Доступність посилання

ТОП новини
20 Квітень 2019, Київ 09:21

Затоплені вулиці та підземні переходи: чотири «вершники» київського «апокаліпсису»


Віталій Кличко: «Багато спусків у Києві перетворились на гірські річки» – відео
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:01:51 0:00

Віталій Кличко: «Багато спусків у Києві перетворились на гірські річки» – відео

Цього літа Київ періодично стає схожий на Венецію: дощова вода заповнює деякі вулиці до поясу, а підземні переходи – до стелі. Місцями під землю провалюється проїжджа частина вулиць – теж унаслідок злив. У КМДА звинувачують у цих проблемах погодні аномалії та непорядних забудовників, а зі свого боку – звітують про оперативну ліквідацію наслідків лиха, про очищення діючої зливової каналізації та про будівництво нової. Недержавні ж експерти говорять про системну неготовність київської інфраструктури до надзвичайних погодних явищ, які через зміни клімату вже стають буденністю. Вони радять владі та місцевій громаді братися не за наслідки стихії, а за причини, яких вони виділяють декілька.

Понад 300 повалених дерев, десятки затоплених або пошкоджених автомобілів, засмічена зливова каналізація, нездатна прийняти великий обсяг дощової води. Головні вулиці міста перетворюються на річки, а деякі підземні переходи – на «акваріуми». Коли ж вода спадає, перед очима постають намул на тротуарах, пошкоджені шляхопроводи та провалля у асфальті просто посеред вулиць.

Так виглядають у Києві цьогорічні літні зливи, які вже втретє паралізують центральні райони столиці. У соцмережах почали критикувати міську владу та публікувати жарти й меми.

Радіо Свобода зібрало думки як представників влади, так і недержавних експертів. І вони озвучили чотири основні причини локального київського «апокаліпсису».

Причина перша: порушення природного стоку води

Центральною частиною Києва здавна протікало кілька малих річок та струмків. У XIX столітті ці водні артерії почали «ховати» у підземні колектори. Так, підземними стали струмок Хрещатик (під однойменною вулицею), струмки під нинішніми Софіївською, Малою Житомирською та Михайлівською вулицями, а також річка Клов.

Частково зберегли наземні русла річки Либідь та Почайна. Саме до цих підземних річок вливається частина зливових колекторів середмістя. Ці зливоприймальні системи частково засмічуються, а у час інтенсивних дощів – переповнюються і не можуть вмістити всієї води, стверджують і представники КМДА, і дослідники-аматори міських підземних споруд.

Зокрема, в районі Хрещатика та метро Лівобережна, де мали місце останні затоплення, діаметри зливоприймальних колекторів подекуди сягають максимальних двох метрів, однак цього виявляється недостатньо для відведення аномальних, надпотужних злив, убезпечитися від яких повністю неможливо, констатує заступник голови КМДА Петро Пантелєєв.

Проблема не лише в тому, що зливові колектори не можуть вмістити всіх дощових вод. Хибним є саме планування міського простору, визнає експерт-урбаніст Ігор Тищенко:

Ми не можемо дозволити собі мислити зливостоками, їх діаметром і решітками. Питання, як швидше відвести дощову воду з вулиці під землю в канал, а далі в річку – це мислення позаминулого століття
Ігор Тищенко

«Ми не можемо дозволити собі мислити зливостоками, їх діаметром і решітками. Навіть якщо «Київавтодор» краде гроші на «дорогах європейської якості» й водовідведенні. Питання, як швидше відвести дощову воду з вулиці під землю в канал, а далі в річку – це мислення позаминулого століття… Хоча навіть базові завдання вертикального планування вулиць в Києві свідомо провалюють. Підтоплення через найменші зливи – це один із багатьох наслідків комплексної проблеми неадекватного пострадянського міського планування в контексті глобальних змін клімату. І вона вимагає інтегрованих, комплексних рішень в сфері планування міської мобільності».​

Ігор Тищенко
Ігор Тищенко

Ще рік тому Тищенко називав причини цих стихійних явищ у Києві та, великою мірою, в інших українських містах.

«Причина – в тому, що місто інтенсивно зростає як в регіональному вимірі, так і в плані ущільнення забудови міського ядра… Нова забудова створює додаткові навантаження для зливової каналізації через збільшення площі заасфальтованої території під будинками, вулицями та парковками, іншими інфраструктурними об'єктами. Чим більше твердого покриття, тим більшу кількість води треба каналізувати з височин і взагалі через старі дренажі, прокладені руслами колишніх наземних річок. Крім цього, чим більше твердої поверхні замість ґрунту та зеленого покриву, тим більше місто прогрівається влітку і тим більше буде таких явищ, як аномальна спека та смог», – наголошує урбаніст.

Аналогічну причину згадує, оцінюючи ситуацію, і виконавчий директор асоціації «Енергоефективні міста України» Святослав Павлюк.

Великі території у Києві, які були порослі травою і могли би вбирати воду, вже закриті асфальтом та бетоном. Тому величезні об’єми води, які могли би природно всотуватися, мають бути відведені з території міста
Святослав Павлюк

«Велика кількість будівництв оголює значну частину ґрунту, його змиває, він осідає у зливовій каналізації. Великі території у Києві, які були порослі травою і могли би вбирати воду, вже закриті асфальтом та бетоном. Тому величезні об’єми води, які могли би природно всотуватися, мають бути відведені з території міста, бо вони просто не мають куди піти в землю»,– пояснює аналітик.

Відтак експерти радять зберігати та розвивати природні території у Києві за прикладом міст ЄС, щоб газони і зелені насадження паралельно виконували функцію водовідведення.

Причина друга: неефективна зливова каналізація

У КМДА обіцяють вивчити пропускну спроможність зливової каналізації з урахуванням останніх аномальних злив.

Ми визначатимемо проблему «прийняття» зливових стоків як одну з пріоритетних для міста Києва... Однією з основних проблем, яку ми бачимо, є неспроможність діючих систем зливоприймання впоратися з такою кількістю дощової води
Петро Пантелеєв

«Ми визначатимемо цю проблему «прийняття» зливових стоків як одну з пріоритетних для міста Києва і працюватимемо як над оперативною реакцією (яка зараз, на наш погляд, на непоганому рівні), так і на випередження наслідків злив – системно. Необхідно виконувати роботу з модернізації системи прийняття стоків, з розширення потужності, тому що однією з основних проблем, яку ми бачимо, є неспроможність діючих систем зливоприймання впоратися з такою кількістю дощової води. Це було помітно на Хрещатику та в інших місцях, тому потрібні інші інженерні рішення та інші підходи», – заявив журналістам заступник голови Київської міської державної адміністрації Петро Пантелєєв.

Однак, за його словами, проектування нових, більш потужних зливових систем на метро «Лівобережна», «Політехнічний інститут» та на Хрещатику, де були найбільші підтоплення цього літа, триватимуть багато місяців. Поспіх може призвести до того, що нове зливовідведення теж може виявитися неефективним, пояснює посадовець.

Зі свого боку генеральний директор комунальної корпорації «Київавтодор» Олександр Густелєв пояснив, що критичні об’єкти дорожньої інфраструктури мають потужні системи для відкачування дощової води, якщо звичайне зливовідведення не спрацьовує. Однак під час останніх дощів насоси не увімкнулися через відключення електроенергії у Києві. Після цього систему відкачування у проблемних місцях додатково перевірили, запевнив Густелєв.

Однак причина того, що зливові колектори «не впоруються» – передовсім у хаотичній забудові Києва, через яку неефективною виявляється вся міська інфраструктура, стверджує експерт корпорації стратегічного консалтингу «Гардарика» Костянтин Матвієнко.

Костянтин Матвієнко
Костянтин Матвієнко

«Навантаження на каналізацію, водогони, електромережі, газопостачання зростає. Друге: збільшення населення призводить до збільшення сміття, а Київ – не готовий запроваджувати сучасні методи поводження та утилізації відходів», – визнає експерт.

Про те, що засмічення систем водовідведення спричинило повені, говорить і Святослав Павлюк. За його словами, двірники та дорожні служби просто змітають дрібне сміття до зливоприймачів, бо це зручніше, ніж його вивозити. Засмічені колектори періодично очищують, але за кілька тижнів вони знову заповнюються сміттям, стверджує експерт.

Причина третя: глобальні зміни клімату

Останні зливи у Києві були настільки потужними, що навіть сучасні, незасмічені та справні зливоприймальні системи не вберегли б городян від незручностей, стверджує Петро Пантелеєв. Це є наслідок глобальних змін клімату, вважає він.

«Загалом після трьох «залпових» (надпотужних – ред.) злив упродовж останніх тижнів можна робити попередні висновки. Згідно з нашими консультаціями з метеорологами, відбувається зміна клімату, і Київ – не виняток. І «залпові» зливи не будуть надзвичайними погодними умовами. Це буде відбуватися регулярно і стане однією з ознак літньої пори року. І пов’язано це передовсім з тим, що на всій планеті змінюється клімат», – каже посадовець.

Читайте також: «Київ – нова Венеція»: як столицю затопило після потужної зливи (огляд)

Синоптики так само визнають, що погодні аномалії є наслідком змін клімату, але закликають не перебільшувати їхній вплив на київські повені й не применшувати значення стану міської інфраструктури.

Клімат України набуває нових рис, це помітно і в Києві, констатує Святослав Павлюк.

Маємо фатальний збіг кількох факторів. Це і занедбаність інфраструктури, і неготовність влади, але також і несприятливі погодні умови. Ми є свідками того, що клімат реально змінюється
Святослав Павлюк

«Маємо фатальний збіг кількох факторів. Це і занедбаність інфраструктури, і неготовність влади, але також і абсолютно несприятливі погодні умови. Ми є свідками того, що клімат реально змінюється. Можемо це побачити і по зимі: ми фактично не маємо весни, ми маємо зиму і одразу літо. І влітку ми маємо дедалі наростаючі «залпові» опади: короткі, але дуже рясні», – визнає експерт.

Причина четверта: неготовність місцевих служб

Міський голова Києва Віталій Кличко щоразу особисто приїздить на місця, щоб оцінити масштаби руйнувань та доручити міським службам ліквідувати наслідки стихії та провести перевірки, щоб виявити винних.

Так, 20 серпня Кличко дав брифінг на вулиці Антоновича, частина асфальтового покриття якої провалилася через потужні зливи вночі 18 серпня. Провалля засипали та поклали новий асфальт менш ніж за дві доби, відзвітував Кличко. Київський міський голова не виключив, що винним може виявитися забудовник, з ініціативи якого поруч розкопали проїжджу частину для прокладання комунікацій, але при цьому не врахували ризику опадів.

Заступник голови Київської міської державної адміністрації Петро Пантелеєв під час брифінгу за наслідками негоди заявив, що серед головних причин столичних повеней – аномальні погодні умови, тоді як реагування на них комунальних служб було достатньо ефективним.

За словами посадовця, для оперативного реагування на екстремальні зливи у Києві залучається 50 одиниць техніки, понад 100 працівників рятувальних служб, 300 одиниць техніки та одна тисяча працівників комунальних служб Києва. Такої кількості для Києва цілком достатньо, наголошує Петро Пантелеєв.

Що ж до численних пошкоджених автівок киян, то, стверджує посадовець, це є «класичним страховим випадком», тож компенсувати наслідки негоди для автовласників мають страхові компанії.

Центр Києва знову «поплив» після зливи – відео очевидців
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:01:01 0:00

В Україні закон зобов’язує водіїв оформлювати лише страхування відповідальності водія за порушення – «автоцивілку» (обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів). Страхування ж самого автомобіля, особливо нового, досить дороге, і частина водіїв його не оформлює. Хто компенсує збитки власникам незастрахованих автівок, пошкоджених через засмічені колектори та провалля на дорозі, Пантелеєв відповісти не зміг.

Зі свого боку Костянтин Матвієнко говорить про відсутність системного управління міською інфраструктурою та комплексним плануванням розвитку міста.

«Київ усіма генераціями влади розглядається як територія швидкого зиску. Тому й відсутні довгострокова стратегія розвитку Києва та його позиціонування на світовій мапі»,– такі глобальні причини локального «апокаліпсису» в українській столиці називає аналітик.

Експерт-урбаніст Ігор Тищенко наводить типові для міст ЄС елементи стратегії захисту від стихійних лих.

«Якщо відкрити будь-який західний посібник з міського чи вуличного планування, ми неодмінно знайдемо там розділ про storm water як частину планувальних рішень, що реагують на зміни клімату. Як дощову воду відводити, очищувати, як уникати зливових підтоплень і водночас направляти цю воду туди, де вона найбільше потрібна – для поливу міської зелені. Є вже десятки апробованих проектів централізованого збору такої води, самодостатніх зелених фільтрів. Так-так, зелені на узбіччях вулиць і в низинах, навіть висаджування на узбіччях біля зливоприймачів очерету і інших болотних трав, які фільтрують стоки», – наводить експерт успішні рішення.

Між тим, синоптики знову прогнозують в Україні, зокрема і в Києві, короткочасні опади, які можуть становити небезпеку для заасфальтованих низинних районів української столиці.

  • 16x9 Image

    Євген Солонина

    На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG