Доступність посилання

ТОП новини
16 Липень 2019, Київ 05:24

Чому українські медіа не можуть перестати друкувати російською: аргументи та пропозиції


Президент України Петро Порошенко на тлі банера про важливість української мови під час поїздки до Херсонської області, 13 жовтня 2018 року

Українську мову популяризувати треба, але не так, як пропонують депутати, кажуть деякі представники ринку друкованих медіа. Законопроект про мову, який депутати готують до другого читання, передбачає, що друковані ЗМІ мають виходити українською, або бути у кількох мовних версіях за наявності українського відповідника.

Така вимога обурила не лише видавців російськомовних газет та журналів, але й англомовних та інших ЗМІ в Україні. Заступник редактора видання Kyiv post,зокрема, писала про те, що випуск газети двома мовами є неможливим для них з фінансової точки зору.

До 24 жовтня необхідно подати пропозиції щодо правок, тоді законопроект почнуть готувати до другого читання.

Народний депутат України від «Народного фронту», голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар зазначає, що буде вносити особисто правку, яка б дозволила залишити мови Європейського союзу.

«Те, що друкується офіційними мовами Європейського союзу, має бути винятком. Тому що, якщо ми інтегруємося до Європи, то ми маємо бути зацікавленими щоби наші діти, наші науковці і всі охочі мали можливість почитати англійською, німецькою, французькою періодичні видання. Ніхто ж не хоче вбивати Kyiv post, наприклад. Чим більше в нас таких видань буде видаватись, тим краще насправді для України», – пояснює депутат.

Аргументи проти вимог законопроекту

Основна дискусія, звісно, розгорнулась навколо російськомовних видань. Переведення глянцю і регіональних видань Півдня і Сходу України на українську вб’є ринок, стверджували учасники обговорення в Українському кризовому медіа-центрі 22 жовтня.

На публічне обговорення законопроекту про мову зібралися представники друкованих видань, народні депутати, представники розповсюджувачів та професійних об’єднань. Настрій мають песимістичний щодо примусового впровадження державної мови як основної для друку.

Аргументи наступні:

– Російськомовне населення почне читати літературу, завезену з Росії, яка містить токсичний контент.

– Українці взагалі перестануть читати.

– Якщо за споживання українського телеканалу українець фактично не платить, то газету купує, як товар, важливою характеристикою якого є мова. Тож читач просто відмовиться від товару.

– Ми хочемо робити україномовний продукт, але він не має такого попиту. Ринок друкованих ЗМІ – це бізнес і правила диктує ринок.

– Більшість видавців зникне з ринку, який і так перебуває в скруті через падіння популярності друкованих видань.

– Збільшиться контрабанда журналів з Росії, на контент яких ніхто не зможе впливати.

– Маємо друкувати не те, що стане макулатурою, а те, що матиме попит.

– В Україні не виробляють папір, до того ж він постійно зростає в ціні, що підвищує вартість газет та журналів. Мовні квоти ще більше підвищать ціну виробництва і зроблять існування друкованого медіа неможливим. До того ж «Укрпошта» підвищує плату за послуги передплати, скаржаться видавники.

При цьому всі, хто виступав, зазначали, що українська мова – це важливо і потрібно.

В комітеті вважають законопроект «дуже потрібним і актуальним», але по деяких питаннях є зауваження і правки необхідно якісно пропрацювати, зауважує Григорій Шверк, народний депутат від фракції «Блок Петра Порошенка», член Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики.

Та після таких його слів: «Думаю, що в залі немає людей, які не вважають, що держава не тільки може, але і зобов’язана робити все для того, щоб українська мова в нашій країні розквітала», – у цей часу в депутата задзвонив телефон мелодією російського рок-гурту «Високосный год», встигла пролунати стрічка зі словами: «Это мы придумали Windows, это мы объявили дефолт…»

Російський гурт «Високосный год» до того ж виступав в Криму під час святкування російською владою річниці так званого референдуму, після якого Росія анексувала півострів.

«Дуже важко змусити когось любити щось, можна лише заохотити людей до того, щоб вони хотіли розмовляти та читати українською», – продовжив депутат.

Акція на підтримку української мови у Києві (архівне фото)
Акція на підтримку української мови у Києві (архівне фото)

Запросили до дискусії й головного редактора газети «Одесская жизнь» Геннадія Чабанова, як видання для російськомовного регіону.

«Видавці підтримують позицію про популяризацію української мови, але це не означає ламання через коліно людей, які не можуть використовувати в приватному житті державну мову», – зазначає Геннадій Чабанов і додає, що такий перехід має відбуватися поступово і через економічні стимули.

Що робити

Від учасників дискусії лунали наступні пропозиції:

– Замість обов’язкового друку українською, запровадити надання читачеві електронної версії державною мовою, якщо видання виходить іншою

– Передбачити в цьому законопроекті, що лише державні та комунальні ЗМІ мають виходити державною

– Винести питання про мову в друкованих ЗМІ в профільний закон, тобто розглядати цей аспект в контексті змін до закону про друковані засоби масової інформації

– Стимулювати перехід на українську мову шляхом фінансових стимулів та преференцій

– Зробити частину текстів українською, частину – російською в одному випуску

– Читача треба поважати, як і його право вибору на те, що він хоче читати, а українську мову варто популяризувати іншими методами – починаючи від школи і дитячого садочка.

Вікторія Сюмар зазначає, що загроза знищення ринку друкованих медіа дійсно існує, тож до впровадження мовних вимог треба підходити виважено. Пропонує запровадити або довший перехідний період 2-3 роки, або поступове збільшення певних квот з кожним наступним роком, щоб привчити споживача читати українською.

Вона нагадує, що подібні мовні квоти на телебаченні та радіо призвели до того, що в Україні з’явилося більше цікавих музичних гуртів, звукозаписуючі студії мають замовлення, почало відроджуватися українське кіно, стало більше якісних україномовних телевізійних проектів.

Депутат погоджується, що у випадку з друкованими виданнями, які є бізнесом і яким держава не надає частоти, як у випадку теле- і радіомовників, треба бути більш м’якими в обмеженнях.

На запитання від Радіо Свобода, чому у видавців такий песимізм, адже є приклад книжної індустрії, яка так само відродилася і українські видання користуються популярністю, Вікторія Сюмар відповіла: «Якщо йдеться про 2 роки, то я думаю, що вони зможуть читача привчити. Звісно, вони бояться втратити весь ринок Сходу і Півдня країни. Друковану пресу читають люди старшого віку і їх перевчити певною мірою складніше. Книжки публіцистичні читає, як правило, креативний клас, інтелігенція, молодь і люди середнього віку».

Ця сфера медіа сьогодні в глибокій кризі, зазначає Вікторія Сюмар, і дійсно потребує підтримки, а не примусових методів, які можуть призвести до закриття видань, які й так витісняє інтернет.

Обговорюємо закон, якого ще немає, нагадує Юрій Крайняк, консультант Миколи Княжицького, голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності.

«Неможливо ухвалити закон, щоб він всім сподобався. Держава встановлює правила там, де це не вдається зробити шляхом саморегулювання. В значній мірі преса друкується російською, саме тому з'явився цей закон, бо саморегулювання не спрацювало», – наголошує він.

Зрештою, буде ухвалений нормальний закон, запевняє консультант, бо зараз це лише чернетка, яка зазнає суттєвих змін до другого читання.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

Українська красуня біля моря. Одеса стає україномовною

Не знаєш державної мови – будеш маргіналом без перспектив, без кар’єри, без майбутнього

Українське Азовське море: україномовний простір – запорука цілісності держави

В Україні розпочинається десятиліття української мови – указ

Україна і «русский мир». Якою має бути стратегія державної мовної політики?

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG