Доступність посилання

ТОП новини
24 Травень 2019, Київ 03:46

«Ваша дружина – американка». Якою була політична реклама тоді і зараз


Кадр з політрекламного відео Наталії Вітренко

В Україні розпочався новий політичний сезон і фатично вже стартувала передвиборна агітація політичних сил. Все частіше нову політичну рекламу можна побачити на вулицях, у соцмережах та на телебаченні. Чи змінилося щось у підходах політиків до «заманювання» електорату за останнє десятиліття?

В українському сегменті соцмереж зараз активно поширюють стару рекламу політичного блоку «Не так!» зразка 2006 року. Судячи з усього, сюжет мав за мету показати опозиційних лідерів у невимушеному спілкуванні. Тепер, на п'ятому році після анексії Криму та початку спровокованих Росією бойових дій на Донбасі, зміст ролика сприймається по-іншому.

У тогочасній рекламі блоку «Не так!» взяли участь не лише політики, а й український футболіст та тренер Олег Блохін. За сюжетом, він заспокоює засмученого через невигідні газові угоди з Росією Юрія Бойка, а потім називає себе «фартовим».

Мова

Українська мова, як зараз, так і у 2006 році, виступає однією з найпопулярніших тем у політичній рекламі. Традиційно, проросійські сили мовне питання обговорююють у контексті «утисків» російськомовних на користь україномовних.

«Незрозуміло, якою мовою він після садочку буде вчитись», – скаржиться головна героїня ролику «Партії Регіонів» зразка 2006 року. Вона розповідає, що її дитині важко вчитися українською мовою, коли вдома середовище російськомовне. Цікаво, чи виріс «грамотним» хлопчик із реклами?

Прямий спадкоємець «Партії регіонів» під назвою «Опозиційний блок» продовжує боротися за статус російської мови в Україні і зараз. Найбільшої критики з боку партії сьогодні зазнають мовні квоти на радіо та телебаченні, а також закон про освіту.

Політична реклама Блоку Наталії Вітренко «Народна опозиція» також тоді зображувала мовне питання як одну із ключових проблем в Україні.

Ось тогочасний ролик: шкільний клас, у якому діти заклопотані завданням, а маленька дівчинка піднімає руку й російською мовою проситься вийти. На це, грізного вигляду вчителька, відповідає: «Ні, кажи державною мовою».

Реклама Наталії Вітренко – це своєрідний феномен української політичної агітації.

Якщо більшість кандидатів у своїй виборчій агітації намагаються зіграти на буденних проблемам громадян, то рекламні ролики Вітренко зображують незвичні ситуації.

Приміром, чи часто до пересічного українця підходять фельдшери й розповідають, що олігархам буде погано?

Ролик Наталії Вітренко про темношкірого священика нещодавно знову став вірусним в українському сегменті соціальних мереж. Тепер багато користувачів замість «канонічного православ’я» побачили у ньому «канонічний расизм».

Сьогодні ж Наталія Вітренко не так активно з’являється на екранах. Та судячи з її офіційного сайту, лідерка «Прогресивної соціалістичної партії» продовжує притримуватись проросійських поглядів, називаючи чинну українську владу «майданною» або навіть «нацистською». Вона також активно виступає проти ініціативи президента України Петра Порошенка щодо розірвання Договору щодо дружби, співпраці й партнерства між Україною та Російською Федерацією.

На цій самій темі конкурували з Вітренко за симпатії виборців і українські комуністи.

«20 років західні маріонетки, що насаджують фашизм, знищують російську мову», – говориться в рекламі Комуністичної партії України зразка 2006 року.

Загалом, апеляція до боротьби з «фашизмом» та «нацизмом» – традиційна риторика комуністів у 2006 році.

Того ж, 2016 року, комуністи на виборах показали найгірший за всю свою історію результат, ледь перетнувши показник у 3% голосів виборців.

Проблеми простих людей у непростому виконанні

В античному театрі часто використовували прийом Deus ex machina («Бог із машини»). Це коли сюжетна лінія досягає апогею, на сцені з'являється стороння вища сила, яка й розв'язує всі проблеми головних героїв. Досить часто критики говорять про цей прийом як про фікцію – коли драматург заводить сюжет у гухий кут й не знає, як вийти до розв'язки, «бог із машини» завжди прийде йому на порятунок. Для таких епізодів на сцену опускали спеціальну конструкцію.

Та чи потрібна така конструкція у випадку з політичною агітацією блоку Юлії Тимошенко? Реклама цієї політичної сили охоплювала чи не всі аспекти людського життя. Кожен персонаж відео – «людина із народу», сюжет життя якого повинен вирішити «бог із машини» – лідерка БЮТ.

Персонажі згадують прем'єрські часи Тимошенко, які, на їхню думку, повністю змінили українську економіку та зробили людей щасливішими, бо «вона порядок швидко навела».

Риторика цьогорічної передвиборчої агітації Юлії Тимошенко часто перетинається із тією, яка була в 2006 році – апеляція до здобутків протягом часів своєї попередньої політичної активності, нарікання на високі ціни, тарифи і способи вирішення цих проблем.

Цілісність України та її міжнародний шлях

У 2007 році під час позачергових парламентських виборів політики часто наголошували на важливості цілісності держави. Але мова йшла не стільки про територіальну цілісність, скільки про єдність у поглядах населення східних та західних частин України.

Так, наприклад, передвиборчий ролик блоку «КУЧМА» у ті часи імітував ситуацію, як двоє дітей у грі не можуть поділити карту України.

На цьому ж відео можна побачити й другий політичний ролик блоку, на якому російський астролог Павєл Глоба аналізує сакральність числа 21 – номер блоку у виборчому бюлетені: «Ті, хто вибрав число 21, мають повне право на щасливий шанс».

Цікаво, що назва блоку «КУЧМА», нібито не мала прямого відношення до Леоніда Кучми. У той час він наголошував, що вже давно відійшов від великої політики та насолоджується життям пенсіонера. Тим не менш, колишній помічник Кучми Леонід Волков, ніби без його згоди вирішив використати прізвище Кучми у назві своєю політичної сили. От тільки «КУЧМА» в цьому разі – це не прізвище, а абревіатура – «Конституція, Україна, Честь, Мир, Антифашизм».

З'єднував «розірвану» країну у рекламному ролику і Володимир Литвин. Розірваний «синіми» та «помаранчевими» канат на відео він з’єднує своїми сильними руками. Литвин не нехтує передовими технологіями, використовуючи в своєму ролику анімацію.

Вибори і мистецтво

Аналізуючи передвиборчі ролики 2000-их років можна говорити не лише про особливий зміст роликів, а й про форму. Одним із найуспішніших піонерів у політичній анімації став Олександр Мороз.

Не нехтували оригінальною подачею й у партії «Відродження» - ролик ніякого ґрунтовного змісту щодо курсу партії не несе, а ось пісня, що тут прозвучала, потім ще кілька років не могла «випасти» із голови телеглядачів.

Однак, сильні вокальні партії та мотивуючий відеоряд не допоміг партії подолати 3% бар’єр на виборах. Можна припустити, що яскравий політичний відеоролик не є головною запорукою перемоги на виборах.

Опозиційний блок «Не так!» щосили намагався проштовхнути свої погляди через мистецтво – і теж не пройшов у Верховну Раду. Інструментом для агітації політична сила обрала радянський кінематограф.

І якщо епізод зі стрічки «Іван Васильович змінює професію» у виконанні блоку «Не так!» постулював чітку ідею проти вступу України до НАТО, то наступний ролик викликає питання, що автор намагався цим сказати?

Лідери блоку «Не так!» – мушкетери? Війна рано чи пізно закінчиться? Чи знають персонажі, що закадровий голос після їхніх реплік закликає голосувати за таємничий №44?

Цікаво, що члени блоку «Не так!» й досі є значними фігурами в українській політиці. Серед них – одіозний кум Володимира Путіна Віктор Медведчук, Нестор Шуфрич, лідер «Опозиційного блоку» Юрій Бойко та перший президент України Леонід Кравчук. Та навряд чи «мушкетери» тепер змагатимуться за владу у такому ж складі.

Питання щодо змісту реклами виникають і після перегляду ролика Громадянського блоку «Пора – ПРП». На відео Віталій Кличко тримає на руці птаха, а потім відпускає його й озвучує назву партії.

Бонус: куди подівся Роман Козак?

Зараз важко знайти українця, у якого серед списку улюблених цитат немає фрази «Пане Ющенко, ваша дружина – американка». І це не дивно, оскільки передвиборчий ролик Романа Козака в 2004 році мав шалену популярність.

Сьогодні цей ролик складно знайти в мережі, але його головний герой пояснює це тим, що насправді це відео не було справжнім. У коментарі Радіо Свобода Роман Козак заявив: «Відео не існувало. Це одні негідники «повихоплювали» цитати з різних виступів і без моєї згоди розповсюджували його».

Сам Козак встиг попрацювати на державній службі на посаді заступника начальника Державної інспекції з контролю за захистом, використанням та відтворення лісів Міністерства охорони навколишнього середовища. За його словами, він «з 1985 року у процесі відродження Української соборної самостійної держави».

  • 16x9 Image

    Анастасія Саковська

    Народилася у 1994 році в Києві. У 2014 році закінчила Національний університет «Києво-Могилянська академія» за спеціальністю філософія та релігієзнавство. На Радіо Свобода – із 2015 року. Найбільше цікавлюсь соціальною тематикою.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG