Доступність посилання

ТОП новини
22 Вересень 2019, Київ 12:57

Як падав комунізм у 1989-му: 30 років Пан’європейському пікніку на кордоні Угорщини з Австрією  


Громадяни комуністичної Східної Німеччини прориваються через ворота в паркані, що розділяв під час Холодної війни Угорщину й Австрію поблизу Шопрона (Угорщина). 19 серпня 1989 року

Будапешт – 19 серпня минає 30 років із часу проведення Пан’європейського пікніка біля міста Шопрон на заході Угорщини на кордоні з Австрією. На думку істориків, ця подія займає особливе місце в процесі демократичних перетворень у країнах Центральної і Східної Європи, знаменуючи собою символічний прорив «залізної завіси» і початок об’єднання Східної і Західної Німеччини.

Пан’європейський пікнік зорганізувала низка західноєвропейських та угорських громадських організацій 19 серпня 1989 року у місцевості Шопронпуста поблизу угорсько-австрійського кордону.

Така ініціатива по обидва боки «залізної завіси» з’явилася вперше з часу виголошення знаменитої історичної промови Вінстона Черчилля 5 березня 1946 року у Вестмінстерському коледжі у місті Фултон (штат Міссурі, США), якою тодішній британський лідер окреслив нові реалії повоєнної Європи – створення «залізної завіси» Радянським Союзом і початок Холодної війни.

Між країнами соціалістичного табору на Сході й державами капіталістичного Заходу від Балтії до Адріатики постала низка інженерно-технічних споруд, яка пізніше отримає назву «залізна завіса», що фактично розділила Європу за ідеологічними ознаками і способом життя.

Недовговічність «залізної завіси»

Підходи до обнесених колючим дротом кордонів із країнами західної демократії зазвичай були ретельно заміновані й укріплені різноманітними охоронними об’єктами, щоб запобігти переходові не згодних з політикою владних режимів громадян на іншу територію.

В Угорщині режим переходу кордонів особливо посилився після поразки антикомуністичного повстання 1956 року і приходу до влади кремлівського призначенця Яноша Кадара.

Мешканці Будапешта з угорським прапором на захопленому радянському танку під час придушення угорського повстання. 12 листопада 1956 року
Мешканці Будапешта з угорським прапором на захопленому радянському танку під час придушення угорського повстання. 12 листопада 1956 року

Із початком політики «гласності» у період так званої перебудови, започаткованої генеральним секретарем КПРС та першим і останнім президентом СРСР Михайлом Горбачовим, суворість заходів при перетині «залізної завіси», принаймні в Угорщині, дещо послабшала. Хоча це стосувалося здебільшого порядку в’їзду іноземних громадян, у тому числі й музичних колективів чи популярних спортивних змагань.

Про це, зокрема, свідчить виступ всесвітньо відомої рокгрупи Queen 1986 року у Будапешті або відкриття у тому ж році у населеному пункті Модьоровд неподалік угорської столиці першого автодрому для проведення автомобільних змагань класу «Формула-1».

Лібералізація кінця 1980-х

Два-три наступні роки принесли з собою значні політичні зміни в Угорщині. У травні 1988 року Яноша Кадара на посту партійно-державного керівника Угорщини замінив Карой Ґрос.

Минув ще один рік, і навесні 1989-го утворилося нове політичне об’єднання «Опозиційний круглий стіл». Помирає Янош Кадар.

Опозиційні сили домоглися політичної реабілітації Імре Надя, страченого комуністами прем’єр-міністра Угорщини у 1956 році.

27 червня 1989 року тодішні міністри закордонних справ Угорщини Дюла Горн і Австрії Алоїс Мок символічно розрізали колючий дріт між двома країнами.

Угорський міністр закордонних справ Дюла Горн (праворуч) і його австрійський колега Алоїс Мок перерізають колючий дріт на угорсько-австрійському кордоні, руйнуючи «залізну завісу». Фертокарош, червень 1989 року
Угорський міністр закордонних справ Дюла Горн (праворуч) і його австрійський колега Алоїс Мок перерізають колючий дріт на угорсько-австрійському кордоні, руйнуючи «залізну завісу». Фертокарош, червень 1989 року

У тодішніх світових ЗМІ написали, що перед маленькою Угорщиною відкривається можливість бодай на малий час змінити долю Європи.

Тоді ця ремарка західних журналістів фактично передбачила подію значно драматичнішу і незворотню за своїми історичними масштабами, ніж це могли уявити 27 червня 1989 року учасники наведення мостів для діалогу і співпраці між нейтральною та той час Австрією і ще Угорською Народною Республікою, як вона тоді називалась.

Біженець із комуністичної Східної Німеччини демонструє новенький паспорт громадянина Західної Німеччини перед перетином кордону з Угорщини в Австрію. Вересень 1989 року
Біженець із комуністичної Східної Німеччини демонструє новенький паспорт громадянина Західної Німеччини перед перетином кордону з Угорщини в Австрію. Вересень 1989 року

​Пікнік на кордоні

Менше ніж через два місяці дві провідні демократичні партії країни та інші опозиційні сили, зокрема Угорський демократичний форум і Вільні демократи Угорщини, оголосять проведення на 19 серпня Пан’європейського пікніка.

Захід проводився під патронатом із угорського боку Імре Пожґаї, чинного міністра освіти, та Отто Габсбурґа, європейського політика, багаторічного члена Європарламенту і нащадка династії Габсбурґів, які колись правили Австро-Угорською імперією.​

Отто Габсбурґ (фото 2004 року)
Отто Габсбурґ (фото 2004 року)

Оскільки широко проанонсована на 19 серпня 1989 року подія мала розголос і в колишній комуністичній Німецькій Демократичній Республіці, в її очікуванні на курортах Балатону оселилися сотні громадян НДР із наміром емігрувати на Захід. Їхні наміри справдилися, адже учасники Пан’європейського пікніка 19 серпня урочисто відкрили контрольно-пропускний пункт між населеними пунктами Шопронкьогіда (Угорщина) і Санкт-Марґаретен (Австрія).

Нове життя

Того дня близько 600 громадян НДР перетнули угорсько-австрійський кордон, щоб почати нове життя. Угорські прикордонники отримали вказівку високого начальства з Будапешта у жодному разі не перешкоджати цим людям.

Оголошення про Пан’європейський пікнік 19 серпня 1989 року
Оголошення про Пан’європейський пікнік 19 серпня 1989 року

Проте в наступні дні охорона спільного кордону з угорського боку була знову посилена…

Пізніше малу кількість вільно пропущених через кордон східних німців пояснювали не страхом перед угорськими прикордонниками, а радше побоюваннями через можливе переслідування з боку МЗС НДР.

Також стало відомо, що з метою запобігання можливих каральних санкцій Берліна всі ці втікачі незабаром отримали від уряду Федеративної Республіки Німеччини паспорти громадян цієї країни.

Східнонімецький «Трабант», прикрашений газетними вирізками про Пан’європейський пікнік, прибуває на кордон у 20-у річницю події. 19 серпня 2009 року
Східнонімецький «Трабант», прикрашений газетними вирізками про Пан’європейський пікнік, прибуває на кордон у 20-у річницю події. 19 серпня 2009 року

Попри відносно малу кількість біженців зі Східної Німеччини, яку вдалося переправити з Угорщини на Захід 19 серпня 1989 року, скромна громадянська ініциатива організаторів Пан’європейського пікніка лише прискорила розпад соціалістичного блоку під проводом СРСР.

Адже 11 вересня того ж року за рішенням чинного тоді міністра закордонних справ Угорщини Дюли Горна на КПП біля міста Гедєшгалом було відкрито кордон із Австрією.

Відтак тисячі втікачів із НДР могли легально потрапити з Угорщини до вільного демократичного світу. Це рішення історики схильні називати предтечею подій, які сталися у листопаді 1989 року під час падіння Берлінської стіни і возз’єднання Східної й Західної Німеччини у жовні 1990 року.

Свідки цих подій, включно з багатьма сучасними політиками та науковцями, поділяють думку про те, що Пан’європейський пікнік заклав нові світоглядні смисли у політичні процеси планетарного масштабу, що призвели до руйнації двополярного світу і виникнення нових демократичних формацій на теренах Центральної та Східної Європи.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG