Доступність посилання

ТОП новини
17 Серпень 2018, Київ 20:08

​Євген Терехов: «Кожному, хто хоче змінити Україну на краще, є що робити на своєму «фронті»


Євген Терехов (праворуч)

Євгена Терехова побратими називають «Титановим Джексоном» не лише тому, що унаслідок важкого поранення голови Євгенові лікарі вставили титанову пластину замість частини кістки черепа, а й через міцний, як титан, характер. Боєць із Дніпра після поранення (лікарі дістали з його тіла понад 80 осколків), тривалого лікування та реабілітації далі воює за майбутнє України. Його «лінія фронту» тепер – реформування системи правоохоронних органів зсередини і підтримка тих, хто далі перебуває на передовій, на сході України. Про свої досягнення, плани і мрії Євген Терехов розповідає Радіо Свобода.

То був перший батальйон територіальної оборони, створений у нашій області. Хоча наш батальйон мав номер 20

– Так сталось у моєму житті, що з початком російської агресії проти України я не був добровольцем, але потрапив до складу добровольчого батальйону. Мене тричі військкомат викликав, але я всі три рази ухилявся, тому що моя доня була немовлятком. Мене забрали до війська, коли їй було близько трьох місяців: мені казали, що я перебуватиму на території Дніпропетровської області, адже то був перший батальйон територіальної оборони, створений у нашій області. Хоча наш батальйон мав номер 20: двадцятий батальйон територіальної оборони. Зараз він 20-й окремий мотопіхотний батальйон 93-ї бригади Збройних сил України.

– Як ви почувались, потрапивши, фактично усупереч бажанню, до війська?

Я збагнув, що маю бути там, на передовій, щоб в очах моєї дитини ніколи такого страху не було

– Знаєте, тут справа не у бажанні, а у відповідальності. Якось я подивився у вічі дитині, і побачив у них страх. Це було у зоні АТО, за приблизно двісті кілометрів від Павлограда, де мешкає моя донька. Я збагнув, що маю бути там, на передовій, щоб в очах моєї дитини ніколи такого страху не було. Від того моменту ніс службу з гордістю. Був на передовій, серед надзвичайно хороших людей, у кожного з нас була мотивація боронити країну і далі ворога не пропускати. Як то кажуть: «Вітчизна сказала «треба» – отже, треба», відступати нема куди.

Євген Терехов (в центрі)
Євген Терехов (в центрі)

– Потім вас поранили, у вас були складні лікування та реабілітація, але ви далі намагаєтесь допомагати побратимам… Що вас тягне на передову?

Я через два тижні після операції уже поїхав до своїх хлопців у «двадцятку» – ще у мене дірка у голові, у черепі не була закрита титановою пластиною

– Такий у мене характер: всі справи доводити до закінчення. Не можу воювати сам – допомагаю тим, хто прийшов на передовій на моє місце. До того ж, я походжу з віруючої родини, з дитинства вивчав Біблію, долучався до добрих справ моєї родини та оточення. А підтримувати тих, хто боронить свою Вітчизну, – це важливо. Я через два тижні після операції уже поїхав до своїх хлопців у «двадцятку» – ще у мене дірка у голові, у черепі не була закрита титановою пластиною. Поступово я налагодив контакти і з іншими підрозділами, і з представниками патріотично налаштованого бізнесу, ці люди передають на лінію розмежування різні речі, яких потребують бійці. Я працював у благодійному неурядовому «Фонді оборони країни», який створили у Дніпрі небайдужі люди для допомоги фронту. Це був інакший, більший масштаб: я возив на передову тепловізори та інші пристрої, які допомагають зберегти життя солдатові, хоча це звучить доволі пафосно.

– Нині ви – радник міністра внутрішніх справ України. У чому полягають ваші завдання?

Команда, яка прийшла у МВС після Майдану, здійснює реформування міністерства та самої системи правоохоронних органів

– Теж може пафосно звучати, але команда, яка прийшла у МВС після Майдану, здійснює реформування міністерства та самої системи правоохоронних органів. Тобто наше завдання – безпечне спокійне життя українців по всій країні та повернення довіри до поліції. Тому що, з одного боку, новій поліції довіряють, з іншого – ще живі радянські рудименти у системі МВС. Ну і, звісно, ми не кидаємо своїх, хто перебуває на передовій, принаймні, я не збираюся припиняти допомогу бійцям. Їздив із заступником голови МВС Вадимом Трояном по Луганщині, спілкувались ми і з нашими бійцями, і з місцевими мешканцями, виокремили певні проблеми, вирішити які дозволяють наші повноваження та можливості.

Два роки закону про нову поліцію: що змінилось?
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:05:19 0:00

– Якщо говорити про сектор безпеки та оборони, наскільки корисний для України досвід НАТО? Досвід Ізраїлю?

Альянс може дати нам озброєння, інструктори НАТО можуть провести тренування й навчання наших військових підрозділів

– Давайте глянемо, що на сьогоднішній день Україні може дати НАТО. І скажемо чесно: альянс може дати нам озброєння, інструктори НАТО можуть провести тренування й навчання наших військових підрозділів. Під час поїздки до США я познайомився з кількома поліцейськими: ці хлопці орієнтуються у тому, що відбувається в Україні, вони готові у свою відпустку приїхати і навчати наших поліцейських, при цьому на волонтерських засадах.​

– Про що мрієте?

– Я мрію, і я також упевнений, що розпочате нами, нинішньою командою МВС реформування буде успішним. Мрію, щоб люди мене запам’ятали як одного з тих, хто боронив Україну на передовій, а потім на внутрішньому «фронті», і що моя донька виросте і буде пишатися своїм татком. Але, як бачите, роботи ще дуже багато, кожному з тих, хто хоче на краще змінити країну, є чим зайнятись на своєму «фронті»!

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG