Доступність посилання

ТОП новини
20 Жовтень 2018, Київ 22:47

Москва й Афіни депортують дипломатів: що похитнуло грецько-російську дружбу?


Ілюстраційне фото. Будівля консульства Росії в Салоніках, Греція, 11 липня 2018 року

Брюссель – У відповідь на, як кажуть у Кремлі, «недружні» липневі видворення російських дипломатів із Греції, Москва у понеділок заявила, що депортує грецьких дипломатичних працівників. Російське МЗС викликало посла Греції в Москві Андреаса Фріґанаса й повідомило про «вжиті російською стороною дзеркальні заходи у відповідь на недружні дії Афін в липні цього року щодо російських дипломатичних співробітників і громадян». Як виявляється, основні причини напруженості між Грецією та Росією – це, як зазначають експерти, систематичні зусилля росіян завадити вирішенню проблеми назви Македонії, поєднані із посиленням співпраці між Анкарою та Москвою.

Із Росії висилають двох грецьких дипломатів: комерційного аташе та голову прес-служби посольства Греції в Москві.

Обміни «люб’язностями» свідчать про наростання напруження у відносинах між Москвою та Афінами, тим часом, як греки ще донедавна вважалися одними з найактивніших лобістів російських інтересів у ЄС. Кілька тижнів тому Греція заявила, що вигнала з країни двох російських дипломатів та заборонила ще двом особам в’їжджати на грецьку територію за спроби підкупу чиновників та провокування демонстрацій, щоб перешкодити угоді, яка дозволить сусідній Македонії приєднатися до НАТО.

Москва всі ці звинувачення рішуче відкидає, називаючи їх «абсолютно необґрунтованими, не підтвердженими фактами» і «антиросійськими», твердячи, що за цим рішенням, яке «було прив’язане до відкриття саміту НАТО» в Брюсселі, «очевидно, … стоїть Вашингтон».

Попри відмову Росії визнавати втручання у внутрішні справи Греції, тривалі тісні російсько-грецькі зв’язки, основані на глибоких релігійних та культурних відносинах, дещо похитнулися.

В середині липня прем’єр-міністр Греції Алексіс Ципрас зробив заяву, що Афіни вимагають, щоб усі країни дотримувалися міжнародного права і поважали суверенітет його країни. «І коли ми бачимо певні інциденти, які йдуть не в цьому напрямку, ми вживаємо необхідних заходів», – наголосив він.

Росію з Грецією посварила проблема назви Македонії

Як зазначають оглядачі, Москва систематично докладає зусиль, аби завадити вирішенню проблеми назви держави Македонії та Греції. Офіційні Афіни повідомили, у них є докази того, що за сприяння Росії були здійснені заходи, націлені на підрив угоди, недавно укладеної між Грецією та Македонією, яка відкриває для Скоп’є шлях до приєднання до НАТО. Представники грецького уряду повідомляли, що вони протягом тривалого часу інформували Росію про те, що діється.

Після того, як Афіни 11 липня вдалися до дій на дипломатичному рівні, виславши з країни двох російських дипломатів та оголосивши персонами «нон-ґрата» ще двох росіян, з Москви надійшло повідомлення, що там «жалкують», і що «за всім цим стоять США», а російське МЗС оголосило про скасування запланованого на вересень візиту до Греції міністра закордонних справ Сергія Лаврова.

Угоду між Скоп’є та Афінами 30 вересня ще має затвердити в Македонії референдум після того, як її вже ухвалив місцевий парламент. Також її має ратифікувати парламент Греції.

В обох країнах є незадоволені досягненою домовленістю. Угода, за якою Македонія має бути перейменована на Північну Македонію, зніме застереження Греції, де стверджують, що нинішня назва сусідньої країни рівнозначна територіальній претензії на однойменний регіон на півночі Греції. Кінець суперечки з Афінами відкриє Скоп’є шлях до швидкого вступу до НАТО, а згодом і до Європейського союзу – крок, проти якого різко виступає Росія.

Про відкритість до вступу Македонії до НАТО неодноразово заявляв і генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберґ.

«Після завершення всіх ваших національних процедур, і коли всі союзники НАТО ратифікують ваше приєднання, ви станете тридцятим членом цього Альянсу. Ми хочемо бачити вас і вашу країну в центрі стабільного, демократичного та процвітаючого регіону», – заявив він прем’єр-міністрові Македонії в середині липня.

Загалом, Скоп’є та Афіни вже давно попереджали ЄС та США про мобілізацію Росії в регіоні. Македонський прем’єр-міністр Зорен Заєв кілька тижнів тому повідомляв, що грецькі бізнесмени, які мають тісні зв’язки з Москвою, підкупили деяких мешканців Скоп’є, аби ті перед референдумом «чинили акти насильства». З дипломатичних джерел стало відомо також про спроби Росії – за посередництва православної церкви Греції – завадити вирішенню грецько-македонського конфлікту.

Туреччина – ще один фактор напруженості між Афінами та Москвою

Нова розстановка сил у балканському регіоні є ще одним фактором, що провокує ескалацію напруженості між росіянами та греками.

Спільні дії Туреччини та Росії у сирійській війні та, загалом, зближення Москви та Анкари поставило Грецію у незручне становище: турецькі збройні сили традиційно були потенційною загрозою армії Греції і лише членство обох країн у НАТО перешкоджало їм розгорнути військовий конфлікт.

Як повідомляють у грецьких дипломатичних колах, «тісне співробітництво Росії й Туреччини у війні в Сирії посилило підозри та відчуття загрози». Особливо нині, коли у Афін з’явилася ще одна проблема, пов’язана з планами придбання Туреччиною російської системи протиракетної оборони «С-400», що, як пояснюють в Анкарі, є спробою посилити протиповітряний захист у регіоні.

За повідомленнями міжнародних інформагентств, минулої весни держсекретар США Майк Помпео на зустрічі з міністром закордонних справ Туреччини Мевлютом Чавушоґлу дав йому зрозуміти «серйозне занепокоєння США тим, як далі просуватиметься угода Туреччини щодо придбання російської системи ПРО». До того ж, із точки зору Афін, Туреччина також намагається впливати на своїх північних балканських сусідів.

Знаючи, що Анкара не залишається нейтральною й у питанні нещодавньої угоди щодо зміни назви Македонії, Греція сподівається, що нарешті вирішення цієї проблеми покладе край і посиленому впливу Туреччини в Балканському регіоні. Тим часом, сама Греція, яка досі почувалася непевно в оточенні Македонії, з якою протягом десятиріч тривав конфлікт навколо назви, й недружньої Туреччини, яка неподалік розміщує свої військові бази, нарешті не почуватиметься у «ворожому оточенні», вважають європейські експерти.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG