Доступність посилання

ТОП новини
15 Грудень 2018, Київ 01:58

Українська церква і московські міфи (огляд преси)


Президент Росії Володимир Путін (ліворуч) і Московський патріарх Кирило. Москва, 4 листопада 2018 року

Газета «Голос України» стверджує, що хвороби пострадянського суспільства – алкоголізм, наркоманія, моральна деградація – багато в чому обумовлені політикою більшовиків, спрямованою на знищення церкви і віри. За наказом наркома внутрішніх справ Єжова від липня 1937 року духовенство за рівнем небезпеки для радянської влади було поставлено на друге місце після куркулів. Тільки протягом того року в Радянському Союзі заарештували і розстріляли 60 єпископів, а загалом жертвами репресій, починаючи із середини 1930-х, стали приблизно 300 єпископів, десятки тисяч священиків, ченців і послушників. У 1943 році в СРСР планувалося закриття останнього храму та ліквідація останнього священика, адже, як писав у своєму листі Дзержинському завідувач відділу ВНК Самсонов, «комунізм і релігія взаємно виключаються». Войовничий атеїзм, що став державною політикою, – це масштабне Богоборство, в ненависті якого згорали храми, культурні цінності й мораль. Радянська влада довго приховувала свої злочини проти церкви і народу, й лише після розвалу СРСР стали відомі їхні масштаби. Одним із цих злочинів було пограбування храмів. Парламентська газета розповідає про вплив «войовничого атеїзму» на долі українських священиків, всіляку підтримку московською церквою влади, нехтування мораллю та про руйнацію Російською православною церквою оригінальної архітектури будівель українських церков. «В РПЦ, а відповідно і УПЦ (МП), глибоко вкорінилося так зване «політичне православ’я». Його можна назвати ще «імперсько-більшовицьким», що не має нічого спільного з вірою», – наголошено у парламентській газеті. Стаття називається «Українська церква і московські міфи».

Росіяни намагаються відсудити у столичного метрополітену колосальну суму грошей, що ставить під загрозу роботу київської «підземки», інформує газета «Україна молода». Видання пише, що київський метрополітен працює зараз у надзвичайно складній фінансовій ситуації, яка може обернутися значним погіршенням його роботи, а відтак і проблемами з перевезенням мільйонів пасажирів. Це пов’язано з необхідністю погашення боргу російській компанії «Укррослізинг» на суму близько 2 мільярдів гривень за закуплені раніше в неї 100 вагонів. Така ситуація дестабілізує нормальну господарську діяльність підприємства, унеможливлює проведення своєчасних робіт із обслуговування та ремонту технічних засобів метрополітену, підтримання на належному рівні безпеки та якості пасажирських перевезень. Газетярі зазначають, що чинний столичний голова Віталій Кличко, щоб розв’язати гордіїв вузол проблем метрополітену, зав’язаний попередньою владою, неодноразово звертався до уряду, парламенту та президента України щодо включення Радою нацбезпеки та оборони компанії «Укррослізинг» до переліку санкційних через анексію Криму і військові дії на сході України. Крім того, він просив дати відповідні доручення Генпрокуратурі, СБУ, МВС, щоб вони активізували розслідування в рамках чинних кримінальних проваджень та, за наявності підстав, порушили нові кримінальні провадження за вказаними фактами. Окреме звернення було також ухвалене і спрямоване від Київської міськради. Проте всі ці зусилля міської влади не дали позитивного результату – реакції від вищої державної влади та цих відомств не надійшло. Тож проблему, напевне, доведеться вирішувати самому місту. Головне якнайшвидше – доки столичний метрополітен не опинився на межі банкрутства, наголошує видання у статті «Пеня для агресора».

Столична преса продовжує коментувати нещодавню нецензурну лайку в парламенті народного депутата Сергія Власенка на адресу віце-спікера Ірини Геращенко. Так, газета «Україна молода» цитує слова Геращенко, яка стверджує, що подібні крики в бік жінок у парламенті, брудні слова і лайка звучали з його вуст не вперше. Докладніше про специфичне ставлення соратника Юлії Тимошенко до жінок в парламенті і не тільки, йдеться в матеріалі «Брутальність – ввічливість депутата?»

Газета «День» пише про зовнішні і внутрішні перешкоди на шляху українських виробників до міжнародних ринків. У статті «Український експорт: крок уперед чи два назад?» видання зазначає, що загальний український експорт впевнено зростає, але разом з ним росте й імпорт. Сальдо зовнішньоекономічної торгівлі залишається негативним, українці купили на майже 4063 мільйонів доларів США більше, ніж продали. А експорт має стратегічне значення для економіки України, бо на сьогодні експортери забезпечують 47,9% ВВП та валютних надходжень України, зазначає експерт газети. Він констатує, що тривалий час Україну називали «сировинним придатком» для розвинутих економік. У глобальному масштабі так і є, але в сфері стартапів, креативних індустрій – українцям немає рівних.

Чому затягнувся процес з ухваленням Виборчого кодексу, який передбачає запровадження пропорційної виборчої системи з відкритими партійними списками? Чи не пов’язано це з тим, що владі не вигідно скасовувати мажоритарку? Відповіді на ці питання шукали експерти газети «День». Так, експерт з виборчого права Микола Марченко вважає, що гальмування ухвалення Виборчого кодексу має кілька причин: 1) Страх лідерів та спонсорів політичних партій перед відкритими списками на парламентських виборах; 2) Страх частини влади, деяких представників демократичної опозиції та проросійських політиків втратити зручну для себе мажоритарну виборчу систему відносної більшості; 3) безпековий фактор, який полягає у цілеспрямованій кампанії Росії та її політичних сателітів в Україні проти виборчої реформи. Утім, як зазначає газета, не зважаючи на те, що часу, щоб повністю відпрацювати всі поправки залишається мало, народні обранці переконані, що до парламентських виборів 2019 року це зробити реально.

Газета «Сегодня» інформує, що українці продовжують справно платити за комунальні послуги, не зважаючи, що багатьом затримують зарплату. Як підрахувала Держслужба статистики, з початку 2018 року борги із зарплати зросли майже на 22%, склавши 2,883 мільярда гривень. При цьому найкраще народ платить за воду, газ і світло в тих регіонах, де найгірше видають зароблене. Експерти видання пояснюють такий парадокс наявністю субсидій майже у половини домогосподарств, тіньових доходів і відсутністю жорстких санкцій до неплатників. Стаття називається «Оклад і квартплата».

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG