Доступність посилання

ТОП новини
17 Листопад 2018, Київ 23:58

Цього тижня в Україні відбувся економічний прорив – Фурса


Гості програми «Ваша Свобода»: Дмитро Шимків, заступник глави Адміністрації президента України, секретар Національної ради реформ; Сергій Фурса, інвестиційний банкір, спеціаліст компанії Dragon Capital.

Президент України Петро Порошенко заявив про внесення до Верховної Ради законопроекту про податок на виведений капітал. Це сталося на зустрічі глави держави з представниками українського та зарубіжного бізнесу в Києві. Під час цієї ж зустрічі Петро Порошенко підписав закон про валюту й валютні операції, які, на думку очільника держави, є ще одним актом економічної свободи.

Ваша Свобода | Реформування фінансового сектору: що чекає на українців
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:25:00 0:00
ЗАВАНТАЖИТИ

Віталій Портников: Пане Шимків, що змінює для бізнесу закон про валюту і валютні операції, що він змінює для громадян?

Закон про валюту є революційним
Дмитро Шимків

Дмитро Шимків: Закон про валюту є революційним. Він скасовує указ, який існує більше ніж 25 років, який можна було змінити лише ухваленням закону. І суворе валютне регулювання, яке мало місце в Україні, закінчує своє існування.

Ключовою новелою законопроекту є: дозволено все, що не заборонено. Якщо зараз дозволено лише те, що дозволено, то зараз буде працювати модель, яка дозволяє значно більше.

(Повна версія програми)

Скасовуються індивідуальні ліцензії на інвестиції за кордон. Українці, частина з яких і так мають рахунки за кордоном, частина купує акції міжнародних компаній або торгують ними, позбавляються цього «Дамоклевого меча», який висить над ними.

Дмитро Шимків, заступник глави Адміністрації президента України
Дмитро Шимків, заступник глави Адміністрації президента України

Реєстрація кредитів від нерезидентів не потрібна. Граничний строк розрахунків за операціями зовнішньоекономічної діяльності був 180 днів. Якщо робили передоплату і товар або послуга не надходили 180 днів, заблокують зовнішньоекономічну діяльність. Тому український бізнес завжди знаходив форму, як підписати угоду таку, як зробити платежі, що визнається передоплатами і так далі. Це зникає.

Скасовується валютний контроль для операцій зовнішньоекономічної діяльності нижче певного рівня. Зараз це 150 тисяч гривень. Але вже є напрацювання НБУ, що будуть стосуватися приблизно 300 тисяч гривень. І штрафи. Якщо раніше це було 100% штраф у розмірі суми операцій, то всі штрафи скасовуються. І звітування до НБУ по заявницькому принципу. І головне – єдиною інституцією, яка відповідає за фінансовий контроль, стає НБУ.

За таким принципом валютного регулювання працюють всі європейські країни
Дмитро Шимків

Ми повинні прибрати обмеження, але в той же момент зберегти макроекономічну ситуацію. У законі знайдемо здоровий баланс, взято за основу європейські стандарти. За таким принципом валютного регулювання працюють усі європейські країни. Це є елемент ліберальної економіки.

Навіть хто працює «у тіні», все рівно виконують валютні операції (оплачують за послуги і товари, працюють з валютою). Якщо у них виникала загроза, то зараз працювати «у тіні» їм не потрібно, бо покарання немає, і закон дозволяє вести цю діяльність.

– Пане Фурса, Ви теж вважаєте цей закон революційним?

Сергій Фурса: Насправді так. Більшість свого часу Україна жила у пострадянській резервації. Є величезні ринки капіталу, де є величезні кошти, а Україна сидить у маленькій огорожі і каже: ми боїмося туди йти, бо, як тільки вийдемо, щось трапиться.

Сергій Фурса, інвестиційний банкір, спеціаліст компанії Dragon Capital
Сергій Фурса, інвестиційний банкір, спеціаліст компанії Dragon Capital

Щодо небезпеки виведення в офшори, то й так виводили, тобто це не заважало. А інвестиціям заважало. Тому що ніхто не прийде в країну, якщо не знає, як потім з неї вийти, якщо люди розуміють, що тут не діють правила. Цей закон запускає нас у нормальний, цивілізований світ. Зараз будемо починати інтегруватися у цей світ.

Користуєтеся цим – заробляєте у 5 разів більше
Сергій Фурса

Що дає цей закон простим людям? Усі скаржаться, що в нас 2% – депозити в доларах – неможливо жити, взагалі зубожіння. Цей закон дозволяє інвестувати не тільки в Україні. Наприклад, можете як фізична особа не піти в банк і покласти під 2%, а можете купити єврооблігації цього банку – там буде 10%. Використовуєте те, що світова оцінка українських ризиків трошки інша від того, що може бути насправді, і користуєтеся цим – заробляєте у 5 разів більше.

– А щодо закону про податок на виведений капітал – він буде, як ви думаєте, ухвалений цією Верховною Радою?

Дмитро Шимків: Ми сподіваємося. Але це буде непроста ситуація. Коли говоримо про податок на виведений капітал – це один із елементів сучасних змін у податковому законодавстві. Ми це бачимо в Естонії, Латвії, Грузії. І є позитивні результати. Але й історія впровадження досить незначна. Хоча є прозорість, нові можливості інвестицій в інфраструктуру.

У Верховній Раді буде дискусія, тому що йдеться про скорочення держбюджету
Дмитро Шимків

Цей закон вплине на дохідну частину держбюджету. І це підкреслював МВФ. Якщо ухвалюємо законодавство, яке впливає на дохідну частину, повинні аналогічно впливати на видаткову. І дискусія, яка триватиме у парламенті восени, буде стосовно цього закону щодо податку на виведений капітал і держбюджету на 2019 рік. У Верховній Раді буде досить непроста ситуація, тому що йдеться про скорочення держбюджету.

Одна з ключових проблем в діалозі бізнесу і податкової – це те, що ми визначаємо видатками. Бізнес каже, що це видатки, а податкова: ні-ні, ми нараховуємо пеню. І потім іде купа судових справ. Або бізнес намагається також завищити свою видаткову базу, а держава не доотримує. Або бізнес – креативний: він структурує виплату дивідендів через кредити, оренду майна, благодійність. У нас, до речі, в країні зросла благодійність у збиткові організації. А там у певному відсотку не обкладається податком.

Не можемо сьогодні змінити всіх податківців. Крім того, не так багато людей стоїть у чергу на цю роботу
Дмитро Шимків

Ми знайшли дуже багато цікавого, як бізнес виводить капітал за кордон. З ухваленням закону, зникає сенс це робити. Заробили кошти, інвестуєте у власний бізнес – держава у вас не бере податків. Нуль! Якщо виплачуєте дивіденди або перераховуєте за кордон, що прирівнюється до дивідендів, то з цього платите державі.

Учора Юрій Луценко назвав 9 різних структур, які мають право заходити до бізнесу. Повинна бути одна-єдина структура – аналітична, без військових напрямків діяльності. Щодо податкової – не можемо сьогодні змінити всіх податківців. Крім того, не так багато людей стоїть у чергу на цю роботу.

Сергій Фурса: Вони (бізнесмени – ред.) платитимуть менше. Не будете платити податок на прибуток. Платитиме тільки, якщо виводити гроші з бізнесу, які йдуть на дивіденди. Є лише 5% бізнесу, який є частиною транснаціональних компаній. Вони не підтримують закон – ніхто не любить платити податки. У них були великі кредити від материнських структур у доларах чи в євро. Після девальвації вони переоцінили – у них збиток. Цей збиток дозволяє їм також не платити податок на прибуток. Коли цей закон буде запроваджений, то вони втратять цю перевагу.

У цій історії головне – реформування податкової, а не зниження податків
Сергій Фурса

Головна проблема – не рівень оподаткування, а адміністрування. Не потрібно, щоб було, як з лісом-кругляком. Вирішили проблему – ембарго зробили. Що ліс вирубується і контрабандою йде – нікого вже не цікавить. У податкової, до речі, залишиться вплив, тому що визначатимуть, чи це виведений капітал, чи не виведений. У цій історії головне – реформування податкової, а не зниження податків. Набагато важливіше – це Національне бюро з фінансової безпеки. ​

Тому що найбільша проблема бізнесу в Україні – це суди й силовики. Податкова – просто один із елементів цих силовиків. Тиск треба прибрати. ​Коли починаємо жити по-новому, вводимо нові правила, то повинні регулювати, це нові інститути, до яких є довіра. Щоб не було, як з «Новою Поштою» – всі зрозуміли, що на «Нову Пошту» прийшла прокуратура, яка бажає заробити грошей.

Цього тижня щось трапилося з Верховною Радою – не зробили жодної капості, проголосувавши багато позитивних речей. Окрім закону про корпоративне управління, ухвалений, з точки зору банківської системи, дуже важливий закон про захист прав кредиторів. Банки не тому не кредитують, що в них немає грошей (у них повно грошей насправді), а тому що немає кому давати. І «єдине вікно» на митниці – також проголосоване. Так що цього тижня був насправді економічний прорив.

  • 16x9 Image

    Віталій Портников

    Співпрацює з Радіо Свобода з 1991 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG