Доступність посилання

ТОП новини
18 Жовтень 2018, Київ 04:52

В Україні й досі діє потужний промосковський «культурний фронт» (огляд преси)


Під час акції протесту біля посольства Росії в Києві в день виборів російського президента, 18 березня 2018 року (ілюстраційне фото)

В українському суспільстві практично немає потужної системи культурного розпізнавання «свій – чужий», чимало українців не бачать демаркаційної лінії між українським і російським, на що й робив ставку Кремль у період намагань створити так звану «Новоросію». Як наголошує «Український тиждень», ця особливість уможливлювала продукування пропагандистсько-політичних проектів на кшталт «одного народу», «братського союзу», «єдиного простору» тощо. Щоб не допустити існування міжкультурної демаркаційної лінії сьогодні, як і вчора, в Україні працює потужний московський і промосковський «культурний фронт». Його, як стверджує видання, утворюють телеканали (найяскравіший приклад – «Інтер») і видання, FM-радіостанції та інтернет-ресурси. Адже Кремль розуміє, що культурне панування є запорукою панування політичного, економічного та ідеологічного. Культурно колонізовані народи легко сприймають усі інші різновиди колонізації, не вбачаючи в них великої шкоди, оцінюючи це як природний і назагал позитивний процес. Поки що міф «єдності культур» в Україні не зазнав остаточної поразки і далі впливає на суспільство, переконує тижневик. Про те, які «фільтри» необхідні для збереження ідентичності, йдеться в публікації «Культурні кордони».

«Секретна вседозволеність, або Як реформувати Службу безпеки України» – у статті під таким заголовком «Дзеркало тижня» наголошує на необхідності змін в СБУ. Видання згадує, що обіцяючи реформувати прогнилу й корумповану правоохоронну систему, постмайданна влада бралася за всі органи, крім найбільш безконтрольного і закритого – Служби безпеки України. СБУ була й залишається недоторканною «священною коровою» з невластивими функціями, далекими від стандартів НАТО. У результаті, «безпеківці» стали нічним жахіттям не тільки для терористів, а й для українського бізнесу та зацікавлених в Україні інвесторів, стверджує видання. Адже СБУ може заблокувати будь-яку компанію або зачистити цілу галузь на догоду «кураторам» у владі, а «маски-шоу» в офісах міжнародних компаній у виконанні СБУ залишаються буденною частиною випусків новин. Так відбувається тому, що завдання СБУ досі передбачають протидію корупції та організованій злочинності, а також контррозвідувальну діяльність у сфері економіки. Ці завдання – рудименти минулого від КДБ, помилки та дублюючі гілки правоохоронної системи. Тижневик переконує, що частина вочевидь роздутого штату СБУ перетворилася на приватне агентство боротьби з бізнесовими конкурентами, а також рекет і службу зведення особистих рахунків. Про стислий перелік одіозних справ та про те, з чого потрібно почати реформування СБУ, розповідає «Дзеркало тижня».

За останні роки українці створили тисячі оригінальних і цікавих розробок та технологій. Але більшість із них «пішли» на Захід, позаяк Україна не вміє ні утримувати винахідників, ні заробляти на нових технологіях, переконує тижневик «Новое время». Стаття називається «Розумні, але непрактичні».

«Український тиждень» розповідає, як зреагували лідери бойовиків на запровадження Операції об'єднаних сил і яким бачать Донбас регіонали в екзилі. Автор статті Денис Казанський вважає, що зміна формату АТО на ООС навряд чи приведе до реальних змін на фронті. Там ситуація стабілізувалася і вже давно перейшла у формат позиційної війни, кінця якої досі не видно. Однак у таборі проросійських бойовиків у зв’язку із закінченням АТО спостерігалася деяка тривога. По той бік лінії розмежування угледіли в цьому якісь підступи українського уряду та підготовку до ескалації воєнних дій. Так, головний спікер бойовиків угруповання «ДНР» Едуард Басурін заявив, що початок Операції об’єднаних сил призведе до нового загострення ситуації на лінії розмежування. Журналіст зауважує, що ватажки угруповань на окупованій частині Донбасу й далі бетонують власну фейкову державність та обживають підконтрольні їм території. Про найяскравіші приклади встановлення вождизму на тимчасово окупованих територіях видання розповідає в статті «Вороги народу і культ особи».

Боротьба за соціалізм або радше спроба реінкарнації в Україні соціалістичного партійного руху скидається сьогодні на фарс, стверджує «Український тиждень». Зайти ще раз переможним кроком в українську політику, як вони це зробили на початку незалежності, соціалісти ближчим часом не зможуть. І не тільки тому, що захищати знедолених уже немає потреби, а соціальні питання вирішені остаточно. Справжня суть в іншому, стверджує тижневик. По-перше, ніша вже зайнята. Соціальні популістські ідеї з успіхом експлуатують і використовують усі, кому не лінь, – від партій влади до правих. Найуспішніші в цьому сенсі відверті фрики, які годуються з рук олігархів. Створювати щось путнє на їхньому тлі цілком безперспективно. Ну а по-друге, справжнього українського соціалістичного руху в новітні часи ніколи не існувало, переконує видання. Й історія виникнення та занепаду колись, здавалося, потужної Соціалістичної партії України – яскравий приклад того. «Український тиждень» переконує, що поява в лівій ніші персонажів на кшталт Добкіна, Киви, Капліна та Кожари – це симптом, який вказує лише на повний занепад (без ознак одужання) лівого флангу української політики. Стаття називається «Брунькування лівих, або Звідки взявся цирк на соціалістичному фланзі».

Після закінчення нового президентського терміну Володимира Путіна залишиться всього п'ять років, щоб наздогнати за тривалістю правління Йосипа Сталіна. Втім, цей термін цілком може виявитися для нього останнім, попереджає тижневик «Новое время». Видання стверджує, що зараз Путін мимоволі майже підштовхує еліти до перевороту. Він руйнує життєві стратегії своїх наближених, відрізаючи їм шлях на Захід. Він лякає їх невизначеністю, почавши репресії-лайт всередині Росії. Він розгубив активну підтримку в суспільстві, тому й влаштував на останніх виборах жахливі фальсифікації. Але головне – Путін своїми руками підготував собі абсолютно легітимного, порівняно молодого, але вже досвідченого, відомого всій країні і світу наступника, який влаштував би еліти набагато більше, ніж сам чинний цар. Йдеться про Дмитра Медведєва. Про те, наскільки Путін йому довіряє, йдеться в статті «Володимир Віссаріонович».

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG