Доступність посилання

ТОП новини
22 Листопад 2018, Київ 13:16

​Росія просить Львів передати останки спецагента НКВС Миколи Кузнецова


Микола Кузнецов

Львів – До Львівської міської ради надійшло звернення від губернатора Свердловської області (Росія) з проханням передати на перепоховання останки спецагента НКВС Миколи Кузнецова. Як повідомили Радіо Свобода у мерії, дозвіл про передачу тіла надаватиме виконком міськради. Однак до сьогодні є сумніви, чи останки, поховані на Пагорбі Слави у Львові, належать саме Кузнецову.

Губернатор Свердловської області просить Львівську міськраду надати дозвіл на ексгумацію і перенесення останків радянського розвідника-диверсанта на батьківщину. Адже Микола Кузнецов родом саме зі Свердловської області. Його мають намір перепоховати у Єкатеринбурзі на Широкоречинському кладовищі, розповів Радіо Свобода директор музею-заповідника «Личаківський цвинтар» Михайло Нагай. Бо саме на Пагорбі Слави є могила, на якій встановлена плита з ім’ям героя СРСР Микола Кузнецова.

Могила Миколи Кузнецова на Пагорбі Слави
Могила Миколи Кузнецова на Пагорбі Слави

Ми вже маємо рішення Міжвідомчої державної комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни. В СБУ немає заперечень. Тепер лише справа за виконком Львівської міськради
Михайло Нагай

«Окрім звернення від російського губернатора, є й прохання від племінниці Кузнецова зі всіма підтверджувальними документами про їхній родинний зв’язок. Ми вже маємо рішення Міжвідомчої державної комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни, яке підписане віце-прем’єром Розенком, що цей державний орган не заперечує проти перепоховання Кузнецова в Росії. Також лист губернатора був скерований в СБУ, і там теж немає заперечень чи зауважень. Всі копії звернень із різними довідками – і проект рішення виконкому готовий. Тепер лише справа за виконкомом Львівської міськради», – каже Михайло Нагай.

Заступник міського голови Львова Андрій Москаленко підтвердив, що виконком розглядатиме прохання Росії.

Архівне фото могили Миколи Кузнецова
Архівне фото могили Миколи Кузнецова

На сьогодні залишається відкритим питання, чи останки саме радянського агента НКВС поховані на Пагорбі Слави з великими почестями 27 липня 1960 року. Бо дослідники досі дискутують, чи загинув спецагент «Пух», партизан, який виконував терористичні і провокаційні завдання також під псевдонімами Пауль Зіберт, Рудольф Шмідт, Микола Грачов, 8 березня 1944 року в селі Боратин Львівської області, коли його знайшли вояки УПА. За радянської версією, а нині - російською, яку роками викладали у школах, радянський начебто льотчик Микола Кузнецов і ще два спецагенти були схоплені бійцями УПА і нібито Кузнецов, який був у німецькій формі, побоюючись провалу операції, підірвав себе гранатою. Але також існують версії, що Кузнецов загинув у 1944 році, у 1951 році. Говорять і про те, що він вижив і помер лише 10 років тому.

«Це був штатний чекіст​»

Виникали постійно сумніви щодо того, чи останки належать Кузнецову
Руслан Забілий

«Питання є, тому що виникали постійно сумніви щодо того, чи останки належать Кузнецову. Для України – це ніякий не герой, це був штатний чекіст. Про те, що це розвідник – це радянський міф, який Росія далі плекає. Він займався диверсіями і провокаціями», – каже історик, директор музею «Тюрма на Лонцького» Руслан Забілий.

У Воєнно-історичному музеї 58 Будинку офіцерів у Львові зберігається фотоальбом водія Миколи Кузнецова – офіцера КДБ Миколи Струтинського, який він передав перед своїм переїздом зі Львова у Черкаси. Тут фотографії Миколи Кузнецова та інших агентів НКВС, які були у партизанському загоні полковника держбезпеки Дмитра Медведєва. Микола Струтинський був у групі кадебістів, яка у 1959 році займалась пошуком тіла Кузнецова.

Розкопки останків. 1959 рік
Розкопки останків. 1959 рік

Тоді провели ексгумацію останків, і у Львівському міському судово-медичному морзі їх дослідили. Людські рештки, за даними тодішнього дослідження, належали чоловікові 33-35 років. Ці останки Микола Струтинський передав у Санкт-Петербург на ідентифікацію завідувачу лабораторії пластичної реконструкції Інституту етнографії академіку Герасимову. У грудні 1959 року академік надав висновок, що людські рештки дійсно належать Кузнецову. 27 липня 1960 року у Львові відбувся багатолюдний похорон останків радянського спецагента на Пагорбі Слави.

Похорон Миколи Кузнецова у Львові. 27 липня 1960 року
Похорон Миколи Кузнецова у Львові. 27 липня 1960 року

Понад сто партизан-«медведівців» із усього СРСР приїхали до Львова взяти участь у церемонії поховання радянського розвідника, що діяв як обер-лейтенант 230-го полку 76-ї піхотної дивізії в «столиці Райхскомісаріату Україна» у Рівному. Він ліквідував 11 вищих офіцерів німецької армії. Водночас агент організовував провокації, зіштовхуючи німецьких окупантів із українськими націоналістами, розповідає Забілий. Він додає, що Кузнецов також підкидав документи оунівців біля убитих тіл німецьких офіцерів, вказуючи, що теракт нібито вчинили українські бійці. Микола Кузнецов був у «чорному списку» українського підпілля, каже історик.

«Кузнецов був великим провокатором і вбивцею. Через нищення ним окремих німецьких посадовців страждали невинні цивільні люди. Нацисти за одного вбитого посадовця «Райхскомісаріату Україна» вбивали десятки людей, зокрема і в Рівному. Це були великі жертви. Знову ж таки, партизанський загін Медведєва був сформований чекістами і не підпорядковувався українському партизанському штабу, а безпосередньо був під структурою НКВС. Їхнє завдання було влаштовувати диверсії і провокації. Я впевнений, що до всіх проблем і питань, які виникали на Волині щодо міжнаціонального конфлікту, були причетні чекісти загону Медведєва», – наголосив Руслан Забілий.

Матеріали справи Миколи Кузнецова знаходяться в архівах Федеральної служби безпеки Росії. Їх нібито мають розсекретити у 2025 році. Можливо, прохання Росії передати тіло, яке поховане у Львові, пов’язане з тим, щоб продовжити легенду про радянського спецагента НКВС, щоб ніхто так і не дізнався правду, чи загинув Микола Кузнецов у 1944 році, чи залишився живий, і чи його останки поховані у Львові.

Ще у 2000 році ветерани Єкатеринбурга просили Львівську міськраду надати останки Кузнецова для перепоховання в Росії. У 2007 році до Львова приїжджала делегація зі Свердловська, але тоді їм відмовили у наданні останків. Сьогодні – рішення за виконкомом Львівської міськради, очевидно, воно буде позитивним. Можливо, кажуть фахівці, львів’яни попросять у взамін від Росії надати останки когось із відомих українців, які були репресовані і поховані на чужині. Як, зокрема, блаженний УГКЦ Климентій Шептицький.

  • 16x9 Image

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Має досвід роботи на телебаченні і в газеті.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG