Доступність посилання

ТОП новини
20 Жовтень 2019, Київ 05:51

«Фірташ – український олігарх, який багато знає» – світова преса


Український олігарх Дмитро Фірташ під час засідання Верховного суду Австрії, який дозволив його екстрадицію до США. Відень, 25 червня 2019 року

Французький суспільно-політичний тижневик Le Point розмірковує над екстрадицією Дмитра Фірташа до США. Італійський часопис Corriere della Sera пише про наслідки і сучасний стан речей у Чорнобильській зоні. Іспанське видання El Mundo розповідає історію українського підприємця, який організовує тури до Чорнобильської зони відчуження.

Французький тижневик Le Point опублікував матеріал «Український олігарх, який багато знає». Йдеться про українського олігарха Дмитра Фірташа, який постав перед перспективою екстрадиції із Австрії до США (Верховний суд Австрії дозволив екстрадицію, тепер затвердити це рішення має міністр юстиції Австрії). Паризький тижневик пише, що вже минуло 5 років відтоді, як одного з найбагатших українців відправили під домашній арешт у Відні. Сама екстрадиція Фірташа до США, на думку видання, може стати символічним кроком, який покладе край владі українських олігархів. Далі тижневик наводить слова спеціального представника Державного департаменту США з питань України Курта Волкера, який сказав, що для України життєво важливо «вирватися» з олігархічної системи. Паризьке видання пише, що мільярдери «керували» українською політикою впродовж десятиріч, і додає, що новообраний президент України Володимир Зеленський тут не постає як якийсь виняток. Показовим, пише автор статті, є той факт, що український олігарх Ігор Коломойський, з яким пов’язують Зеленського, повернувся в Україну після дворічного добровільного вигнання відразу ж після президентських виборів, за три дні до інавгурації новообраного президента.

Le Point пише, що Фірташ і далі веде свій бізнес, попри те, що перебуває під домашнім арештом з 2014 року. Згідно з листом американського сенатора-республіканця Роджера Вікера до судових органів США, українець «і далі нелегально заробляє сотні мільйонів доларів», головно від контролю приблизно 70 відсотків газорозподільних компаній в Україні. Тижневик, із посиланням на документи WikiLeaks 2008 року, пише про зв’язок Фірташа з відомим російським діячем організованої злочинності​ Семеном Могилевичем, який є одним із десяти найбільш розшукуваних осіб ФБР США. Колишній посол США в Україні Вільям Тейлор (нині – тимчасовий повірений у справах США в Україні), який свого часу зустрічався з Фірташем, написав, що Фірташ збагнув, що для започаткування власного бізнесу йому потрібно було заручитися дозволом Могилевича. Ще одним зразком великого списку контактів Фірташа постає ім’я Василя Анісімова, колишнього власника алюмінієвих заводів і партнера Аркадія Ротенберга – друг дитинства президента Росії Володимира Путіна. На думку американського сенатора Роджера Вікера: «Фірташ був безпосереднім агентом Кремля».

«Український олігарх, який багато знає»


Періодичне видання Італії Corriere della Sera публікує статтю «Чорнобиль через 33 роки: ліквідатори і самосели». Часопис пише, що точно так само, як і у випадку з нью-йорськими хмарочосами Світового торговельного центру одразу після терористичного нападу, ліквідатори йшли у зворотньому напрямку до тих, хто намагався залишити Чорнобиль. Поряд із героями ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, як зазначає газета, є також люди, які, попри все, не залишили своїх домівок у зоні відчуження. Загалом італійське видання визначає те, що відбулось у Чорнобилі 26 квітня 1986 року, як «3 секунди, в 400 разів гірше від Хіросіми, 4 тисячі смертей». Вогонь від вибуху, який палав 10 днів, утворив радіоактивну хмару, яка розповсюдилась Європою, «сіючи» смерть, радіацію і страх. Міланська газета зазначає, що надзвичайно складно підрахувати точну кількість жертв чорнобильської трагедії за всі роки після вибуху на ЧАЕС.

Corriere della Sera принагідно згадує надзвичайно популярний британсько-американський телесеріал «Чорнобиль», де показано, як ліквідацію наслідків вибуху на атомній електростанції у Чорнобилі супроводжувала радянська «брехня на державному рівні», яка була «ще одним знаряддям у геополітичному протистоянні США та СРСР». Газета нагадує, що навколо Чорнобиля існує 30-кілометрова зона відчуження, в якій, бодай офіційно, не мали б жити люди. Проте на цій території живе щонайменше 150 осіб, які у такий спосіб порушують закон. Переважно, як пояснює міланське видання, йдеться про жінок старшого віку, які обробляють землю, на якій жили їхні пращури. Проте існують і винятки. Зокрема, буквально за межею зони відчуження живе Марина Коваленко зі своїми двома доньками Іриною і Оленою у напівпорожньому селищі, де будинки у задовільному стані коштують (у перерахунку) 3,5 тисячі євро. Марина з дітьми втекла із зони бойових дій на Донбасі. Вона каже, що краще жити біля Чорнобиля, ніж біля окопів сепаратистів.

«Чорнобиль через 33 роки: ліквідатори і самосели»


Чорнобильської теми торкається також провідний іспанський часопис El Mundo, який містить матеріал «Від ліквідатора до туристичного підприємця у Чорнобилі: «Мені докоряли, що я заробляю гроші на трунах». Йдеться про українського хіміка Сергія Мирного, який працював неподалік від Чорнобильської АЕС, вимірюючи рівень радіації. Зараз Сергій очолює туристичну агенцію, яка організовує тури до зони відчуження. Мадридська газета повідомляє, що Мирний під час вибуху на ЧАЕС працював у Харківському університеті і був призначений у спеціальну групу, яка вимірювала радіацію навколо станції. Сергій розповідає про перші дні роботи ліквідаторів у Чорнобилі. Він каже, що маси людей, яких привезли до місця трагедії, постали перед «невидимим ворогом» у вигляді радіації, проти якої не рятував жоден одяг, працюючи застарілим приладдям. Кількість ліквідаторів, які померли внаслідок контакту з радіацією, як пише видання, і досі не є достеменно підрахованою, проте становить між 60 і 100 тисячами осіб.

El Mundo зазначає, що Сергій Мирний, втім, не вважає себе героєм. Як розповів Мирний, він та його товариші, які працювали на ліквідації наслідків вибуху на ЧАЕС, не хотіли бути героями, бо цей героїзм завдає людині глибоких травм. Сам Сергій каже, що не хотів би, аби Чорнобиль був головною частиною його біографії. Часопис додає, що цей українець віком за 60 років, який говорить англійською з безпомилково слов’янським акцентом, виглядає абсолютно здоровою людиною з такою собі «гемінґвейською борідкою» і блакитними очима. Проте, за словами самого Мирного, він кілька років відновлював психологічний і емоційний стан після того стресу, якого зазнав у Чорнобилі. Після того, як він описав свій чорнобильський досвід у кількох книжках, 2008 року Сергій Мирний заснував туристичну агенцію, яка займається організацією екскурсій до Чорнобильської зони. Щороку, як пише газета, його агенція має справу з 150 тисячами відвідувачів. Звісно, вихід телесеріалу «Чорнобиль» лише збільшив кількість тих, хто бажав би відвідати цю частину України. Як говорить Мирний, бачити Чорнобиль лише як місце болі і страждань буде дещо спрощеним поглядом, тому що Чорнобиль також є місцем, де люди продемонстрували свою єдність і нескореність. Відтак, за словами українця, тури до Чорнобильської зони мають на меті подати більш повну картину, а не лише трагедію і драму.

«Від ліквідатора до туристичного підприємця у Чорнобилі: «Мені докоряли, що я заробляю гроші на трунах»

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG