Доступність посилання

ТОП новини
16 Липень 2019, Київ 23:31

Україна в ситуації міжвладдя: союзником деструктивних сил є Росія


Під час акції «Захисти Конституцію #CтопРеванш» біля офісу президента України. Київ, 27 червня 2019 року

(Рубрика «Точка зору»)

В українському повітрі витає запах реваншу. Ніби в одну мить розверзлося пекло і звідти поналазило різної нечисті. І подібне відчуття виникає не лише через одіозні рішення судів. Не тільки через повернення російської делегації до ПАРЄ. Не лише у зв’язку зі спробами ексрегіоналів-втікачів пролізти до Верховної Ради. А й від відчуття безпорадності, котре супроводжує всі ці процеси. Ніби всі ці роки війни минули дарма.

Учасники пікету біля посольства Австрії в Україні на знак протесту проти рішення Парламентської асамблеї Ради Європи про повернення представників Росії у ПАРЄ. Київ, 25 червня 2019 року
Учасники пікету біля посольства Австрії в Україні на знак протесту проти рішення Парламентської асамблеї Ради Європи про повернення представників Росії у ПАРЄ. Київ, 25 червня 2019 року

Проте не варто здаватися. Як і не слід у всьому звинувачувати нову владу. Вона безперечно допускає помилки. Часом робить дурниці і намагається провести в парламент та призначає головами ОДА людей, котрі аж ніяк не схожі на тих, хто мав би вести українців до світлого майбутнього в ЄС та НАТО.

Але справа зараз таки радше не в ній. Точніше, не зовсім в ній. А в ситуації, в котрій знову опинилася Україна – міжвладдя.

Попри те, що Зеленський приступив до виконання повноважень, але по суті його вплив вкрай обмежений. В країні існує вакуум влади. І його радо заповнюють деструктивні сили, бо вони знають, що і як треба робити в подібних випадках. Бо їх немає кому зупинити, бо більшість політикуму з головою поринула у виборчий процес. Президент не має достатніх повноважень, знань і, виглядає на те, що бажання, аби якось це втихомирити. А Верховна Рада перебуває в підвішеному стані. Одні вже не можуть, а інші – не хочуть.

Така турбулентність чудово засвідчує провал судової реформи. Як і вказує на інші недоліки системи. На слабкі точки країни, котрі неодмінно потрібно посилити, аби не втратити державу.

Українському народові дуже би не зашкодило повчитися в цих деструктивних сил вміння відчувати, коли відкриваються вікна можливостей. А заодно, як в ці вікна пролазити та як з того користати. Але використовувати ці знання лише з позитивною метою.

Зараз ці люди намацують рамки дозволеного. Межі, аби могти заповнити собою вакуум влади. Якщо вони встигнуть скоїти багато деструктивних дій, то мають шанс відібрати у влади частину важелів впливу й підкорити її собі чи хоча б трохи узалежнити. Особливо варто зважати на те, що до цих людей належить Андрій Портнов, котрий спеціалізується на юридичній еквілібристиці.

Під час акції «Захисти Конституцію #CтопРеванш» біля офісу президента України. Київ, 27 червня 2019 року
Під час акції «Захисти Конституцію #CтопРеванш» біля офісу президента України. Київ, 27 червня 2019 року

Треба якнайшвидше проминути цей перехідний етап, бо деструктивні сили з нього намагатимуться скористатися сповна. Саме це є їхня золота доба, коли мають шанс перетворитися із каліфів-на-час у повноцінних гравців.

Проте ця ситуація куди небезпечніша з іншої сторони, бо ослаблена влада – це ослаблена країна. Тоді її можна брати тепленькою. Тому найбільшим союзником цих деструктивних сил є Росія. Під час попереднього міжвладдя взимку 2014 року вона й розпочала війну.

Під час акції біля Адміністрації президента України проти «капітуляції та реваншу проросійських сил в Україні». Київ, 10 червня 2019 року
Під час акції біля Адміністрації президента України проти «капітуляції та реваншу проросійських сил в Україні». Київ, 10 червня 2019 року

Роль суспільства

Коли держава безсила чи прикидається такою, то знову настає час для соціуму. Це золота пора для активістів, на плечі котрих знову лягає відповідальність зупиняти наступ й не дати укріпитися всім тим, хто прагне реваншу.

Також суспільство має контролювати і направляти нову владу. Вказувати на необхідні реформи і добиватися їхнього втілення. Не відступати й не умивати руки. Скласти перелік ключових реформ й спільно працювати над їх втіленням. Поки влада гнучка – варто тиснути на неї.

Під час акції «Ні Портнову» проти соратника президента-втікача Януковича. Студенти домоглися скасування призначення Андрія Портнова на роботу до КНУ імені Шевченка. Київ, 20 червня 2019 року
Під час акції «Ні Портнову» проти соратника президента-втікача Януковича. Студенти домоглися скасування призначення Андрія Портнова на роботу до КНУ імені Шевченка. Київ, 20 червня 2019 року

Ця ситуація засвідчує слабкість держави. Її інституційну неспроможність. Верховна Рада недієздатна, бо очікує на хазяїна, хоча в нас і парламентсько-президентська держава. Президент слабкий, бо не має досвіду й опертя.

Тому одне із ключових завдань влади на найближчий час – створити систему стримування-противаг. Аби не лише стримувати некомпетентних керманичів від необдуманих рішень, а й щоб тримати рівновагу. Особливо, якщо новій владній команді дійсно йдеться про спробу змінити систему. Бо це основа й подушка безпеки на випадок складних історичних моментів.

Як і варто покарати тих, хто намагається здійснити реванш. В цьому передовсім має бути зацікавлена влада. Бо навіть, якщо зараз вони видаються зручними ситуативними союзниками, котрі мочать попередників, то згодом з таким же завзяттям мочитимуть й вас, коли ослабне уже ваша влада. Якщо вони самі її не ослаблять швидше, ніж встигнете те зрозуміти.

Назарій Заноз – політичний оглядач, публіцист

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG