Доступність посилання

ТОП новини
18 Листопад 2018, Київ 18:03

«Фейкові УБД» і «фейкові ветерани» проти добровольців-учасників АТО


Ілюстраційне фото

Російська військова агресія проти України точиться понад чотири роки, крізь її горнило, за різними даними, пройшли понад мільйон українців. Статус учасника бойових дій (УБД) отримали, згідно з рішенням уряду та чинного законодавства, понад 330 тисяч осіб (станом на травень 2018 року). При цьому самі урядовці, як і громадськість та ветерани нинішньої війни, визнають: при отриманні статусу УБД присутня корупційна складова, пов’язана, серед іншого, з недосконалістю чинного законодавства, яке стосується державної підтримки ветеранів війни (бойових дій), їхніх родин, ветеранів-інвалідів тощо.

Ви могли піти з Майдану на Донбас у складі добровольчого батальйону або у складі Збройних сил чи Національної гвардії України, а повернувшись, упродовж тижнів, а то й місяців, доводити, що ви справді були на війні і маєте право отримати статус учасника бойових дій, вважатись ветераном війни. Таких випадків – тисячі, як і випадків, коли людина кілька днів або тижнів несе варту на віддаленому від лінії розмежування блокпості або взагалі перебуває у штабі на мирній частині України – й отримує і ветеранський статус, і відповідну державну підтримку, визнає голова громадського об’єднання «Юридична сотня» Леся Василенко.

Трапляється, що боєць-ветеран мусить доводити свою участь в обороні територіальної цілісності та незалежності України через суд, каже Василенко.

За її словами, ця проблема є результатом, серед іншого, особливостей закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального заходу», який визначає ветераном війни «осіб, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав». Як роз’яснила Василенко, автори закону визначили 7 категорій учасників бойових дій – це і учасники антитерористичної операції, і учасники міжнародних операцій з підтримки миру та безпеки, і учасники бойових дій доби Другої світової війни. Також до учасників бойових дій нинішній закон зараховує «колишніх бійців винищувальних батальйонів з ліквідації диверсійно-терористичних груп на території колишнього СРСР» та жертв політичних репресій. Тобто, закон урівнює у правах тих, хто, наприклад, знищував загони УПА та їхніх жертв, каже Василенко.

«Закон потребує серйозного редагування, працювати над змінами готові і владні інституції, і ветеранські організації, і незалежні правники та волонтери. Як на мене, зміни мають поставити в центр державної уваги тих, хто її боронив або захищає дотепер, їхні родини, поранених і травмованих бійців нинішньої війни, яка триває. А це і соціальні пільги, і медична та соціальна реабілітація, тощо», – наголосила Леся Василенко на круглому столі в Києві 15 травня.

«Закон не має зворотної сили, але його треба змінювати» – Марченко

Наявність «фейкових УБД», як і необхідність змінити чинне законодавство, визнає і Державна служба у справах ветеранів війни та учасників АТО: заступник голови служби В’ячеслав Марченко заявив, що на місцях існують проблеми з визначенням «ветеран», а відтак захисники країни не завжди можуть довести свою участь у бойових діях.

«Закон не має зворотної сили, але його можна і треба змінювати. Інакше це посилить напругу в суспільстві і, не виключаю, дозволить нечистоплотним чиновникам «штампувати» посвідчення УБД «фейковим ветеранам», як називають таких людей справжні учасники АТО», – каже Марченко.

Він також зауважив, що дотепер чи не найскладніше отримати статус УБД і державну підтримку ветеранам, які воювали на сході України в добровольчих батальйонах, які не входили до складу офіційних підрозділів Збройних сил або Національної гвардії України. Дотепер це питання законодавчо не врегульоване, визнає представник держслужби, хоча, за словами Марченка, «люди, які захищали державу, мають бути нею визнані і мають отримати ті ж самі пільги, те ж саме ставлення, як і бійці офіційних структур».

За словами співголови громадської організації «Доброволець» Ганни Демиденко, у нинішньому законі «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального заходу», як і в пропозиціях щодо змін до нього, відсутні процедурні можливості, щоб доброволець міг отримати статус учасника бойових дій.

«У хлопців, які у 2014-2015 роках ішли на передову у складі добровольчих батальйонів, не було документів, які вимагає законодавство для отримання ветеранського статусу. В Україні на рівні областей, на місцевому рівні влада прирівнює добровольців у правах з учасниками АТО з офіційних військових формувань, а також надає пільги родинам загиблих добровольців», – пояснила Демиденко у розмові з Радіо Свобода.

Стандарти НАТО – у сферу соціального забезпечення ветеранів

Ще одна проблема, пов’язана із підтримкою ветеранів нинішньої війни – це неготовність і неспроможність існуючої державної соціальної системи задовольнити потреби військового часу, на чому наголошував радник віце-прем’єр-міністра України з питань соціальної політики Василь Шевченко.

За неспроможності держави, самі ветерани бойових дій, волонтери, громадські активісти, місцеві органи самоврядування створили на місцях систему центрів допомоги учасникам бойових дій, до яких за консультаціями і по допомогу звертаються бійці, повертаючись додому.

Як зазначив Шевченко, також Україні варто ознайомитися з досвідом інших держав, де чітко визначено, хто такий ветеран та яку підтримку йому надає держава. У «Юридичній сотні» наводять приклади: у США ветеран – це «особа, яка відслужила в армії, морських або повітряних силах та яка була звільнена з будь-яких причин, крім невідповідності»; британці вважають ветераном людину, «яка прослужила бодай 1 день у Збройних силах Її Величності (регулярна армія або резерв)».

Правники зазначають: якщо Україна воліє стати членом НАТО, їй варто досягти стандартів Північноатлантичного альянсу не лише у царині озброєння, матеріально-технічного забезпечення війська та солдата, а й у справі соціальної підтримки бійця.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG