Доступність посилання

ТОП новини
15 Жовтень 2019, Київ 09:32

Правнук Муссоліні, мер Риги і «Партія брекзиту». Головні інтриги виборів до Європарламенту


У країнах ЄС почалися вибори до Європейського парламенту, які триватимуть чотири дні. У голосуванні беруть участь всі 28 країн-членів ЄС. Всього налічується майже 400 мільйонів виборців – більше тільки в Індії.

Попередні результати стануть відомі ввечері 26 травня. За прогнозами, на перших двох місцях мають бути Європейська народна партія і Прогресивний альянс соціалістів і демократів. Але при цьому вони можуть втратити майже сотню місць, порівняно з минулими виборами. Їх розраховують отримати крайні праві на чолі з італійським політиком Маттео Сальвіні.

Європейський парламент – міні-портрет Європи. Кожна країна має своїх депутатів, їх кількість залежить від населення. У Німеччині, наприклад, 96, а у Польщі – 51.

Але в самому парламенті депутати об'єднуються за політичними інтересами. Так на ділі народжуються пан'європейські сили. Наприклад, Європейська народна партія або Прогресивний альянс соціалістів і демократів.

Десятиліттями жителі Європи не особливо цікавилися політичним життям Брюсселя. Серед них – громадянка Польщі Катажина Новак, кілька років тому вона переїхала до Бельгії. Можливість жити і працювати в будь-якій країні – одне з головних переваг Євросоюзу.

«Не те, щоб у мене не було часу. Мені здається, мені просто було байдуже. Але я поговорила зі знайомим, він якраз подзвонив і запитав, чи збираюся я голосувати. Я кажу: ні, звичайно, ні. А потім я задумалася і вирішила, що це важливо», – ділиться вона.

Катажину Новак турбує вплив популістів. Саме через низький інтерес європейців до Європарламенту регулярно потрапляють політики радикальних поглядів.

Наприклад, Найджел Фарадж, ключовий агітатор за «Брекзит». В Європарламенті Фараж – 20 років. Але за весь цей час в британському парламенті його партії вдалося отримати тільки одне крісло лише на одну каденцію.

Але промови прихильників європейської єдності губляться в хорі євроскептиків. У ключових країнах вибори до Європарламенту перетворюються не стільки в боротьбу за вплив в Брюсселі, скільки в протистояння на внутрішній арені.

У Франції рейтинги партії Макрона практично зрівнялися з популярністю ультраправої Марін Ле Пен. Невпевненість панує навіть в рідному містечку французького президента.

У Польщі – поділ за ліберальними цінностями. В Італії стало руба питання нелегальної міграції. У Нідерландах популісти прагнуть повторити успіх на місцевих виборах.

Вперше за всю історію Євросоюзу, як показують прогнози, центристи не матимуть впливу на половину парламенту.
Брюссельська політика залишиться в руках прихильників єдиної Європи. Але ось на рівні окремих країн тріумф євроскептиків може перевернути політичне життя з ніг на голову.

А як же «Брекзит»?

Депутатів Європарламенту вибирає і Велика Британія – країна, майже три роки тому проголосувала за вихід з Євросоюзу. Тільки тепер ніяк не може вийти: парламентарі не приймають пропозиції прем'єра, міністри кабінету Терези Мей йдуть у відставку.

Це Найджел Фарадж. Уважному глядачеві він знайомий по кампанії за вихід Великої Британії з Євросоюзу. Це він придумав, що 350 мільйонів фунтів, які британці нібито щотижня віддають ЄС, після референдуму підуть на охорону здоров'я. Відразу після перемоги прихильників «Брекзиту» Фарадж сказав, що не варто вірити написаному на автобусі, покинув створену ним популістську партію UKIP і зовсім пішов з політики. Ненадовго. До європейських виборів Фарадж повернувся з новою партією. Вона називається просто – «Партія брекзиту». І судячи з опитувань, лідирує на виборах до Європарламенту, щоб швидше його покинути.

Британія повинна була покинути Євросоюз ще в кінці березня. Потім на початку квітня і в середині. Чергове відстрочення мало вивести країну з союзу до європейських виборів. І теж не вдалося. Мей здала назад і допустила голосування про повторний референдум у парламенті.

«Я розумію позицію парламентаріїв з цього важливого питання. Отже, уряд включить в угоду з виходу пункт про необхідність голосування про проведення повторного референдуму, і це голосування має відбутися до того, як буде затверджено угоду про вихід», – говорила вона.

Якщо вірити центру досліджень YouGov, 37% опитаних вважають, що найкращий вихід для Великої Британії – провести повторний референдум і залишитися в Євросоюзі за його результатами. При цьому стільки ж вважають, що «Брекзит» повинен відбутися, але думки про те, чи повинна бути затверджена стратегія прем'єра, розходяться. Компроміс з повторним референдумом коштував Терезі Мей ще однієї прихильниці. Лідер більшості в Палаті громад Андреа Ледсом 23 травня подала у відставку.

«Я повністю підтримувала «Брекзит» три роки, і я просто не могла як лідер Палати громад нести відповідальність і відповідати на запитання щодо документу, деякі пункти якого я не можу підтримати, тому що це не «Брекзит», – сказала вона.

Чергову пропозицію уряду щодо «Брекзиту» мають заслухати 7 червня – більш ніж через два місяці після обумовленої дати виходу Великої Британії з ЄС. Поки невідомо, чи відбудеться це засідання. Британська преса вже кілька місяців пророкує Терезі Мей швидку відставку. 25 травня вона має зустрітися з головою парламентського комітету. Він допускає можливість знову оголосити їй вотум недовіри. Але представники Мей повідомляють, що вона планує залишатися на своїй посаді і далі і приймати на початку червня американського президента Дональда Трампа як прем'єр-міністр.

Позиція консерваторів і частини лейбористів полягає в тому, що більшість британців вже висловилося за вихід з Євросоюзу, і уряд не враховує інтереси цієї більшості. В абсолютних цифрах за «Брекзит» на референдумі 2016 року проголосували 17,5 мільйонів осіб. Це трохи більше ніж третина від зареєстрованих в Британії виборців.

Несподівані кандидати

Кандидатом з найгучнішим прізвищем на цих виборах до Європарламенту точно буде Гай Юлій Цезар Муссоліні. Італієць – не тільки правнук Беніто Муссоліні, ще й цілком розділяє погляди прадідуся-диктатора. Він виступає кандидатом від правої партії «Брати Італії». Свого прізвища він не соромиться, навпаки – бачить в ньому перевагу. Він навіть зробив його гаслом своєї кампанії «Напиши Муссоліні». Про свого дідуся-фашиста і союзника нацистської Німеччини у Другій світовій війні Гай Юлій Цезар Муссоліні каже як про людину, яка «зробила багато хороших речей і помилок».

«В Італії – купа проблем, а ми витрачаємо сили на обговорення того, що було 80 років тому», – говорив політик.

У разі обрання Гай Юлій буде не першим з Муссоліні в Європарламенті: депутатом була і внучка італійського диктатора Алессандра, також, за традицією, від крайніх правих.

Ще одне гучне ім'я в італійських списках – Сильвіо Берлусконі, медіамагнат, мільйонер, ловелас, учасник кількох корупційних і сексуальних скандалів. До 2019-го, згідно з вироком у справі про шахрайство, він не міг обіймати публічні посади і брати участь у виборах. Тепер 82-річний італієць готовий міняти не тільки свою країну, але і всю Європу.

Є цікаві кандидати у Німеччині. Мартін Зоннеборн – сатирик і один з видавців журналу Titanic. Кілька років тому він заснував жартівливу «Партію праці, права, благополуччя тварин, елітного розвитку і демократичної ініціативи». Партія вимагає знову роз'єднати Німеччину і відновити Берлінську стіну, доповнюючи все це гаслами «Гамбург – місто на півночі», «Освіта має починатися на О». Жартівлива партія абсолютно серйозно брала участь у виборах.

І оскільки Німеччина належить до нечисленних країн без виборчого бар'єру для дрібних партій, в 2014-му Зоннеборн став депутатом Європарламенту. Тоді він заявив, що буде ходити на нову роботу тільки для того, щоб отримувати добові і стежити за колегами. А спостереження публікувати в своєму журналі. Сьогодні Зоннеборн знову йде першим у списку своєї партії з метою стати головою Єврокомісії.

Від Австрії в депутати мітить інша телезірка: ведуча кулінарного шоу Сара Вінер – номер два в списку кандидатів від Партії зелених.

Від «зелених» також, тільки в Естонії, балотується дружина колишнього президента країни Генріка Ільвеса – Евела Ільвес.

У Латвії теж є кандидат з прізвищем Ільвес. І це теж дружина тільки колишня – екс-президента. Ієва Ільвес збирається просувати в Європарламенті тему кібербезпеки.

Серед головних претендентів від Латвії колишній мер Риги Ніл Ушаков. Його участь у виборах стала великою несподіванкою навіть для його однопартійців. Партія Ушакова «Згода» виявилася замішаною в кількох корупційних скандалах. У самого Ушакова проводили обшук – вдома і в робочому кабінеті. Врешті-решт, його усунули з посади.

Сам Ушаков всі звинувачення заперечує, своє усунення з посади називає політичним замовленням, а стати євродепутатом хоче, щоб захищати інтереси рижан. Опоненти Ушакова допускають, що у виборах до Європарламенту він бере участь, щоб отримати депутатську недоторканність. Незважаючи на корупційні скандали, рейтинг у Ніла Ушакова високий і, за прогнозами, він стане одним із 8 латвійських депутатів в Брюсселі.

Оригінал – на сайті проекту Радіо Свобода за участі «Голосу Америки» «Настоящее время»

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG