Доступність посилання

ТОП новини
16 Липень 2018, Київ 22:10

«У Криму цілеспрямовано створювався міф про «велику Росію» ‒ Петро Олещук


Петро Олещук

Чому в Україні так багато говорять про Росію, а в Росії ‒ про Україну? Хто визначає теми, які обговорюють кримчани? Що поганого в тому, що українці продовжують дивитися російське телебачення? Про це в «Денному шоу» на Радіо Крим.Реалії говоримо з політологом, викладачем Київського національного університету імені Тараса Шевченка Петром Олещуком.

Янковський: Петре, вам не здається, що в інформаційному полі України занадто багато Росії?

Олещук: Здається. Вплив російського інформаційного простору простежується в усьому, навіть якщо він не дуже видимий та очевидний. І це стосується не тільки політики, а й культури. Створення певних смислів, терміни, які ми використовуємо в дискусії, часто мають походження саме з Росії.

Янковський: Чому цей вплив такий сильний? Адже Україна – вже майже 27 років є незалежною державою.

Росія ‒ найбільший творець інформаційного контенту доступною для більшості українців мовою

Олещук: Я думаю, якби більшість громадян України з дитинства знали англійську мову, ми би орієнтувалися на США. Ми би обговорювали Трампа та зірок Голлівуду або, наприклад, що відбувається в британській королівській сім'ї. А так, Росія ‒ найбільший творець інформаційного контенту доступною для більшості українців мовою. Книги, газети, журнали, фільми, радіо, музика ‒ все це елементарно домінує. Тому ми й продовжуємо орієнтуватися на російський інформаційний простір.

Янковський: А що в цьому поганого?

Олещук: Проблема полягає в збереженні культурних зв'язків для країн, які мають спільне історичне минуле. В цьому немає нічого дивного. Наприклад, Франція в минулому мала досить серйозну колоніальну імперію, через що досі в багатьох країнах французька мова є домінантною. Але Франція ніяких територіальних претензій до них не має, ідеї відроджувати імперію у неї немає. Те ж можна сказати про Велику Британію або Іспанію. Вони спокійно співпрацюють у сфері культури, інформаційного продукту. Вся Португалія дивиться бразильські серіали, але ніяких проблем і претензій теж не виникає.

Некреча: Чи потрібна кримчанам інформація про те, що відбувається в світі?

Олещук: В сучасному світі людина може знайти будь-яку інформацію, це не так складно. Питання не в тому, чи потрібно її постачати, а в тому, чи готові її сприймати.

Петро Олещук
Петро Олещук

Янковський: Чому в Росії та Україні таке різне сприйняття однієї й тієї ж інформації?

Поки ми не покращимо комунікацію всередині країни, нам буде складно говорити про створення інформаційного простору

Олещук: Мені здається, основна проблема України полягає у відсутності внутрішньої мобільності всередині країни. Якийсь єдиний простір за роки незалежності в нас не сформувався. Люди звикли орієнтуватися на іноземний вплив найближчих країн. Причини очевидні. Більшість українців ніколи не виїжджала за межі своїх областей, і кількість таких людей зростає в напрямку руху на схід. Навіть більше, відбувалася консервація деяких регіональних стереотипів, образів мислення. Поки ми не покращимо комунікацію всередині країни, нам буде складно говорити про створення інформаційного простору.

Янковський: У Росії теж дуже багато говорять про Україну. Іноді велика частина випуску новин може бути про те, що відбувається тут. Чи може Україна якось скористатися таким інтересом?

Російська інформаційна політика досить продумана – це арена для втілення російських ідеологем

Олещук: Російська інформаційна політика досить продумана – її не цікавить Україна як така, це просто арена для втілення російських ідеологем. Наприклад, одна з них: якщо буде революція, буде все погано. Я не вірю в те, що на цей простір можна впливати ззовні.

Янковський: Чи відчуваєте ви цілеспрямовані зусилля України щодо повернення Криму?

Питання Криму теж публічно не обговорюється. Чому? Тому що Росія сказала: ми це не обговорюватимемо

Олещук: Звичайно, не відчуваю. Будь-які дії передбачають наявність певної стратегії і політики. Але поки в цьому питанні все визначає Російська Федерація. Вона задає смисли, дискурс. Наприклад, зараз усі говорять про звільнення Сенцова. Що сказала Росія? «Є група, там є український представник Медведчук, звертайтеся, вирішуйте, тоді можна буде говорити». Тобто саме Росія визначає формат, у якому відбуватимуться переговори, через кого вони здійснюватимуться. І це ми говоримо тільки про формат, навіть не про суть переговорів. Питання Криму теж публічно не обговорюється. Чому? Тому що Росія сказала: ми це не обговорюватимемо.

У Криму цілеспрямовано створювався міф про «велику прекрасну Росію» ‒ надбагату, супермогутню країну, в якій течуть молочні ріки в кисільних берегах

Янковський: З моменту окупації кримчани постійно перебувають під тиском російських ЗМІ. Чи є точка неповернення, коли люди вже перестають критично мислити?

Олещук: Я думаю, не потрібно переоцінювати вплив ЗМІ, так само, як і недооцінювати. Вони ефективні тільки тоді, коли їхній вплив входить у певний резонанс із громадською думкою. В цьому випадку резонанс присутній. Росія ж не просто прийшла, почала свою інформаційну політику ‒ і все різко змінилося. Ця політика велася майже всі роки незалежності. Я не можу сказати, що дискурс на півострові принципово відрізнявся. У Криму цілеспрямовано створювався міф про «велику прекрасну Росію» ‒ надбагату, супермогутню країну, в якій течуть молочні ріки в кисільних берегах. Потім він підкріплювався, а зараз конкретизується за допомогою нових ідеологем.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG