Доступність посилання

ТОП новини
19 Липень 2019, Київ 00:33

Кремль хоче або впливати на Україну, або розвалити її (світова преса)


Володимир Путін

Вступ України в НАТО стримують серйозні перешкоди, пише експерт аналітичного центру Brookings Institution, екс-посол США в Україні Стівен Пайфер. В статті видання The Economist розповідають про проблеми мешканців анексованого Росією Криму. В матеріалі агенції Bloomberg йдеться про перешкоди, з якими нині має справу президент України Володимир Зеленський.

Вступ України в НАТО стримують серйозні перешкоди, пише експерт аналітичного центру Brookings Institution Стівен Пайфер. Новообраний президент України Володимир Зеленський під час візиту до Брюсселя підтвердив наміри Києва інтегруватися як в ЄС, так і в НАТО. Російська агресія протягом останніх п’яти років посилила внутрішню підтримку членства в НАТО в Україні.

Та Києву ще доведеться чимало зробити, щоб відповідати всім необхідним критеріям вступу в Альянс, переконаний Пайфер. Один з викликів – це Росія, яка очевидно хоче повернути Україну до своєї сфери впливу.

Тим не менш, дії Москви протягом останніх п’яти років мали зворотній ефект. Анексія Криму та агресія на Донбасі, яка забрала життя понад 13 тисяч людей, переконали політичні еліти України та більшу частину населення «зачепитися» за європейські та транс-атлантичні інституції та послабити відносини з Москвою, йдеться у статті.

«Якщо Кремль не може повернути Україну у свою орбіту, План Б, імовірно, полягає в тому, щоб розвалити її. Це пояснило б гібридну війну Росії та економічні санкції проти Києва, а також продовження підживлення бойових дій на Донбасі», – зазначає експерт.

«Москва прагне тиснути, відволікати та дестабілізувати український уряд, щоб перешкодити його зусиллям ухвалити повний набір реформ, які сприяли б економічному зростанню; [вона також хоче] перешкодити здатності України виконувати положення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС і зробити Україну непривабливим партнером для Заходу», – пише Пайфер.

Іншими словами, Москва, всупереч Гельсінським деклараціям, не хоче, аби Київ мав право вільного вибору членства в НАТО.

Недотримання Кремлем цих принципів вказує на думку у Москві про те, що безпековий порядок, який склався у світі після Холодної війни, еволюціонував таким чином, що суперечить інтересам Росії.

Тож Кремль намагається підірвати цей порядок. Він створює територіальні суперечки у пост-радянському просторі, і деякі члени НАТО побоюються, що надання Україні членства в НАТО може одразу створити непередбачувані обставини для членів Альянсу, які мають дотримуватися П’ятої статті Договору – положення про взаємозахист.

В статті видання The Economist розповідають про проблеми мешканців анексованого Росією Криму. Такий крок Москви у 2014 році не тільки розірвав відносини Кремля з Україною та Заходом, але й створив певні складнощі для людей і бізнесів.

Федеральний уряд Росії щиро витратив на Крим чимало грошей. За підрахунками колишнього заступника голови Центрального банку Росії, ця сума склала 23 мільярди доларів США. Тепер там і гладка траса від моста до Севастополя, і новий блискучий аеропорт. Ба більше, Москва навіть вирішила привласнити собі Азовське море, про що говорять затримання у Керченській протоці українських суден і кораблів.

Але патріотичні настрої анексії послабилися і регіон страждає від таких самих проблем, як і решта Росії: корупція, погане управління, інфляція, падіння заробітних плат, репресії та різні форми обмежень. Так, підтримка анексії є високою, проте нові дослідження вказують на бажання змін.

Крим має спірний юридичний статус, а це створює певні виклики. Наприклад, західні санкції заважають бізнесам, а іноземних приватних інвестицій мало.

Новий аеропорт пропонує перельоти лише до Росії, а мешканці півострова мають складнощі з отриманням віз в інші країни, адже мало хто визнає анексію. Перетин кордону з Україною, який здійснюють близько 200 тисяч осіб на місяць, передбачає довжелезні черги та допитливих прикордонників. Більшість банків бачать регіон як «токсичний», навіть російські державні гіганти, йдеться у статті.

Загалом, єдині, хто отримує користь від того, що сталося, – це державні службовці та пенсіонери, вважає директор одного державного музею.

Автор також окремо згадує про переслідування кримських татар. Арешти та зникнення стають поширеним явищем. Активістам довелося створити групу «Кримська солідарність», щоби підтримувати політичних в’язнів. Етнічні українці стикаються з подібним тиском – наприклад, на півострові придушують українську мову.

В статті видання Bloomberg йдеться про перешкоди, з якими нині має справу президент України Володимир Зеленський.

Для нового лідера втілити в життя радикальні зміни, які він обіцяв виборцям, не так просто. А саме він обіцяв подолати корумповані еліти.

«Проблема в тім, що його опоненти серед старої гвардії просто не будуть стояти осторонь та дозволяти йому це робити», – мовиться у статті.

Річ у тім, що система передбачає потребу підтримки з боку парламенту, де Зеленський поки взагалі немає представництва задля просування його порядку денного.

«Вони не хочуть давати йому швидких перемог, які могли б поліпшити становище його партії в опитуваннях», – каже аналітик групи Eurasia Group у Вашингтоні Алекс Брідо.

«Це означає, що порядок денний Зеленського не буде суттєво рухатися перед виборами, якщо взагалі зможе зійти з місця», – цитує експерта видання.

Такі тактики не є чимось новим. «Засідання парламенту після інавгурації Зеленського негайно виявили ворожість до його планів і бажання завадити їм, незалежно від того, в яку ціну це обходиться», – пише автор.

Незважаючи на те, що партія Зеленського набирає популярності, відмова від його пропозицій щодо реформи виборчого процесу означатиме, що половина з 450 місць у парламенті складатиметься з одномандатних округів, тож його команда може мати складнощі з «проникненням у місцеві владні бази», – йдеться у статті.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG