Доступність посилання

ТОП новини
23 Березень 2019, Київ 17:12

Створення Меморіалу в Бабиному Яру – справа державна – експерти


Квіти біля пам'ятника дітям, розстріляних у Бабиному Яру. Київ, 29 вересня 2016 року

12 грудня у парламентському комітеті з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин була представлена концепція Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр». Серед учасників заходу – народні депутати, науковці, представники єврейської та ромської спільнот, дипломати, громадські активісти. Після презентації обговорення вийшли за рамки концепції Меморіалу, учасники дискусій говорили про відсутність в Україні державної політики вшанування жертв геноцидів, які мали місце на теренах України у 20-му сторіччі тощо.

Концепція Меморіалу (меморіального центру) Голокосту «Бабин Яр» раніше була презентована українському урядові і міській владі Києва, міжнародним організаціям, Кнесету (парламентові) Ізраїлю; до її розробки долучились українські та закордонні науковці, повідомила виконавчий директор Центру Яна Барінова.

Побудова Меморіального центру базується на повазі до історичної пам’яті, знанні невикривленої історії та вивченні її уроків
Яна Баринова

За її словами, Меморіальний центр виконуватиме насамперед просвітницьку функцію, а не буде «просто пам’ятником на знак пошани загиблих».

«Побудова Меморіального центру базується на повазі до історичної пам’яті, знанні невикривленої історії та вивченні її уроків. Ми виходимо з того, що дослідження минулого (війни, Голокосту, геноцидів та інших злочинів) і поширення знань про них є одним з найкращих способів наочно довести цінність миру», – наголосила Баринова.

Політик і громадський діяч з Ізраїлю, дисидент радянських часів Натан Щаранський, який є головою наглядової ради Меморіалу, у своєму виступі наголосив: Бабин Яр – не лише місце вшанування сотень тисяч знищених у роки Голокосту євреїв, у майбутньому центрі треба представити інформацію про втрати у роки Голокосту не лише в Україні, а й у цілій Європі.

Дотепер у різних куточках світу відбуваються новітні геноциди, тотальне порушення прав людини є «системним, є частиною державної політики», зазначив Щаранський. Як приклад, він навів ув’язнення у Росії українського режисера, лауреата міжнародної премії імені Сахарова – Олега Сенцова.

Варто поширювати інформацію про ті події з точки зору вивчення уроків минулого
Георгій Логвинський

Подивитись на трагедію Бабиного Яру у контексті геноцидів двадцятого століття та порушення прав людини рекомендує і заступник голови парламентського комітету з прав людини Георгій Логвинський.

«Бабин Яр, серед іншого, уособив порушення прав людини як державну політику. Варто говорити про необхідність не лише вшановувати пам’ять жертв цієї політики, а і поширювати інформацію про ті події з точки зору вивчення уроків минулого. Наразі, якщо ми говоримо про Україну, то мова іде про необхідність розбудови державою політики пам’яті та системи міжетнічної злагоди на основі толерантності та взаємопорозуміння. Вкрай важливо створювати центри, які б виховували демократичне суспільство і протистояли порушенню прав людини», – каже депутат.

Монумент «Пам’ять заради майбутнього» у Національному історико-меморіальному заповіднику «Бабин Яр». У 1941–1943 роках у Бабиному Яру були розстріляні, за різними даними, від 70 до 200 тисяч осіб. Більшість із них були євреями, за етнічною ознакою там страчували і ромів. Також у Бабиному Яру розстріляли, зокрема, понад 600 членів ОУН
Монумент «Пам’ять заради майбутнього» у Національному історико-меморіальному заповіднику «Бабин Яр». У 1941–1943 роках у Бабиному Яру були розстріляні, за різними даними, від 70 до 200 тисяч осіб. Більшість із них були євреями, за етнічною ознакою там страчували і ромів. Також у Бабиному Яру розстріляли, зокрема, понад 600 членів ОУН

Створення Меморіалу – справа держави – фахівці

Народний депутат, голова комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності Микола Княжицький зауважив: нинішня концепція Меморіалу у Бабиному Ярі потребує змін, враховуючи російську агресію проти України та оприлюднені архіви спецслужб щодо діяльності УПА.

Участь української держави необхідна, оскільки серед ініціаторів побудови Меморіалу – представники держави, котра здійснює агресію проти України
Микола Княжицький

​Також до розробки і втілення концепції Меморіалу більш активно повинна долучитись держава, вважає депутат.

«Держава має підтримати громадську ініціативу з побудови Меморіалу, адже держава дотепер не має політики вшанування пам’яті жертв геноцидів та репресій. Щодо Бабиного Яру, то участь української держави необхідна, оскільки серед ініціаторів побудови Меморіалу – представники держави, котра здійснює агресію проти України» – наголосив Княжицький.

Він вважає за доцільне підписати угоду між Україною та Ізраїлем, яка би активізувала наукові дослідження проблематики Голокосту тощо. Також варто до роботи над концепцією Меморіалу долучити фахівців з Українського інституту національної пам’яті та архівів радянських спецслужб, які в Україні відкриті.

Пам'ятник ромам, розстріляним у Бабиному Яру у 1941–1943 роках
Пам'ятник ромам, розстріляним у Бабиному Яру у 1941–1943 роках

Про можливий вплив на концепцію з боку Росії та брак уваги з боку влади України говорили українські дослідники геноцидів.

Голова Асоціації єврейських общин (ВААД-Україна) Йосип Зісельс у розмові з Радіо Свобода наголошував, що Меморіал у Бабиному Яру «має створювати Україна, а не російські олігархи».

А тим часом, у наглядовій раді Меморіалу почали збирати артефакти для майбутньої музейної експозиції і незабаром запустять більш як десять освітніх програм із вивчення історії та уроків Голокосту й продовжуватимуть наукові та просвітницькі проекти, які ініціювала команда центру, повідомила Яна Баринова.

Акція з вшанування жертв Голокосту у Києві. 2012 рік
Акція з вшанування жертв Голокосту у Києві. 2012 рік

29 вересня 2016 року, у день 75-х роковин трагедії Бабиного Яру, президент України Петро Порошенко ініціював створення Меморіалу жертвам Голокосту. Подібні ініціативи раніше висували представники єврейської та української інтелектуальної спільнот, наголошуючи, що створення меморіального місця – справа державної ваги.

У день відкриття пам'ятника у Бабиному Яру діячу ОУН, поетесі Олені Телізі (1906–1942), яку розстріляли нацисти разом з її чоловіком. Київ, 25 лютого 2017 року
У день відкриття пам'ятника у Бабиному Яру діячу ОУН, поетесі Олені Телізі (1906–1942), яку розстріляли нацисти разом з її чоловіком. Київ, 25 лютого 2017 року

​На сьогодні на території Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» на сьогодні встановлені пам’ятники та пам’ятні знаки, які нагадують про події нацистської окупації Києва, коли в урочищі розстрілювали людей за етнічною ознакою (євреїв та ромів), діячів ОУН та радянських військовополонених, психічно хворих і порушників комендантської години, зазначив у розмові з Радіо Свобода директор заповідника Борис Глазунов.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG