Доступність посилання

ТОП новини

Алексієвич про затримання журналістів у Білорусі: «Пошук ворогів – спосіб існування тоталітарної влади»


Світлана Алексієвич
Світлана Алексієвич

Юрій Дракохруст

Білоруська письменниця, лауреат Нобелівської премії з літератури 2015 року Світлана Алексієвич розповіла в інтерв'ю Радіо Свобода, що вона думає про обшуки і затримання журналістів в Білорусі, про те, що чекає Білорусь в найближчому майбутньому, про Росію і політичну філософію президента Білорусі Олександра Лукашенка.​

– Що ви думаєте про «справу БєлТА», про звинувачення співробітників інтернет-порталу Tut.by та агентства «БєлаПАН» у несанкціонованому доступі до платної стрічки новин державного агентства «БєлТА»? В рамках цієї справи відбулися обшуки у співробітників «БєлаПАН» і Tut.by, кілька людей вже затримані.

Будь-яка тоталітарна влада боїться опору. Завжди шукає ворогів

– Перше, що спадає на думку – це спроба залякати нас усіх. Йде перевірка – чи існуємо ми як суспільство, яке здатне зробити громадянський спротив, чи не існуємо. Очевидно, що влада бачить перед собою великі проблеми, які стосуються багатьох людей, і невідома їхня реакція. Будь-яка тоталітарна влада боїться опору. Оскільки вона знає, що вона незаконна, то вона завжди шукає ворогів – це її спосіб існування.

Читайте також – «Справа журналісток» у Білорусі: слідчі дії паралізували працю двох незалежних ЗМІ

ЗМІ, мистецтво, література залишилися єдиними майданчиками, які ще не взяли під контроль. І зараз ці майданчики почали «зачищати»

У нашому суспільстві, яке ніби й існує, і не існує, ЗМІ, мистецтво, література залишилися єдиними майданчиками, які ще не взяли під контроль. І зараз ці майданчики почали «зачищати».

Я давно хотіла сказати кілька слів про Юрія Зіссера (засновник Tut.by – ред.), який реалізував неймовірно гарну ідею і витратив на неї все життя. Тепер у нього непрості часи.

Юрій Зіссер у офісі своєї компанії
Юрій Зіссер у офісі своєї компанії

Треба, щоб ми висловили солідарність і опір. Інакше нас усіх потім по одному будуть нейтралізувати

Ми всі, я вже не кажу про народ – цієї категорії у нас в загальному сенсі не існує, але треба, щоб ми, преса, висловили солідарність і опір. Інакше нас усіх потім по одному будуть нейтралізувати, як ця влада вміє, чи то з якихось надуманих економічних причин, чи з будь-яких.

Читайте також: ЄС закликає звільнити затриманих в Білорусі журналістів

Як я дізналася, там був якийсь донос

Влада буде розставляти своїх людей, буде залякувати. Не всі це витримають. Як я дізналася, там був якийсь донос, завжди знайдуться люди, здатні до зради.

Тепер справа кожного з нас саме зараз відповісти, зібратися разом і сказати, що ми є.

– А ви не думаєте, що справа тут просто в певних порушеннях конкретних людей, скористалися вони паролями, якими не мали права користуватися? Можливо, просто в цьому справа?

– Якби це було так, то це не повторювалося б з такою регулярністю. Я не бачу тут випадковості. Я бачу, що це найбільш реальні приводи, які можуть переконати народ, мовляв, вони щось украли. Це може особливо переконати технічно безграмотну частину населення. Якби певні порушення і були, вони не вимагають публічних арештів на три дні, такого резонансу.

– А які, на ваш погляд, тут були психологічні приводи? Вибори нескоро ...

Нас очікують економічні потрясіння

– Я вважаю, що нас очікують економічні потрясіння. Це відчувається. І до того ж, ускладнення відносин з Росією, яка все частіше говорить: ми не будемо вас годувати, а якщо і будемо, то ви повинні жити на наших умовах. Це час від часу і проривається у Лукашенка, коли він говорить, що ми можемо увійти до складу іншої держави.

Немає білоруса, який би не відчував зростання небезпеки. Це відчувають і ті, хто втратив роботу, і ті, хто замість 8 мільйонів, якщо рахувати, як було раніше, тепер отримує 2-3 мільйони. Я нещодавно проїхалась селами, там немає економічного ентузіазу. Люди розгублені і люди бояться.

– Ви вже сказали про Росію. Але здавалося б, тут логіка повинна була бути зворотною. Якщо Росія тисне, наступає, то не варто нападати на ті білоруські інститути, на ті ЗМІ, які цьому тиску протистоять?

– Я думаю, що та влада, яка зараз існує, не довіряє власному народу. Вона не вірить, що власний народ може надати підтримку, що вона має підтримку народу, яка була ще років 10 тому. Тут психологія одинаків. Тих одинаків, які відчувають себе в такому загнаному стані.

– Буквально днями був зроблений крок у зворотному напрямку, я маю на увазі «безвіз» для іноземців на 30 днів. Раніше був на 5 днів, а тепер – на місяць. Як можна пояснити те, що приймаються такі протилежні рішення? Це результат битви «яструбів» і «голубів» чи чогось іншого?

– Це відсутність чіткого світогляду. Це таке чуттєве сприйняття влади. Це не той випадок, коли є світогляд, якщо є однодумці і соратники, якщо є коло ідей, які будуть жити і після тебе.

Я нещодавно бачила репортаж про те, як прощалися з президентом Чилі. Боже мій, як з нею прощався народ! Як гідно вона керувала впродовж свого терміну і як гідно вона пішла. Вона зменшила корупцію, безробіття і найголовніше – була чистою перед своїм народом.

Всі знали, що ні цента не прилипло б до її рук.

Ось так воно буває, коли є те, що залишиться після тебе. По-моєму, у нас з цим проблема.

Щодо «безвізу» для європейців – це від непослідовності. У Європі зараз багато своїх проблем, Європа зараз не буде давати гроші, як Росія. Вона ніколи не буде давати стільки грошей, скільки Росія. А нам потрібно саме стільки, скільки давала Росія.

Влада заради влади – це не ідея, на якій може триматися держава. Щонайменше не та, на якій може триматися довго.

Коли я приїжджаю в Україну, я відчуваю, що я – людина, яка з країни, яка не воює. Я рада, що моя держава зуміла не вплутатися в конфлікти

І ще раз про непослідовність. Коли я приїжджаю в Україну, я відчуваю, що я – людина, яка з країни, яка не воює. Я рада, що моя держава зуміла не вплутатися в конфлікти. Це не означає, що ми захищені від цього назавжди, але для мене була приємною бесіда з німцем, з яким я летіла в літаку.

Він сказав: Після Росії Білорусь справила на мене враження, в Білорусі немає переслідування сексуальних меншин, православ'я не таке агресивне. І я була рада це чути від свого попутника. Але в той же час – наступного дня що ми бачимо?

Але у нас немає послідовності, це наша біда.

Оригінал – на сайті Білоруської редакції Радіо Свобода

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG