Доступність посилання

ТОП новини
18 Грудень 2018, Київ 21:53

«Кумівство, хабарництво та вимагання – правила гри в медичній освіті України» (світова преса)


Саудівська Аравія, наприклад, більше не визнає українські медичні дипломи своїх випускників – Осіпян

В статті американського онлайн-видання Inside Higher Ed йдеться про проблематику корумпованості в медичних університетах України. Аналітичний центр Jamestown Foundation публікує пояснення, чому мова документів саміту НАТО відіграє для України важливу роль. А британський економіст Тімоті Еш в статті для аналітичного центру Atlantic Council звертає увагу на кілька важливих досягнень України, які залишилися осторонь шпальт світових ЗМІ.

У статті американського онлайн-видання Inside Higher Ed, яке займається висвітленням новин та можливостей, пов’язаних із вищою освітою, мовиться про корумпованість медичних університетів України. Автор статті – науковий співробітник Інституту міжнародної освіти (Нью-Йорк) Арарат Осіпян – зауважує, що проблема вже торкнулася двох вищих навчальних закладів – Національного медичного університету імені О.О. Богомольця та Одеського національного медичного університету.

Ректора першого закладу Катерину Амосову звільнили через численні порушення контракту (під час засідання комісії МОЗ, зокрема, йшлося про розбіжності в цифрових даних у звіті Амосової та про «порушення фінансової дисципліни, що призвели до втрат близько 3,5 мільйона гривень»), хоча вона все ще вказана ректором на веб-сайті університету. Вона оскаржує рішення у суді, проте за всіма показниками її можна вважати досить заможною особою, переконаний автор. Амосова має дві квартири та великий будинок у Києві, а також три автівки. Її задекларований прибуток складає понад три мільйони гривень – «непогано для країни, де лікар працює за мізерні 200 доларів США на місяць», – йдеться у статті. Основна частина прибутку Амосової надходить від її підприємницької діяльності, на яку вона має «так багато часу», вважає автор.

Ректор Одеського медичного університету Валерій Запорожан, який очолював посаду з 1994 року, також накопичив суттєві статки, мовиться у статті. Його декларація показує зарплату в 339 491 гривню на рік, пенсію – 100 589 гривень, а доходи з нерухомості – 365 тисяч гривень. Родина має дві великі квартири в Одесі та дім в Києві, а у банку тримає близько мільйона доларів готівкою, пише автор.

«Лицемірство, кумівство, хабарництво та вимагання – правила гри в медичній освіті України», – мовиться у статті.

Україна приймає в себе досить багато міжнародних студентів – лише з Туркменістану приїжджає 4500 вступників, а у 2012 році ця кількість складала майже 12 тисяч осіб. В Україну також їдуть студенти з Індії, Азербайджану, Нігерії, Туреччини, Єгипту, Узбекистану та Йорданії, зазначає автор.

Згідно із деякими даними, Україна має близько 66 тисяч студентів із 147 країн світу – і найбільша кількість з них вчиться саме в медичних університетах. І останнім часом зростають занепокоєння щодо якості освіти в українських медичних вишах, пише автор. Саудівська Аравія, наприклад, більше не визнає українські медичні дипломи своїх випускників. А у 2017 році посол Кувейту заявив, що академічні ступені визнаватимуться тепер на основі кожного індивідуального університету окремо, мовиться у статті.

Старший науковий співробітник Jamestown Foundation Володимир Сокор пояснює, чому мова документів нещодавнього саміту НАТО відіграє для України важливу роль. Автор зазначає, що поведінка американського президента Дональда Трампа під час та після саміту НАТО в Брюсселі затьмарила цю «знаменну подію». Вона відвернула увагу від найголовнішого – реальних результатів події, порядок денний та рішення якого чітко визначили Росію основним джерелом небезпеки та викликів для альянсу.

Саміт НАТО присвятив Україні та Грузії, як країнам-партнерам, що прагнуть членства в альянсі, спеціальну сесію. Згідно із правилами мали відбутися дві різні сесії – Комісія Україна-НАТО та Комісія Грузія-НАТО. Проте сесію для України заблокувала Угорщина через закон України про освіту, який, зокрема, стосується угорської меншини, йдеться у статті.

Але, навіть попри це, результатом засідання НАТО стали офіційні документи, які, на думку автора, є дуже заохочувальними для України і Грузії.

Ці документи, зокрема, мають рішучі засудження вторгнення Росії в Україну та Грузію та захоплення їхніх територій. Питання цих конфліктів («заморожений» в Грузії та активний в Україні) порушуються навіть більш докладно главами держав та урядів в декларації саміту НАТО, зауважує автор.

«Ніколи раніше альянс не висловлювався з такою ясністю та силою одноголосно, в такому довгому тексті щодо цих конфліктів, як на цьому Брюссельському саміті. Окрім риторики, комюніке та пов’язані з ним документи щодо Грузії та України тягнуть за собою потенційно далекосяжні наслідки для західної дипломатії щодо цих конфліктів», – вважає Сокор.

Документ, серед іншого, рішуче засуджує захоплення Росією Криму, закликає Росію припинити вторгнення, всю політичну та фінансову підтримку бойовиків у Донецьку та Луганську області, а також визнає, що Україна вже протягом чотирьох років захищає себе проти агресивних дій Росії.

Використання такої мови у документах є дуже важливим, «адже воно означає набагато більше, ніж просто символічну і моральну підтримку». Окрім цього, це має практичну цінність, завдяки чому деяким політичним лідерам чи урядам дедалі важче буде тиснути на Україну, піти на поступки Росії або певним європейським урядам «торпедувати санкції» щодо Росії.

Ці документи змінюють логіку щодо мінських домовленостей, диктовану Росією, та закликають Москву вивести свої сили зі східної України та розпустити керовані нею збройні формування як перші кроки до політичного вирішення проблеми, наголошує автор.

А тим, що документ кваліфікує конфлікт на сході України як «значний виклик євроатлантичній безпеці», він виправдовує подальші кроки для підтримки реформ та модернізації національної безпеки та захисних інституцій України, мовиться у статті.

Британський економіст Тімоті Еш в статті для американського аналітичного центру Atlantic Council звертає увагу на кілька важливих досягнень України, які залишилися осторонь шпальт світових ЗМІ.

Боротьба за ухвалення закону про антикорупційний суд стала ключовим показником готовності українських чиновників вирішити проблему корупції, але вона тривала понад рік, і за цей час сталося чимало інших добрих новин на інших фронтах реформ, мовиться у статті.

Так, наприклад, закон про приватизацію значно полегшує процес, новий закон про регулювання іноземної валюти також став великим кроком вперед, адже минулий був ухвалений ще в 1993 році, йдеться у статті.

Серед інших досягнень Еш також звертає увагу на сферу реформування банківського сектору. Новий закон про державне регулювання банків, затверджений 5 липня, відкриває шлях для створення незалежних наглядових рад у державних банках, які після націоналізації «Приватбанку» складають понад 50 відсотків, мовиться у статті.

«Тепер шість з дев’яти членів будуть незалежними. Це важливо для залучення іноземних пакетів акцій у цих банках», – мовиться у статті.

В «Укрзалізниці», наприклад, також створили незалежну наглядову раду, і подібна робота триває також в «Укрпошті» та «Укренерго», повідомляє автор.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG