Доступність посилання

ТОП новини
15 Жовтень 2019, Київ 10:23

Дмитро Фірташ: хто цей мультимільйонер, видачі якого за корупційними звинуваченнями прагнуть США?


Дмитро Фірташ на слуханні у Верховному суді Австрії, Відень, 25 червня 2019 року

Todd Prince

Вашингтон – Дмитро Фірташ, український олігарх, якого хочуть судити Сполучені Штати Америки, створив свої величезні статки на непрозорих газових оборудках із контрольованою Кремлем компанією.

Верховний суд Австрії 25 червня підтримав рішення суду нижчої інстанції про його екстрадицію до США за обвинуваченнями в корупції, висуненими шість років тому.

Останнє слово тепер лишається за міністром юстиції Австрії, який наразі не дав знати, коли він може ухвалити своє рішення. Американський адвокат Фірташа вказав раніше в матеріалах справи, що в разі схвалення той може опинитися у США вже на початку липня.

За повідомленнями, 54-річний Дмитро Фірташ має зв’язки з організованою злочинністю. Він володіє багатьма визначально важливими об’єктами в Україні, серед того приблизно 70 відсотками газорозподільчих компаній країни. Як широко вважають, у київських коридорах влади багато людей чимось йому зобов’язані, хоча сам Фірташ від 2014 року перебуває під домашнім арештом в Австрії.

Американські посадовці вже давно попереджають про небезпеку для України, яку становлять деякі з її найбагатших підприємців.

Курт Волкер, спеціальний представник США у справах України, заявляв на слуханні в Сенаті США в червні, що для України життєво важливо «вирватися» з олігархічної системи. Він радив Києву домогтися ухвалення законодавства про поділ їхніх володінь, щоб зменшити їхній вплив.

Минулого року американський сенатор-республіканець Роджер Вікер написав листа тодішньому міністрові юстиції США Джеффові Сешнзу, в якому Дмитро Фірташ був названий особливою загрозою для України.

Якщо Фірташ таки постане перед судом у США, це може стати сигналом і іншим олігархам, що Вашингтон серйозно взявся за підприємців із політичними зв’язками – особливо за тих, хто втручається в зусилля США на підтримку України.

Погляньмо ж на Дмитра Фірташа і на те, чому він привернув стільки уваги.

«РосУкрЕнерго»

У 1990-і роки, невдовзі після розвалу Радянського Союзу, маловідомий тоді підприємець із Західної України Дмитро Фірташ узявся за торгівлю газом.

В одній із дипломатичних телеграм США, що була оприлюднена 2010 року викривальним сайтом WikiLeaks, були наведені слова самого Фірташа, що він почав цю діяльність за підтримки Семена Могилевича, відомого російського діяча організованої злочинності, який пізніше опинився в переліку найбільш розшукуваних осіб ФБР США.

Дмитро Фірташ (п) і Віктор Янукович (л) відкривають хімічне підприємство у Криму, квітень 2012 року
Дмитро Фірташ (п) і Віктор Янукович (л) відкривають хімічне підприємство у Криму, квітень 2012 року

Щастя до Фірташа врешті прийшло 2004 року, коли він разом із російським державним газовим монополістом «Газпромом» створив спільне підприємство для імпорту середньоазійського газу до України.

Компанія «РосУкрЕнерго», співзасновником якої він став, купувала природний газ, головно в Туркменистану, на мільйони доларів і перепродавала його в Україні за значно вищими цінами.

Критики кажуть, що для «Газпрому» не було ніякого сенсу вдаватися до послуг посередника на прибутковому ринку торгівлі газом між колишніми радянськими державами. Вони стверджують, що «РосУкрЕнерго» була просто прикриттям для виведення прибутків.

Компанія «РосУкрЕнерго» в 2005–2007 роках заробила близько 2 мільярдів доларів. Фірташ разом із одним партнером були власниками 50 відсотків компанії.

Враховуючи, що «Газпром» підконтрольний урядові Росії, спостерігачі припускали, що Фірташ мав налагодити міцні зв’язки з президентом Росії Володимиром Путіним для того, щоб компанія «РосУкрЕнерго» могла успішно працювати.

Скуповування України

Фірташ використав прибутки від «РосУкрЕнерго» для скуповування промислових об’єктів в індустрії виробництва титану і добрив – обидві галузі потребують для своєї роботи великих кількостей газу. Він швидко став одним із найбагатших і найвпливовіших підприємців в Україні.

Пізніше Фірташ розширив охоплення своєї бізнес-імперії на сільське господарство, банківську справу, операції з нерухомістю і засоби інформації. За оцінками журналу «Форбз» за 2014 рік, статки Фірташа перевищували 500 мільйонів доларів.

Дедалі більший вплив Фірташа і його контроль над газовою індустрією в Україні призвели до конфлікту з тодішнім прем’єр-міністром України Юлією Тимошенко.

2009 року вона досягла домовленості з Путіним, яка виключила «РосУкрЕнерго» зі схеми імпорту газу до України. Це позбавило Фірташа значної частки прибутків – він заявляв, що Тимошенко пішла на політичні поступки Путінові, щоб досягти цієї мети.

Тим часом сам Фірташ роками підтримував прихильну до Росії Партію регіонів. Коли 2010 року Тимошенко змагалася за президентство, Фірташ підтримав її суперника, лідера Партії регіонів Віктора Януковича.

Для цього він, серед іншого, підтримав думку найняти американського політконсультанта, лобіста-республіканця Пола Манафорта на підтримку виборчих зусиль Януковича.

На тих виборах 2010 року Янукович урешті переміг Тимошенко. А наступного 2011 року її ув’язнили за кримінальними звинуваченнями, що їх багато хто вважав політично мотивованими. 2014 року її звільнили. Сама Тимошенко заперечувала звинувачення на її адресу.

Пізніше Тимошенко позивалася до Фірташа, звинувачуючи його у відмиванні грошей, отриманих за газ, щоб оплачувати прихильників Януковича. Суддя у США відхилив цей позов.

Через шість років Манафорт став радником президентської виборчої кампанії Дональда Трампа, нині президента США – але обурення через його роботу на українських політиків призвело до його звільнення. Пізніше його звинуватили в банківському і податковому шахрайстві і порушень американського законодавства про агентів іноземних урядів у зв’язку з його роботою на політиків Партії регіонів і пов’язаних із нею бізнесменів.

Майдан і екзил

У часи Януковича бізнес Фірташа знову розквітнув. І коли 2013 року він купив великий телеканал, дехто казав, що це його інструмент для переобрання Януковича.

Але Фірташ не зміг використати канал із цією метою.

У лютому 2014 року Янукович втратив владу посеред масових протестів, відомих як Євромайдан. Його втеча підштовхнула Росію до анексії Криму і розпалення конфлікту на сході України, що триває досі.

А Фірташа тим часом уже через кілька тижнів після втечі Януковича арештувала поліція Австрії на запит правоохоронців США. Там його звинувачували у спробі підкупити посадовців в Індії, щоб полегшити інвестиції в тамтешню титанову галузь.

Серед бізнес-партнерів Фірташа в Росії є Аркадій Ротенберг, давній друг Путіна.

І, попри перебування під домашнім арештом в Австрії від березня 2014 року в очікуванні на вирішення справи про екстрадицію, Фірташ продовжував керувати своїм бізнесом в Україні, зокрема й мережами розподілу газу в українських регіонах.

«Фірташ досі контролює посередників в українській газовій галузі, – писав сенатор Вікер міністрові юстиції США 2018 року. – Фірташ отримує газ і продає його кінцевим споживачам, але відмовляється платити «Нафтогазові» і кладе прибутки до кишені. Ця схема, за оцінками, наразі позбавила Україну двох мільярдів доларів».

Адвокати Фірташа заперечують усі звинувачення і заявляють, що справа проти їхнього клієнта у США політично мотивована.

Якщо його видадуть до США, судовий процес у Чикаго може початися незадовго до початку першого візиту до Білого дому новообраного президента України Володимира Зеленського.

Оригінал публікації – на сайті Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода англійською мовою

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG