Доступність посилання

ТОП новини
20 Листопад 2018, Київ 13:10

П’ять причин відмови України від ядерної зброї


Розрізаний стратегічний бомбардувальник Ту-22 на військовому аеродромі біля Полтави, 12 листопада 2002 року. Літак знищено в рамках відмови України від ядерної зброї, що було обумовлено Будапештським меморандумом, підписаним у 1994 році. Згідно із цим Меморандумом США, Росія і Велика Британія зобов'язалися, поважати незалежність, суверенітет та існуючі кордони України

Якби президенти України Леонід Кравчук або Леонід Кучма могли передбачити події 2014 року, то не погодилися б на підписання Будапештського меморандуму, написав в своєму Твіттері колишній посол США в Україні, експерт аналітичного центру Brookings Institution із питань ядерного роззброєння Стівен Пайфер. За його словами, меморандум не містив жодних гарантій безпеки. Та чи були в України реальні шанси залишити собі ядерний арсенал? В цьому розбирались журналісти програми «Завтра».

Чому Україна відмовилися від ядерної зброї (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:05:05 0:00

​Після розпаду Радянського Союзу в 1991 році Україна отримала третій за величиною ядерний арсенал у світі: 176 міжконтинентальних балістичних ракет та стратегічні бомбардувальники, які здатні нести ядерну зброю. Таким чином країна поповнила клуб ядерних держав та викликала занепокоєння світу.

Стратегічний бомбардувальник
Стратегічний бомбардувальник

​Міжнародні партнери почали тиснути на Україну. І в грудні 1994 року Києву довелося підписати Будапештський меморандум. Цей документ дає гарантії безпеки (або ж запевнення безпеки) в обмін на відмову від ядерної зброї. Гарантами меморандуму виступають США, Велика Британія та Росія.

Нині ж лунають думки про те, що країні не варто було розставатися з ядерною зброєю. Та чи були в України реальні шанси залишити собі ядерний арсенал?

Балістична ракета
Балістична ракета

Ядерна країна без ядерної валізи

Український ядерний запас був потужним, але ані перший президент України Леонід Кравчук, ані другий Леонід Кучма не мали ядерної валізки. Київ ніколи не мав контрою над своєю ядерною зброєю, всі ключі перебували у Москві. Максимум, на що Київ міг розраховувати – мати можливість блокувати запуски без своєї згоди. Таким чином, ядерне роззброєння стало для України скоріше одним з кроків на вихід з-під контролю Кремля.

Технічний стан ядерної зброї

Чимало запитань було й до технічного стану ядерних ракет. Інформація була суперечливою: від «усе в порядку» до попереджень, що «на українських ядерних шахтах назріває «Другий Чорнобиль». Враховуючи те, що реальний контроль над ядерною зброєю був у руках Москви, арсенал перетворювався на кота у мішку.

Дорога іграшка

Україна за те, що відмовилася від ядерної зброї, отримала не тільки розмиті гарантії безпеки, але й цілком реальну економічну вигоду: паливо для атомних електростанцій. На початку 1990-х років в країні панувала економічна криза: в селах і великих містах люди вечорами сиділи без електроенергії. Це були так звані «віяльні відключення». А завдяки відмові від стратегічних бомбардувальників Україні вдалося ще й частково погасити борги за газ. В таких умовах економічної кризи ядерна зброя перетворювалася на убивцю і без того «дірявого» бюджету.

Тактична зброя

Ядерною зброєю України були стратегічні міжконтинентальні ракети. Ракети, що тримали у прицілі Сполучені Штати Америки. Тобто проти Росії вона була безсилою. Натомість сама Україна опинялася під прицілом американських ядерних ракет.

Теоретично, стримати Росію за умови конфлікту могла би тактична ядерна зброя. І Україна свого часу дійсно мала від трьох до чотирьох тисяч таких боєзарядів, але тактичну ядерну зброю Росія швидко і напівтаємно вивезла до себе ще у перші місяці після проголошення країною незалежності. А стратегічна зброя, яка залишалась в Україні, на геополітичній шахівниці лише посилювала Москву і грала проти США.

Дипломатична ізоляція

Попри усі перераховані причини, Київ не поспішав розставатися із ядерною зброєю. Це поставило країну у фактичну ізоляцію на міжнародній арені.

Перший візит у незалежну Україну американського президента Біла Клінтона став показовою демонстрацією тиску і загрози повної ізоляції. Його літак приземлився в Києві в січні 1994 року, але Клінтон навіть не залишив територію аеропорту. На летовище для переговорів довелося їхати українському президенту Леонідові Кравчуку.

Зустріч Біла Клінтона та Леоніда Кравчука
Зустріч Біла Клінтона та Леоніда Кравчука

В таких умовах продовжувати чіплятися за ядерну зброю в Києва не було ані можливості, ані реального сенсу. Вибір був простий: або увійти в клуб нових держав і за підтримки заходу будувати демократію, або замкнутися із ядерними ракетами, які навіть не здатні контролювати, і перетворитися на ізольовану від світу країну.

Розрізаний стратегічний бомбардувальник Ту-160 на військовому аеродромі біля міста Прилуки Чернігівської області, 2 лютого 2001 року
Розрізаний стратегічний бомбардувальник Ту-160 на військовому аеродромі біля міста Прилуки Чернігівської області, 2 лютого 2001 року

Журналісти стоять біля шахтної пускової установки, яку зруйновано в рамках відмови України від ядерної зброї, що було обумовлено Будапештським меморандумом, підписаним у 1994 році
Журналісти стоять біля шахтної пускової установки, яку зруйновано в рамках відмови України від ядерної зброї, що було обумовлено Будапештським меморандумом, підписаним у 1994 році

Цей матеріал підготовлено спеціально для програми «Завтра» – спільного проекту Радіо Свобода та телеканалу «112 Україна». Дивіться її щонеділі о 18:00 на телеканалі «112 Україна».

  • 16x9 Image

    Ростислав Хотин

    Працював кореспондентом агентства Reuters в Києві, на Всесвітній службі Бі-Бі-Сі в Лондоні, кореспондентом телеканалу 1+1 та агенції УНІАН в Брюсселі, а нині - редактор Радіо Свобода в Празі.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG