Доступність посилання

ТОП новини
23 Червень 2018, Київ 12:12

Мільйони на підтримку полонених і політв’язнів: бажані, але недоступні?


Президент Петро Порошенко під час зустрічі громадян, звільнених з полону бойовиків, 27 грудня 2017 року

Київ – Оплату послуг адвокатів для незаконно затриманих людей на непідконтрольній Україні території та одноразову виплату в 100 тисяч гривень звільненим узимку заручникам обіцяє найближчим часом Міністерство з питань окупованих територій. Між тим, на думку правозахисників, виконати першу із обіцянок наразі неможливо, а для того, щоб виконали другу, звільнені з полону мусять поспішити – термін, за який можна подати заяву, збігає наприкінці червня.

Днями Міністерство з питань тимчасово окупованих територій розповіло про умови, за яких звільнені заручники російських гібридних сил зможуть отримати 100 тисяч гривень матеріальної підтримки від України. Ці гроші як одноразову виплату передбачено у постанові Кабміну для 75 військових і цивільних українських громадян, яких звільнили під час обміну взимку цього року.

«Нарешті. Я дуже рада цій новині! Хочеться вибачитися перед звільненими, що урядові бюрократичні процедури затягнулися на кілька місяців. Важливо, що ця ініціатива і обіцянка буде, нарешті, виконана. Всім звільненим – щастя», – написала про це у Facebook представниця України в гуманітарній підгрупі на переговорах у Мінську депутат Ірина Геращенко.

У коментарі під цим постом у відповідь на запитання, як же бути із рештою звільнених полонених, вона зазначила, що це «разова ініціатива уряду, яка стала можливою тільки тоді, коли у бюджеті з’явилися на це певні кошти».

Йдеться про більше 96 мільйонів гривень, які заклали цього року у державний бюджет і які зараз перебувають на рахунках МінТОТ, розповідає керівник Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.

«Ці кошти стосуються всіх в’язнів: і тих, кого ми називаємо політв’язнями, і тих, кого називаємо заручниками. Але проблема – у тому, що для того, аби ці гроші можна було використовувати, уряд повинен був затвердити порядок використання цих коштів: як і хто звертається, яка процедура. Цього не було. Нарешті 18 квітня – але без участі родичів і правозахисників – Кабмін затверджує цей порядок», – каже вона.

Ольга Скрипник
Ольга Скрипник

Водночас, за словами Скрипник, згаданий документ передбачає, що ці 96 мільйонів можна використовувати виключно на два напрямки: на згадані вже одноразові виплати та на відшкодування вартості послуг адвокатів людей, незаконно позбавлених волі на непідконтрольних Україні територіях.

Рішення про фінансування має увалити комісія, яку так і не створено. МінТОТ має написати ще одне окреме положення про цю комісію. Поки не буде цього положення, отримати кошти на адвокатську допомогу не вийде
Ольга Скрипник

«Мова йде і про Крим – про кримських в’язнів із політичних мотивів, родинам яких потрібно оплачувати послуги адвокатів. Це дуже добре, тому що дійсно на це потрібно дуже багато коштів. І це стосується також «ДНР» і «ЛНР» так званих. Але для того, щоб отримати ці кошти, рішення про фінансування має увалити комісія, яку так і не створено. МінТОТ має написати ще одне окреме положення про цю комісію. Поки не буде цього положення, отримати кошти на адвокатську допомогу не вийде», – зауважує правозахисниця.

Що ж до виплат адвокатам українців, яких затримали або засудили за підозрою у тяжких злочинах на території інших країн, зокрема й Росії, то цим займається не МінТОТ, а МЗС – відповідно до затвердженої у грудні минулого року постанови Кабінету міністрів, пояснює Ольга Скрипник.

«Але тут немає відповіді щодо таких людей, наприклад, яких заарештували у Криму, тобто де-факто позбавили волі у Криму, але потім перевезли до Росії, як, наприклад, Олега Сенцова», – каже вона.

Обіцяних 100 тисяч ніхто зі звільнених заручників ще не отримав – Павлюк

Списки звільнених заручників Служба безпеки України передала до МінТОТ кілька тижнів тому, приймаються заяви на місцях, але наразі жодна людина цих виплат ще не отримала, зазначає юрист Регіонального центру прав людини Аліна Павлюк.

Закінчується термін на прийняття заяв місцевими управліннями соцзахисту. У постанові визначено 6 місяців із моменту звільнення, а вони спливають 27 червня 2018-го
Аліна Павлюк

«Але варто зауважити, що вже закінчується термін на прийняття заяв місцевими управліннями соцзахисту. У постанові визначено 6 місяців із моменту їхнього звільнення, а вони спливають 27 червня 2018-го. Тому поки чекаємо, чи буде воно реалізовано, чи ні, але дуже багато питань було щодо перевірки цих списків, хто їх має здійснювати, оскільки у постанові написано, що це СБУ, а СБУ не володіє фактами, безпосередньо не здійснює провадження щодо незаконного затримання і перебування у заручниках. Вийшла дуже складна ситуація», – пояснює вона.

Аліна Павлюк
Аліна Павлюк

За словами юриста, неузгодженість між державними органами може гальмувати цей процес.

27 грудня 2017 року на Донбасі між українською стороною і російськими гібридними силами відбувся обмін утримуваними особами. Він був запланований за формулою «306 (тих, видачі кого домагалися бойовики – ред.) на 74 (військових і цивільних, включених до списку на обмін Україною – ред.)».

Українській стороні 27 грудня передали 74 людини, проте одна з них вирішила залишитися на непідконтрольній українській владі території. Київ передав бойовикам 233 людини.

24 січня 2018 року з полону бойовиків на Донбасі звільнили українського військовослужбовця Романа Савкова.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG