Доступність посилання

ТОП новини
18 Жовтень 2019, Київ 23:47

Світ і Україна. Для голосування за кордоном треба більше дільниць і електронне голосування – активістка


Черга біля виборчої дільниці в Празі під час голосування у першому турі виборів президента України. 31 березня 2019 року

Прага – Не дивлячись на значні черги на виборчих дільницях, у першому турі українських президентських виборів за кордоном проголосували 55 тисяч громадян України. Це лише біля одного відсотка від кількості громадян України, які перебувають за кордоном. Як зробити так, щоб українці, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном, активніше голосували на українських виборах?

Кореспондент Радіо Свобода став свідком, як 31 березня під час першого туру президентських виборів люди стояли у черзі до консульства України у Празі півтори-дві, а то й дві-з-половиною години, аби проголосувати.

Це при тому, що активність виборців цього року за кордоном була меншою у порівнянні з президентськими виборами 2014 року. (У 2014-му проголосувало біля 73-х тисяч закордонних українців, а нині у першому турі 31 березня – 55 тисяч). Це при тому, що за п’ять років українська трудова діаспора в Європі значно зросла.

«Було б класно мати більше дільниць. Знаю людей, які приходили, глянули на чергу довгу і пішли геть... Я стояла півтори години», – каже Радіо Свобода українська активіста в Празі Галина Андрейців.

На думку багатьох закордонних українців, українському урядові варто подумати над тим, аби виборчі дільниці можна було відкривати не лише при українських дипломатичних установах (таких дільниць нині 99 і ще дві є при миротворчих контингентах).

«Щоб було більше дільниць, менші за розміром дільниці, щоб вони були і в інших містах, а не лише в столицях чи великих містах, де є консульства», – пояснює Андрейців.

Щодо прикладів, то наводять приклад сусідньої з Україною Молдови, яка має велику діаспору, і дільниці на голосуваннях до парламенту чи на президентських виборах зарубіжні молдовани можуть відкривати при школах, крамницях, клубах – були б лише ентузіасти.

Серед інших аспектів – виборчі комісії за кордоном, як і в Україні, мають формуватися переважно з числа партійних висуванців або представників того чи іншого зареєстрованого кандидата в президенти. Натомість в діаспорі люди часто відірвані від внутрішньо-українського партійного активізму. Вони, образно кажучи, «підтримують Україну загалом», а не ту чи іншу конкретну українську політичну партію.

Під час голосування на виборчій дільниці в посольстві України в Киргизстані. Бішкек, 31 березня 2019 року
Під час голосування на виборчій дільниці в посольстві України в Киргизстані. Бішкек, 31 березня 2019 року

А в списках хто?

Щодо потрапляння у списки виборців – теж є запитання. З одного боку, процедура ніби не складна – або, перебравшись за кордон, стати на консульський облік (багато хто не стає в силу різних причин), або прийти і зареєструватися для голосування.

Для реєстрації потрібно написати заяву і здати копії головної сторінки закордонного та внутрішнього паспортів, копію сторінки з українською пропискою, а також підтвердження іноземної адреси.

Не всі українці за кордоном хочуть виказувати своє місцеперебування і надавати свою адресу. Дискусії в Україні про можливе оподаткування заробітчан чи покарання за наявність подвійного громадянства лише додають недовіри.

Оскільки українці – зокрема в країнах їхнього значного перебування (Польща, Чехія, Італія, Португалія, Іспанія) розселяються рівномірно, тому особиста реєстрація може зайняти багато часу – дорога, час в робочий день, оплата квитків на транспорт чи бензину для автівки тощо.

Така сама витрата часу та грошей – у дні голосувань.

«Наприклад, з Оломоуца хтось їхав (велике місто на сході Чехії біля кордону з Польщею – ред.). Їхав, тиждень працювавши, чотири години в дорозі, а тут черга для голосування в консульстві, а потім назад дорога… Таких активних не так багато, щоб на це піти. І це треба розуміти», – пояснює Андрейців.

Голосування при українському консульстві у Мінську. 31 березня 2019 року
Голосування при українському консульстві у Мінську. 31 березня 2019 року

Поштою, але якою?

Серед інших варіантів пожвавлення виборчої активності за кордоном називають електронне голосування або голосування поштою – на додаток до більшої кількості дільниць.

Поштою, наприклад, можуть голосувати американці і французи, які проживають за межами своїх країн. Піонером електронного голосування є Естонія, де кожен четвертий голосує через інтернет.

Електронне голосування – це було би добре. А хто не може – хай приходить на дільниці – щоб була й така можливість
Галина Андрейців

В українському випадку, можуть бути виклики. Скажімо, ЗМІ звертали увагу на можливість втручання спецслужб недружньо налаштованих до України країн в електронне голосування її громадян.

Хоча, вочевидь, за надійних заходів кіберзахисту, ці проблеми можна було б якось вирішувати.

«Електронне голосування – це було би добре. Поштою – можливості є для всяких підробок. Але от електронне – це перспективно. А хто не може – хай приходить на дільниці – щоб була й така (традиційна) можливість», – каже Андрейців.

За словами ж посла України в Чехії Євгена Перебийноса, для всіх цих ідей – чи голосування поштою, чи електронного голосування, чи відкриття більшої кількості дільниць і не лише при закордонних дипломатичних установах – потрібне рішення Верховної Ради.

«Тимчасові» українці

Згідно з офіційними даними українського уряду, за кордоном перебуває 3,2–3,5 мільйона громадян України, а з сезонними робітниками, чи тими, хто працює короткотерміново, кількість може сягати 7-8 і більше мільйонів.

За підрахунками Радіо Свобода, скажімо, в Польщі на чотирьох дільницях (Варшава, Ґданськ, Краків, Люблін) до виборчих списків внесено 35 тисяч людей. Якщо врахувати, що лише офіційно в Польщі перебуває як мінімум 1,2 мільйона громадян України – це менше трьох відсотків. Прийшли ж на вибори ще менше.

В Італії в списках 23 тисяч громадян України на чотирьох дільницях (Рим, Неаполь та дві дільниці в Мілані) – це кожен десятий з майже чверті мільйона громадян України, які перебувають на Апеннінах.

Волонтери готуються допомагати виборцям в черзі до консульства України в Римі під час першого туру президентських виборів 31 березня 2019 року
Волонтери готуються допомагати виборцям в черзі до консульства України в Римі під час першого туру президентських виборів 31 березня 2019 року

У Португалії на двох дільницях (Лісабон і Порто) зареєстровано біля 10 відсотків з загальної кількості громадян України в тій країні.

Щодо Чехії – то при консульстві в Празі, імовірно, є найбільша дільниця з понад 21 тисячею зареєстрованих виборців (плюс ще 5 тисяч при консульстві в Брно). Якщо врахувати, що в Чехії лише офіційно працює понад 110-120 тисяч громадян України, то списки охоплюють кожного четвертого українця.

У Празі на вибори прийшло понад 3700 виборців при довгих чергах. Реально великі дільниці в Празі чи Варшаві, за оцінками, можуть прийняти 4-5 тисяч людей, а з 50-відсотковою, не говорячи вже про 100-відсоткову явку, вони фізично просто не зможуть впоратись.

Організації голосування добре допомагали дипломати, комісії працювали на повну силу, було нововведення з контролем в черзі, чи люди є в списках, щоб не було розчарувань, роздавались номерки до якого столу йти виборцеві, щоб пришвидшити процес отримання бюлетеня.

Окрім того, голосування при консульствах у Празі і Варшаві (у Варшаві в списках понад 17 тисяч виборців) було продовжено на 45 хвилин і таким чином змогли проголосувати всі, хто вистояв довгі черги.

Величезна кількість українців перебуває за межами країни. І якщо така кількість не задіяна у виборах – це дуже погано
Галина Андрейців

Але все одно, кількість українців, які проголосували – не така й велика (55 тисяч на першому турі за кордоном). Та й кількість людей у списках у порівняні з загальною кількістю громадян України на території тієї чи іншої країни з новою, заробітчанської діаспорою, не така вже й значна.

Для України ж важливість голосування закордонних українців важливе не лише з огляду на велику кількість трудових мігрантів і студентів, які навчаються за кордоном. Важливість і в тому, що голосування – це своєрідний символ нерозриву зв’язку цих людей з Україною.

Як каже Андрейців: «Величезна кількість українців перебуває за межами країни. І якщо така кількість не задіяна у виборах – це дуже погано».

  • 16x9 Image

    Ростислав Хотин

    Працював кореспондентом агентства Reuters в Києві, на Всесвітній службі Бі-Бі-Сі в Лондоні, кореспондентом телеканалу 1+1 та агенції УНІАН в Брюсселі, а нині - редактор Радіо Свобода в Празі.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG