Доступність посилання

ТОП новини
16 Листопад 2018, Київ 02:53

Наскільки соціально захищеними є ветерани війни на Донбасі


Ілюстраційне фото. Українські військовослужбовці на бронетранспорте біля Бахмута в Донецькій області, 9 червня 2015 року

У березні цього року уряд України прийняв постанову, яка регулює виплати у 2018 році разової грошової допомоги ветеранам бойових дій. Згідно з цим документом, щорічна разова допомога має бути сплачена до 5 травня учасникам бойових дій, інвалідам війни, учасникам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також жертвам нацистських переслідувань.

Тим часом, за даними експертів, у попередні роки були проблеми, пов’язані з нестачею бюджетних коштів, нецільовим використання цих коштів, а також були і повернення грошей до бюджету. Фахівці громадської організації «Юридична сотня» і державної служби у справах ветеранів АТО спробували розібратись у наявних проблемах.

Державний бюджет на 2018 рік виділяє на забезпечення потреб ветеранів війни України проти російської агресії понад три з половиною мільярдів гривень.

Кошти мають бути використані, серед іншого, на психологічну, медичну і соціальну реабілітацію, санітарно-курортне лікування, професійну реабілітацію та забезпечення житлом або поліпшення житлових умов учасника бойових дій.

«За різними даними, на кінець 2017 року в Україні налічувалось понад 300 тисяч учасників АТО. Якщо перерахувати виділені бюджетом кошти на конкретну особу-ветерана, то виходить, що на потреби одного учасника бойових дій Україна виділяє трохи більше, ніж 10 з половиною тисяч гривень (якщо точно, це 10.633 гривні)», – розповідає голова «Юридичної сотні» Леся Василенко.

На сьогодні серед найгостріших проблем, які розбурхують ветеранську спільноту, а іноді й призводять до локальних протестів – це проблеми із забезпеченням бійців житлом: якщо на 1 жовтня 2016 року у чергах стояли понад 21 тисяча осіб, то наприкінці минулого року черга збільшилась до більш як 37 тисяч.

Щоб забезпечити усіх учасників нинішньої війни житлом, держава має знайти близько 22 трильйонів гривень, а влада ж виділяє на відповідну бюджетну програму лише 330 мільйонів, кажуть експерти.

«Зрозуміло, що проблему з житлом не можна вирішити швидко, але бачимо й певний прогрес: нині держава надає кошти для придбання житла або на поліпшення житлових умов ветерана, а раніше виділяла квартиру. І якщо ще у 2015 році бійцям виділяли квартири, то у 2017 році виділяють кошти для її придбання. Тобто, якщо раніше боєць-киянин, котрий все життя мешкає на лівому березі і хоче там же придбати квартиру, отримував помешкання у районі Голосієва – то тепер він має право отримати кошти для купівлі квартири», – пояснює Василенко.

Вирішенням «житлової кризи» для своїх працівників займатимуться міністерства оборони та внутрішніх справ, СБУ та інші, тобто, ми бачимо, що відбувається розпорошення бюджетних коштів
Руслан Кучук

Представник Державної служби у справах ветеранів АТО Руслан Кучук визнає: держава досі не має програми, яка би дозволила вирішити наявну «житлову кризу», до того ж, забезпечення ветеранів та їхніх родин житлом – це справа не лише держави в цілому, а й окремих відомств.

«Держбюджет-2018 передбачає, що вирішенням «житлової кризи» для своїх працівників займатимуться міністерства оборони та внутрішніх справ, СБУ та інші, тобто, ми бачимо, що відбувається розпорошення бюджетних коштів. Сподіваюся, з появою міністерства у справах ветеранів АТО ситуація поліпшиться», – зазначив Кучук.

Правники рекомендували владним інституціям, серед іншого, відійти від практики, коли житло виділяють різні відомства, і створити єдину державну базу осіб, які потребують покращення житлових умов. У цьому контексті доцільно розширити коло осіб, які мають право на грошову компенсацію замість житла – як зазначають у «Юридичній сотні», це дозволить ветеранові самостійно вибрати помешкання і , до того ж, стимулюватиме економічну конкуренцію на будівельному ринку.

Реабілітація: від «совкових санаторіїв» до сучасних оздоровчих центрів

Подібне «розпорошення» та неефективне використання бюджетних коштів фахівці спостерігають і в оздоровчій сфері, – у санітарно-курортному лікуванні та реабілітації учасників воєнних дій на сході.

На лікування у санаторіях у цьому році держава виділила 167 з половиною мільйонів гривень, на психологічну реабілітацію – майже 22 мільйони гривень. При цьому ветеран може обрати два варіанти: або він бере запропоновану путівку, або сам обирає санаторій, де він би хотів відпочити.

«Для другого варіанту ветеран бойових дій, або боєць, який потребує реабілітації та лікування, укладає договір з санаторієм, або ж медично-оздоровчим центром, та службою соціального захисту», – каже Кучук.

Щоправда, за даними Держслужби і Міністерства соціальної політики, у 2016 році мало місце невикористання одного мільйона «лікувальних» гривень з держбюджету: чиновники пов’язали це з неефективною роботою служб соціального захисту на місцях.

Щодо проблем психологічної реабілітації, то в окремих областях України також не використали виділені з бюджету кошти. Як зазначають експерти, на державному рівні досі не визначені критерії, хто саме має проводити психологічну реабілітацію, тож не всюди можна знайти фахівця, який знає, як працювати з складними психологічними травмами воїна.

Українські психологи, у свою чергу, заявляють, що розробили програми психологічної реабілітації бійців, які дозволили врятувати тисячі осіб, та готові ділитися набутим досвідом з колегами з різних відомств.

Гра у гольф як спосіб відволіктися від війни на Донбасі (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:01:21 0:00

Людина пережила стрес, і у більшості випадків стрес інтегрується у пам’ять або ж перетворюється на болючий, але досвід. Але якщо травма не може «записатись» або «відкластись» у пам’яті – на допомогу постраждалому приходить психолог
Катерина Проноза

«У більшості випадків у пораненого або травмованого воїна відбувається так зване «спонтанне самозцілення». Тобто людина пережила стрес, і у більшості випадків стрес інтегрується у пам’ять або ж перетворюється на болючий, але досвід. Але якщо травма не може «записатись» або «відкластись» у пам’яті – на допомогу постраждалому приходить психолог. Такі випадки типові і для країн НАТО, і для України: психологи працюють із такими бійцями, це тривалий процес травматичної терапії», – розповіла Радіо Свобода експерт «Психологічної соціальної служби» Катерина Проноза.

Добровольці: визнання потрібне на рівні закону

Дотепер залишається проблема із забезпеченням соціальних прав бійців-добровольців. Їм надають статус учасника бойових дій і відповідні пільги органи влади на місцях, – на всеукраїнському рівні існує лише законопроект «Про внесення зміни до Статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо визнання учасниками бойових дій окремих осіб з числа учасників антитерористичній операції».

Автори документу – члени парламентського Комітету у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників АТО та людей з інвалідністю сподіваються, що цей документ буде ухвалений найближчим часом.

Нині ж проблемами добровольців опікуються державні, неурядові та волонтерські організації, розповідає Радіо Свобода співголова громадської організації «Добровольці» Ганна Демиденко. За її словами, завдяки волонтерам статус «член сім’ї загиблого» і відповідні соціальні пільги (включаючи одноразову матеріальну допомогу) отримали понад 46 родин добровольців. Згідно з законодавством, кожна область має свою «ветеранську» програму, але не кожна її виконує, додає експерт.

Програми мають бути не лише для допомоги, а у першу чергу для розвитку, це важливо
Ганна Демиденко

«Львівщина й Івано-Франківщина працюють дуже добре, тамтешні соціальні пакети справді корисні та потрібні ветеранам. Водночас, у деяких областях програми соціальної підтримки ветеранів не виконують. Як на мене, програми мають бути не лише для допомоги, а у першу чергу для розвитку, це важливо. Також вважаю, що саме на місцях самі ветерани повинні долучатись до цього процесу. Адже війна триває, людей із статусом учасника бойових дій стає більше», – зазначила Демиденко.

Думка бійців: система працює, але не без проблем

Радіо Свобода поцікавилось у ветеранів бойових дій – учасників АТО, чи отримали вони державний соціальний пакет та які проблеми у системі підтримки виокремлюють.

Олександр Кучма з Київщини; воював на сході у 2014 – на початку 2015 року у складі 72 бригади Збройних сил України. У квітні 2015 року демобілізований після поранення, має статус інваліда 2 групи:

Олександр Кучма
Олександр Кучма

Якщо говорити про проблеми, то, наприклад, для Київської області це – виділення земельних ділянок. Але якщо ветерани єднаються і відстоюють свої права, це дає позитивні результати
Олександр Кучма

«Статус учасника бойових дій я отримав у квітні 2015 року разом з інвалідністю. Згідно з законодавством, отримав одноразову виплату, держава сплатила поліпшення житлових умов плюс я лікувався у санаторії. Там мене, чесно кажучи, трохи обдурили: довелось кілька сеансів психологічної реабілітації пройти, хоча, як на мене, вони мені особливо потрібними й не були. Якщо говорити про проблеми, то, наприклад, для Київської області це – виділення земельних ділянок. Але якщо ветерани єднаються і відстоюють свої права, це дає позитивні результати», – каже Кучма.

Проблеми з виділенням ветеранам ділянок землі виникають час від часу у різних областях України й часто призводять до протестів, зазначає боєць.

Євген Сітенко
Євген Сітенко

Моя головна проблема – це те, що я отримав по інвалідності одноразову допомогу приблизно 30 тисяч гривень, а за новим законом ця допомога могла би становити 275 тисяч гривень. І я через суди вирішив вимагати у держави саме цю суму
Євген Сітенко

Євген Сітенко воював у складі батальйону спецпризначення «Азов», був тяжко поранений влітку 2014 року. Після ампутації ноги Сітенко довго лікувався, отримав протез у державній клініці. Під час реабілітації в Австрії вчився заново ходити. Дотепер Сітенко продовжує боротьбу за себе і своїх побратимів, які мають проблеми з оформленням документів як учасники АТО та які потребують фізичної і психологічної реабілітації.

«Після ампутації я пройшов медичну комісію й отримав другу групу інвалідності. Згідно з законодавством, отримав з родиною квартиру, це був час, коли ветеранам-інвалідам давали помешкання. Тож у мене це квартира у новому маленькому житловому комплексі поблизу міста Макарів Київської області. Тепер закон дозволяє самому обрати місце, держава лише кошти дасть для придбання житла. Але моя головна проблема – це те, що я отримав по інвалідності одноразову допомогу приблизно 30 тисяч гривень, а за новим законом ця допомога могла би становити 275 тисяч гривень. І я через суди вирішив вимагати у держави саме цю суму. Зважте, що я з «Азову», ми у підпорядкуванні МВС, хлопці-ветерани з армії, які Міністерству оборони підпорядковані, кажуть, що у них такі проблеми легше вирішувати», – розповів Сітенко.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG