Доступність посилання

ТОП новини
15 Серпень 2018, Київ 15:46

Українська ягідка: чому в Європі люблять, а на батьківщині стали менше купувати


Ілюстраційне фото

Українські ягоди активно продаються за кордон. За підсумками першого півріччя Україна експортувала плодово-ягідної продукції майже на 60% більше, ніж за такий самий період торік. Сума експорту склала 100 мільйонів доларів. За останні чотири роки майже у 19 разів зріс продаж ягід за кордон, зазначають експерти. Втім для самі українці все більше відмовляються від споживання цієї продукції.

Головними покупцями українських ягід стали країни Європейського Союзу. Найбільші покупці плодово-ягідної продукції: Польща, Франція, Туреччина, Білорусь, Німеччина, Греція, Нідерланди, зазначають в асоціації «Укрсадпром».

Спеціалісти зазначають, що український ягідний експорт почав зростати, бо ціни стали більш конкурентними: гривня девальвувала, робоча сила стала дешевшою відносно долара, а ще у 2014 році були скасовані митні квоти на ввезення деяких видів ягід до країн ЄС.

Для українців – це десерт

А от на внутрішньому ринку спостерігається падіння споживання ягід.

«Для українського населення – це десертна група. Якщо населення біднішає, воно відмовляється спершу від того, що не є життєво необхідним. Якщо в 2013 році споживання фруктів та ягід було на рівні 55 кілограмів на душу населення, зараз воно десь на рівні 35. Але не це було стимулом для розвитку експорту», – зазначає в коментарі Радіо Свобода президент асоціації «Ягідництво України» Ірина Кухтіна.

Основна – проблема в головах. Людина часто думає, якщо вона сама виробляє продукт, то він хороший
Ірина Кухтіна

Поки купівельна спроможність українців низька, то внутрішній ринок є обмеженим, тож розширення площі вирощування ягід має сенс лише для експорту.

І тут фермер постає перед кількома проблемами, зазначає Ірина Кухтіна.

«Основна – проблема в головах. Людина дуже часто думає, що якщо вона сама виробляє продукт, то він хороший. А що таке «хороший»? Тут починається багато думок і мало знань», – пояснює вона.

Продукт на експорт має відповідати вимогам покупця, тож перед тим, як садити ягоду, треба знати кому її будеш продавати. Від цього буде залежати сорт ягоди, технології вирощування, умови переробки і навіть час продажу, пояснює президент асоціації «Ягідництво України». Цей бізнес варто планувати від клієнта, пояснює вона.

До того ж існують програми підтримки.

«Є програма підтримки з International trade center (структура ООН) з розвитку експорту української ягоди та продуктів переробки, ми налагоджуємо контакти, їздимо на виставки, працюємо над сертифікацією якомога більше підприємств», – розповідає Кухтіна.

Скільки можна заробити

За один рік не окуповується жодна культура. Навіть полуниця, яка досить швидка, це 2-3 роки
Ірина Кухтіна

Наразі кількість гравців на ринку ягід збільшується, але вона буде коливатися, прогнозують спеціалісти. Багато хто йде в цей бізнес без досвіду і очікування не збігаються із реальністю.

«Ягідна ферма на 40 гектарів – це вже дуже велика ферма. На збір ягід на 1 гектарі потрібно від 10 до 20 людей в залежності від ягоди і підбору сортів. На 10 гектарах треба 100-200 людей. На підприємствах, на яких 400-500 гектарів, в них одночасно на полі більше 1000 людей», – пояснює Ірина Кухтіна.

В Україні ягідні підприємства або мікро, або малі, сердніх практично немає, хіба що вони поєднують вирощування і переробку, додає президент асоціації «Ягідництво України».

Фермери, які займаються ягодами, здебільшого мають ще і інші види бізнесу або ще десь працюють.

«В середньому по країні за звітністю 2016 року прибутковість вирощування фруктових та ягідних культур близько 28%, переробка – 32-33%. Всередині цієї цифри дуже великі коливання є: в когось 7%, а в когось 200%. За один рік не окуповується жодна культура. Навіть полуниця, яка досить швидка, це 2-3 роки», – каже Ірина Кухтіна в коментарі Радіо Свобода.

Робоча сила – найбільша проблема

«Немає кому збирати» – кажуть в цьому сезоні комерційні виробники з усіх регіонів України. Садова суниця – ягода з на 100% ручним збиранням. Комбайни зі збирання малини на сьогодні спрощують життя лише кільком виробникам», – зазначає в своєму блозі аналітик Продовольчої та сільськогосподарської організації ФАО при ООН Олександр Хорев.

Робоча сила з України їде до Польщі за більш високу оплату, а людей з центральних та східних регіонів переманюють на західноукраїнські компанії. При цьому збирачам врожаю щороку пропонують все більшу оплату – в більшості сплачують за кожний зібраний кілограм продукції, додає він.

За один день роботи в полі в Україні можна заробити від 250 гривень до понад 600 гривень. Попри намагання покращити і умови праці, проблема із робочою силою залишається актуальною, зауважує Олександр Хорев.

Інша проблема – це гроші. Відсутність доступних коштів під невеликий відсоток, якими міг би користуватися невеликий виробник.

​«Мова йде не про дотації. Я проти, просто давати дотації на розширення площ, бо це не надає переваг в конкурентності неефективним виробникам. Але якщо б наші виробники мали б фінансування з таким самим відсотком, як отримують європейські фермери, вони б були значно більше конкурентні», – пояснює президент асоціації «Ягідництво України» Ірина Кухтіна.

Якщо говорити про світових лідерів у постачанні ягід та фруктів, то Україна поки що не входить до десятки лідерів. Десятка виглядає наступним чином: Китай, Індія, Бразилія, Сполучені Штати Америки, Туреччина, Мексика, Іспанія, Індонезія, Італія, Філіпіни.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG