацій. Були згадки про Меджліс, про несправедливість і незаконність його заборони, в деклараціях і резолюціях міжнародних організаціях. Але рішення Міжнародного суду ООН ‒ це найбільш конкретний документ. Хоча ми консультувалися з юристами з приводу нього, і, на жаль, в російському законодавстві немає механізму, щоб нам, громадським активістам, закликати й змусити Росію виконувати це рішення. Тобто, воно повністю залежить від волі самої держави ‒ виконувати чи ні. Звісно, залежить у першу чергу від позиції міжнародного товариства: наскільки воно наполягатиме на виконанні цього та інших рішень як якоїсь умови для Росії в обмін на щось, чого вона хоче, настільки Росія зробить крок і змінить ситуацію, зокрема, із забороною Меджлісу, не кажучи вже про інші речі, пов'язані з обмеженнями та порушеннями прав людини в Криму.

Оригінал – на сайті Крим.Реалії

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG