Доступність посилання

Хто із українців допомагав сценаристу серіалу «Чорнобиль» Креґу Мейзіну

Жалобний перформенс пам'яті ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Україна, 26 квітня 2019 року
Жалобний перформенс пам'яті ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Україна, 26 квітня 2019 року

Щоб передати атмосферу максимально наближено до реальності, творці серіалу «Чорнобиль» консультувалися із українцями. Із ким саме? На честь кого назвали одну з головних героїнь – Уляну Хом’юк? І чому останній епізод називається «Вічная пам’ять»? Голос Америки розпитав про це сценариста серіалу Креґа Мейзіна та Дору Хомяк, яка була однією із тих, хто допоміг сценаристу зрозуміти Україну.

«Вічна пам’ять» – із такою назвою вийшов заключний епізод серіалу «Чорнобиль». Серіал виявився найретинговішим в історії за версією порталу IMBDb. Багато глядачів звертає увагу на точність деталей радянського побуту, які вдалось передати режисерам і сценаристам. І це при тому, що автори серіалу є іноземцями.

«Ми зняли цей серіал в пам'ять про всіх, хто страждав і пожертвував собою. Саме тому останній епізод має назву «Вічная пам'ять», – пояснив сценарист серіалу Креґ Мейзін.

Всередині конфайнменту: Чорнобильський «звір» у клітці – фоторепортаж

Потужна арка зі сталі висотою 109 метрів, шириною 150 і довжиною 257 метрів, накрила старий саркофаг у листопаді 2016 року
1/18 Потужна арка зі сталі висотою 109 метрів, шириною 150 і довжиною 257 метрів, накрила старий саркофаг у листопаді 2016 року
Радіо Свобода стало чи не першим ЗМІ, яке оглянуло нове укриття ЧАЕС від гори до низу
Зараз на новому безпечному конфайнменті (НБК) працює близько трьох тисяч фахівців
2/18 Зараз на новому безпечному конфайнменті (НБК) працює близько трьох тисяч фахівців
Радіо Свобода стало чи не першим ЗМІ, яке оглянуло нове укриття ЧАЕС від гори до низу
Багато з них &ndash; іноземні спеціалісти, які передають українським колегам навички роботи з надсучасним обладнанням. На фото &ndash; Центр управління конфайнментом<br />
<br />
<br />
&nbsp;
3/18 Багато з них – іноземні спеціалісти, які передають українським колегам навички роботи з надсучасним обладнанням. На фото – Центр управління конфайнментом


 
Радіо Свобода стало чи не першим ЗМІ, яке оглянуло нове укриття ЧАЕС від гори до низу
Робітники станції шліфують стики бетонних опор нового конфайнменту. Хоча пилюки багато, але рівень її радіоактивності та зовнішнього фону досить невеликий, що дозволяє працювати без шкоди для здоров&#39;я&nbsp;
4/18 Робітники станції шліфують стики бетонних опор нового конфайнменту. Хоча пилюки багато, але рівень її радіоактивності та зовнішнього фону досить невеликий, що дозволяє працювати без шкоди для здоров'я 
Радіо Свобода стало чи не першим ЗМІ, яке оглянуло нове укриття ЧАЕС від гори до низу
Станція буквально&nbsp;&laquo;нашпигована&raquo; високотехнологічним обладнанням та робототехнікою. На фото &ndash; Центр управління конфайнментом, куди передаються усі дані моніторингу та звідки надходять усі команди
5/18 Станція буквально «нашпигована» високотехнологічним обладнанням та робототехнікою. На фото – Центр управління конфайнментом, куди передаються усі дані моніторингу та звідки надходять усі команди
Радіо Свобода стало чи не першим ЗМІ, яке оглянуло нове укриття ЧАЕС від гори до низу
Не все ще введено в експлуатацію, багато нового устаткування ще встановлюють, доробляють та тестують
6/18 Не все ще введено в експлуатацію, багато нового устаткування ще встановлюють, доробляють та тестують
Радіо Свобода стало чи не першим ЗМІ, яке оглянуло нове укриття ЧАЕС від гори до низу
Кореспондентам Радіо Свобода одним з перших&nbsp;в Україні дозволили знімати та показувати новий конфайнмент зсередини, з-під стелі, зі стін...
7/18 Кореспондентам Радіо Свобода одним з перших в Україні дозволили знімати та показувати новий конфайнмент зсередини, з-під стелі, зі стін...
Радіо Свобода стало чи не першим ЗМІ, яке оглянуло нове укриття ЧАЕС від гори до низу
На фото &ndash; старий саркофаг зруйнованого ядерного реактора ЧАЕС всередині нового конфайнменту, спроектованого і збудованого&nbsp;французьким&nbsp;консорціумом <a href="http://www.novarka.com" target="_blank">Novarka</a><br />
&nbsp;
8/18 На фото – старий саркофаг зруйнованого ядерного реактора ЧАЕС всередині нового конфайнменту, спроектованого і збудованого французьким консорціумом Novarka
 
Радіо Свобода стало чи не першим ЗМІ, яке оглянуло нове укриття ЧАЕС від гори до низу
Крупний план однієї з конструкцій &laquo;піонерної&raquo; стіни з попереднього фото, ілюструє масштаб і розмір всієї споруди. (У 1986 році &laquo;піонерна&raquo; стіна використовувалася як майданчик під монтажний кран Demag, що виконував монтаж південних металоконструкцій початкового об&#39;єкту &laquo;Укриття&raquo;)
9/18 Крупний план однієї з конструкцій «піонерної» стіни з попереднього фото, ілюструє масштаб і розмір всієї споруди. (У 1986 році «піонерна» стіна використовувалася як майданчик під монтажний кран Demag, що виконував монтаж південних металоконструкцій початкового об'єкту «Укриття»)
Радіо Свобода стало чи не першим ЗМІ, яке оглянуло нове укриття ЧАЕС від гори до низу
Аби потрапити з одного сектору &laquo;Укриття&raquo; до іншого, працівникам обов&#39;язково потрібно пройти системи дозиметричного контролю
10/18 Аби потрапити з одного сектору «Укриття» до іншого, працівникам обов'язково потрібно пройти системи дозиметричного контролю
Радіо Свобода стало чи не першим ЗМІ, яке оглянуло нове укриття ЧАЕС від гори до низу
Нескінченними коридорами та сходами підіймаємося під самий дах конфайнменту. Ліфти передбачені, але поки їх ще тестують
11/18 Нескінченними коридорами та сходами підіймаємося під самий дах конфайнменту. Ліфти передбачені, але поки їх ще тестують
Радіо Свобода стало чи не першим ЗМІ, яке оглянуло нове укриття ЧАЕС від гори до низу
Із висоти близько ста метрів, з-під стелі конфайнменту, нам відкривається краєвид на саркофаг четвертого енергоблоку ЧАЕС. Масштаби вражають
12/18 Із висоти близько ста метрів, з-під стелі конфайнменту, нам відкривається краєвид на саркофаг четвертого енергоблоку ЧАЕС. Масштаби вражають
Радіо Свобода стало чи не першим ЗМІ, яке оглянуло нове укриття ЧАЕС від гори до низу
Один із двох потужних кранів, призначених для розбирання старого саркофагу. Наразі знято лише частину старої покрівлі з машинного залу
13/18 Один із двох потужних кранів, призначених для розбирання старого саркофагу. Наразі знято лише частину старої покрівлі з машинного залу
Радіо Свобода стало чи не першим ЗМІ, яке оглянуло нове укриття ЧАЕС від гори до низу
Далі не йдемо, бо рівень випромінення, за словами фахівця ЧАЕС (він на фото), і досі занадто високий
14/18 Далі не йдемо, бо рівень випромінення, за словами фахівця ЧАЕС (він на фото), і досі занадто високий
Радіо Свобода стало чи не першим ЗМІ, яке оглянуло нове укриття ЧАЕС від гори до низу
На виході ще раз проходимо дозиметричний контроль. Все в межах допустимої норми для персоналу конфайнменту
15/18 На виході ще раз проходимо дозиметричний контроль. Все в межах допустимої норми для персоналу конфайнменту
Радіо Свобода стало чи не першим ЗМІ, яке оглянуло нове укриття ЧАЕС від гори до низу
&laquo;Позаштатний охоронець&raquo; санпропускника нового безпечного конфайнменту
16/18 «Позаштатний охоронець» санпропускника нового безпечного конфайнменту
Радіо Свобода стало чи не першим ЗМІ, яке оглянуло нове укриття ЧАЕС від гори до низу
Новий конфайнмент вважають гарантією безпеки ЧАЕС на найближче століття
17/18 Новий конфайнмент вважають гарантією безпеки ЧАЕС на найближче століття
Радіо Свобода стало чи не першим ЗМІ, яке оглянуло нове укриття ЧАЕС від гори до низу
Наразі Чорнобильська зона відчуження перетворюється на одне з найпопулярніших туристичних місць в Україні. На фото &ndash; іноземні туристи біля оглядового колеса &laquo;мертвого&raquo; міста Прип&#39;ять
18/18 Наразі Чорнобильська зона відчуження перетворюється на одне з найпопулярніших туристичних місць в Україні. На фото – іноземні туристи біля оглядового колеса «мертвого» міста Прип'ять
Радіо Свобода стало чи не першим ЗМІ, яке оглянуло нове укриття ЧАЕС від гори до низу
Назад
Вперед

Чому Креґ Мейзін вибрав цю тему?

«Було багато причин, чому я хотів розповісти цю історію, але, мабуть, для української аудиторії цікавіше те, як саме я це хотів розповісти. Я завжди знав, що це трагедія, яка безпосередньо вплинула на український і білоруський народ, і опосередковано торкнулась сотень тисяч людей з усього Радянського Союз», – розповідає Мейзін.

Темою України він почав цікавитися ще в університеті. Саме там Мейзін познайомився із українськими американками – Дорою Хомяк і Уляною Леґедзою. Вони були першими, хто розповів йому про Україну і аварію на Чорнобильській атомній станції 1986 року. На честь них обох сценарист і назвав одну із головних героїнь серіалу – Уляну Хом’юк, яку грає Емілі Уотсон.

«Він мені сказав, що має таку ідею – а я кажу: «Хомяк краще ні, може трішечки змінити, то він перетворив прізвище на Хом’юк. А Уляна Леґедза з нами вчилась також. Вона американка українського походження. Коли він мені написав кілька років тому у твіттері, що починає знімати щось про Чорнобиль, то я поставилась до цього із застереженням, бо вже не перший раз хтось намагався розповісти щось про Україну, але виходило не дуже якісно. Однак цей серіал мені подобається, це дуже якісна робота», – розповідає представниця правління волонтерської організації Razom For Ukraine Дора Хомяк.

Хто ще допомагав?

Глядачі й критики звернули увагу на професійний підхід творців серіалу до дрібних деталей побуту, що й допомогло відтворити атмосферу того часу.

Номерні знаки автомобілів, газети, одяг, сигарети, які курили в той час, це те, що так важливо для українців, людей, які пережили аварію на ЧАЕС.

«Коли ти розповідаєш історію страждань, ти повинен робити це з повагою. Як я можу проявити повагу? Для мене було дуже важливим отримати деталі прямо з тогочасного життя. Я хотів, щоб кожен цінував і визначив для себе справжню, повсякденну красу, й боротьбу, жертву і гордість життя людей, які постраждали від цієї жахливої події», – пояснює сценарист.

В цьому йому допомагала ціла команда людей в Україні та США.

«Креґ підключив до своєї команди фахівців з цієї теми, включно з людьми, які пам’ятають Союз і жили в Україні саме у 80-і роки, щоб вони відредагували, щоб вони розкритикували, щоб кожна деталь була правильною», – розповідає Дора Хомяк.

Я час від часу випитувала його – чи ти читав це, чи ти читав се, чи ти знаєш такого автора? І він всіх знав – я радила йому різні книжки. І він цікавився цим. Читав, писав, говорив. Я питала в нього, чи він читав Юрія Щербака «Чорнобиль», чи читав Сергія Плохія «Брама Європи», здається, я також згадувала Енн Епплбаум».

Креґ Мейзін каже: «Ми задоволені тим, наскільки нам вдалося це зробити. Те, що народ України, Білорусі та Росії добре сприйняв наш серіал, значить для мене більше, аніж будь-яка рецензія критиків».

Читайте ще: Серіал «Чорнобиль»: кіноверсія vs версія ліквідаторів

XS
SM
MD
LG