Доступність посилання

ТОП новини
23 Травень 2018, Київ 18:11

Консул п’ять днів не хотів їхати до заарештованих у Йорданії українців – правозахисник


Ілюстративне фото. Українські заробітчани в Польщі

1 травня – День праці. Говорячи про становище тих українців, які працюють за кордоном, профспілковий діяч Віталій Махінько каже, що в Польщі значних відмінностей від українських реалій немає, проте присутній елемент ксенофобії. Натомість заробітчанин в Іспанії Іван Вовк запевняє, що за 15 років жодного разу не зіштовхнувся з упередженим ставленням до себе через національність. А правозахисник Сергій Злобін упевнений: консульства роблять недостатньо, щоб захистити українців за кордоном.

Хто захистить трудові права українських заробітчан? | Ранкова Свобода. Частина 2
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:29:59 0:00
ЗАВАНТАЖИТИ

Голова української профспілки «Трудова солідарність» Віталій Махінько стверджує, що його організація, яка працює і в Україні, і в Польщі, стикається з приблизно однаковими реаліями і на батьківщині, і за кордоном.

В Польщі – також Інспекція праці, десь із такими ж само повноваженнями і так само неефективна, як в Україні
Віталій Махінько

«У Польщі – так само, як і в Україні. На першому місці виділяємо два порушення: перше – це невиплата заробітної плати повністю або частково, і друге – це неоформлення на роботу. Те ж саме, що в Україні. Є тільки свої особливості в Польщі, але загалом досить схоже – такі ж державні структури, які займаються захистом трудових прав працівників. У нас в Україні Інспекція праці, в Польщі – також Інспекція праці, десь із такими ж само повноваженнями і так само неефективна, як в Україні», – розповідає він в ефірі програми «Ранкова Свобода».

Зарплату можуть не виплатити за перші два-три місяці роботи або ж затримати її за останні з максимальних шести місяців, що громадянин України може працювати в Польщі. Махінько визнає певний рівень розмежування між українцями й поляками на базі національності.

«У кожній країні ставлення до своїх громадян краще. Більш того, між Польщею та Україною були цікаві історичні стосунки, тому, на жаль, є упереджене ставлення, і дуже часто».

Натомість в Іспанії, де за офіційними даними мешкає близько 100 тисяч українців, рівень ксенофобії набагато нижчий. Так стверджує Іван Вовк, голова Української патріотичної організації «Воля», яка входить до Федерації українських асоціацій в Іспанії. Сам він живе там від 2002 року.

За понад 15 років жодного разу не відчув зверхнього ставлення з боку іспанців
Іван Вовк

«Я за понад 15 років жодного разу не відчув ніякого випадку ксенофобії чи якогось зверхнього ставлення до себе з боку іспанців. Ми тут маємо однакові права. Якщо я легально працюю на підприємстві, я маю ті ж права, які має іспанець», – каже Вовк.

За словами цього заробітчанина, більшість чоловіків з України раніше працювали на великих будівництвах.

«Зараз таке капітальне будівництво на ладан дихає. Більшість перейшла працювати до приватного сектору: ремонти квартир, таке. Я, наприклад, знайшов собі роботу в охоронній фірмі і охороняю житловий комунідад. А жінки працюють переважно домогосподарками, прибиральницями».

Багато молодих людей приїхало сюди, просять статус біженця
Іван Вовк

Вовк згадує, що чимало українців нелегально приїхали до Іспанії після початку війни на Донбасі.

«Після початку московської агресії, війни на сході України досить багато молодих людей приїхало сюди, і вони тут просять статусу біженця. До речі, з Галичини, з різних кінців України, де немає загрози бойових дій, але Іспанія досить лояльна в цьому плані – вони йдуть назустріч, дають статус біженця і десь тисяч на десять збільшилася, напевно, кількість українців».

Світовий конгрес українців не допоможе – Вовк

Водночас у разі виникнення непорозумінь із роботодавцем звертатись до громадських організацій Іван Вовк сенсу не бачить.

Світовий конгрес українців навряд чи може зарадити, якщо буде якесь порушення трудового права приватної особи-українця
Іван Вовк

«Тут Світовий конгрес українців (до складу якого входить Федерація українських асоціацій в Іспанії – ред.) навряд чи може зарадити і буде братися, якщо буде якесь порушення трудового права приватної особи-українця. Консульство зазвичай займається, наприклад, видачею документів чи віз, подовженням, тобто вирішує чисто технічні справи», – пояснює він.

Вовк зазначає, що в Іспанії є мережа безкоштовних адвокатів, але вдаватись до їхніх послуг варто, якщо є шанс заохотити правника відсотками від отриманої через суд суми, якщо вдасться виграти справу.

Консульства загалом неохоче захищають права українців за кордоном, переконаний директор науково-правової організації «Київська Русь» Сергій Злобін. Це попри те, що консули, за його словами, отримують зарплату більшу, ніж директор консульського департаменту в Міністерстві закордонних справ у Києві.

Наші консульства слабенькі
Сергій Злобін

«... консул отримує зарплату в декілька разів більшу, бо він за кордоном і має там відповідно забезпечуватись. .. а грошей в Україні не вистачає – наші консульства слабенькі. І коли я виходив неодноразово на різних консулів, намагався отримати допомогу, перше, що каже консул: я не юрист і не маю юридичної освіти, не можу допомогти людині в правовому відношенні».

Крім того, нарікає Злобін, через брак кадрів консульства нерідко відмовляються ставити приїжджих українців на облік, якщо термін візиту не робить цю процедуру обов’язковою.

Щодо захисту прав заробітчан-українців правозахисник наводить приклад зі своєї практики.

Директор о 12 ночі не вимкнув музику, а починалось мусульманське свято. Приїхала поліція, заарештувала всіх
Сергій Злобін

«У Йорданії десятеро людей потрапили до в’язниці. Потрапили не зі своєї провини – вони працювали в ресторані на різних посадах, а директор о 12 ночі не вимкнув музику, а починалось мусульманське свято. Приїхала поліція, заарештувала всіх», – розповідає Злобін. За консульським статутом, зазначає він, консул мав поїхати до заарештованих.

«Консула ми відправляли п’ять днів, він не їхав – не хотів. Аж поки ми не вийшли на МЗС і не почали їх лякати, що вийдемо на президента – тільки після цього вони вийшли на посла, посол викликав консула і консул поїхав до наших людей. І щойно він ступив за двері в’язниці, йому тут же поліцейські сказали: скільки можна вас чекати, забирайте, вони нам не потрібні. А людям, які там сиділи, казали: ви тут на півроку і не думайте виходити», – згадує громадський діяч.

Він переконаний, що інформацію про свої трудові права українці повинні отримувати ще в Україні, до виїзду на заробітки.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі:

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG