Олена Литвинова
Влада України відреагувала на резонансну статтю Білоруської редакції Радіо Свобода про постачання вугілля з Білорусі до України.
У Державній службі статистики України запевняють, що поставки вугілля з Білорусі відображені в торговельній статистиці, але вони віднесені до країни походження цієї продукції – Казахстану або Росії.
«Враховуючи, що, за даними Національного статистичного комітету Республіки Білорусь (Білстату), у 2018 році вугілля в Республіці Білорусь не видобувалось і те, що Білорусь є членом Євразійського економічного співтовариства (ЄврАзЕС), однією з можливих причин розбіжності даних щодо білоруського експорту та відповідно українського імпорту вугілля кам'яного може бути спрощений статистичний розподіл товаропотоків між країнами-членами співтовариства при переміщенні товарів з/на спільну митну територію, тобто в білоруських деклараціях зазначена Україна країною призначення», – зазначено у відповіді на запит Радіо Свобода.
У Державній службі статистики України також підкреслили, що основним джерелом для проведення статистичних спостережень у зовнішній торгівлі є митні декларації, які надає Державна фіскальна служба України: «Відповідно до методологічних положень, країнами-партнерами при імпорті вважається країна походження товару, тобто країна, в якій товар був повністю вироблений або достатньо перероблений. Для товарів, у момент постачання яких країна походження невідома, облік імпорту товарів ведеться по країні відправлення».
Водночас відсутня і точна відповідь, з якої країни Білорусь могла реекспортувати вугілля.
«Україна не отримувала вугілля кам'яного з Білорусі в 2017-2018 роках, але отримувала з інших країн ЄврАзЕС: Росії та Казахстану, які відображені Україною як країни походження вищенаведеного товару», – підкреслили в Держстаті України.
Вугілля-невидимка?
Міністр енергетики та вугільної промисловості України Ігор Насалик переконаний, що мова йде саме про постачання російського вугілля через Білорусь: «Може бути реекспорт з Росії, але одне можу сказати точно – це не з окремих районів Донецької та Луганської областей (окупованих територій Донбасу)».
За його словами, представники компаній теплової генерації взяли на себе зобов'язання не купувати антрацит з окупованої частини Донбасу і проводити аналіз походження та маршрутів запропонованого ним імпортного антрациту.
«Свого часу в нас було закрите засідання. Було сказано, що якщо хтось закупити таке вугілля – а це дуже легко визначити, з якої він шахти, – то це буде бойкот не тільки міністерства, а всіх, в тому числі і генеруючих компаній», – заявив міністр журналістам.
З аналогічною заявою виступив і другий найбільший в Україні споживач вугілля – державне підприємство «Центренерго».
«Підприємство жодної тонни вугілля від білоруських компаній-контрагентів не отримувало і не має жодної договору про це», – повідомила Радіо Свобода прес-секретар компанії Оксана Єгорова.
За інформацією Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, в 2018 році «Центренерго» використало 400 тисяч тонн антрацитового вугілля, а в цьому році всі енергоблоки компанії будуть переоснащені на використання газового вугілля. Воно поки з Білорусі не постачається.
Торговельна статистика України і Білорусі відрізнялася і раніше
За даними з відкритих джерел, Державна фіскальна служба України, на підставі документації якої формуються звіти про зовнішню торгівлю, щонайменше двічі – в 2016 та 2017 роках – вивчала причини розбіжностей в білоруській та українській статистиці.
Так, наприклад, в 2017 році реекспорт товарів третіх країн з Білорусі до України склав 210 мільйонів доларів і був врахований в українській статистиці у відповідності до країни їх походження. Одночасно в українську статистику торгівлі з Білоруссю були додатково зараховані білоруські товари, ввезені в Україну з території третіх країн (на 7,6 мільйона доларів).
У 2016-му ці показники були дещо меншими – 57,5 і 4,3 мільйона доларів відповідно.
Відрізняються також і дані про взаємні поставки в грошовому виразі. Так, в 2016 році з Білорусі, за даними української статистики, було поставлено продукції і товарів на 2,79 мільярда доларів, а за даними білоруської – на 2,84 мільярда. У 2017 році на 3,2 мільярда доларів – за українською статистикою, а на 3,4 мільярда – за білоруською.
Серед головних причин статистичних розбіжностей, які називають у Державній фіскальної службі України, – реекспорт товарів з третіх країн і корекція митної вартості товарів національними митними органами.
Результати зіставлення даних митної статистики України та Білорусі за 2018 рік поки не оприлюднені.
Оригінал – на сайті Білоруської редакції Радіо Свобода
