Доступність посилання

ТОП новини

В Україні глава МЗС та інші бояться, що Захід «підштовхне» до поганої угоди з Росією


Вадим Пристайко
Вадим Пристайко

Міністр закордонних справ України Вадим Пристайковисловив занепокоєння щодо можливості втягування в невигідну угоду з Росією, та сказав в інтерв’ю Радіо Свобода, що сподівається, що Захід так само тиснутиме на Москву, як тисне на Київ в пошуках прогресу щодо миру на Донбасі.

Недавня дипломатична активізація між Україною та Росією дала нову надію щодо можливого досягнення угоди між країнами, яка б поклала край понад п’ятирічній війні у Східній Україні, від якої загинуло вже понад 13 тисяч людей і яка розв’язала ширшу геополітичну боротьбу між Москвою та Заходом.

Західні країни – такі як Німеччина, Франція та США – стали настільки «перейматися прогресом», що дехто в Києві зі все більшою стурбованістю думає, що Україну можуть змусити до поганої угоди з Росією заради миру, сказав Вадим Пристайко в короткому інтерв’ю на полях конференції «Ялтинська європейська стратегія» (YES), що відбулася в днями.

«Я не люблю це конкретне слово, яка називається «прогрес». Кожного разу, як ми зустрічаємось, наші західні партнери хочуть мати так званий прогрес. Вони тиснуть на нас заради певного прогресу. Ми сподіваємось, що вони так само тиснуть і на росіян», – сказав Пристайко, якого призначили керівником МЗС в новий уряд президента Володимира Зеленського 29 серпня.

Росія та Україна обміняли 70 в’язнів 7 вересня і обговорюють можливість обміну ще кількох сотень. Переговори у Мінську в Тристоронній контактній групі призвели до відведення сил на певних частинах території уздовж лінії розмежування, а також зменшення інтенсивності бойових дій і відновлення деякої критично важливої інфраструктури, що полегшило життя для цивільних.

Україні та російські дипломати нині працюють над тим, коли могли б зустрітися Володимир Зеленський та російський президент Володимир Путін віч-на-віч разом з німецьким та французьким лідерами – що стало б першим мирним самітом з 2016 року в так званому «нормандському форматі».

Втома від війни

Такий розвиток подій частково є наслідком зусиль Зеленського, який став президентом у травні, знайти вихід із глухого кута. А також знайти напрямки, де відносини з Росією та українцями на частинах Донецької та Луганської областей, які перебувають під контролем підтримуваних Росією сепаратистів, можуть покращитись разом зі сподіваннями на тривкий мир.

Але на тлі такого розвитку подій, також існує стурбованість в Києві, що симпатики України на Заході можуть розглядати нинішній момент як найкращий шанс для миру в Україні, а відтак тиснути на українське керівництво аби воно йшло на болісні компроміси.

Президент Володимир Зеленський виступає на конференції Ялтинської європейської стратегії 13 вересня 2019 року
Президент Володимир Зеленський виступає на конференції Ялтинської європейської стратегії 13 вересня 2019 року

У своєму коментарі для Радіо Свобода Пристайко сказав, що розуміє, що західні лідери «стомились», маючи справу з російсько-українськими питаннями, і також перебувають під тиском з боку деяких бізнесових кіл щодо скасування санкцій, накладених проти Москви за її роль у війні та захоплення нею Криму в 2014 році.

«Ну, ви можете собі уявити, наскільки ми стомились (в Україні)», – сказав Пристайко.

На додаток до загиблих, понад 30 тисяч людей отримали поранення і приблизно два мільйони були змушені залишити домівки і стати переміщеними особами від початку бойових дій в квітні 2014 року.

Частини найсхідніших Донецької та Луганської областей, які разом дорівнюють площі американського штату Меріленд, залишаються під контролем підтримуваних Росією сепаратистів. Все це завдало удару українській економіці і спробам реформувати її державні інституції.

Війна не завершилась частково через небажання Москви вивести російські сили, які воюють разом із бойовиками-сепаратистами, і передати контроль над державним кордоном в охоплених конфліктом районах України – хоча це прописано в мирній Мінській угоді від лютого 2015 року.

Виступаючи на конференції YES 13 вересня, Джон Тефт, який був послом США в Україні (2009–2013) та в Росії (2014–2017), застеріг західні країни від підштовхування України до відмови від ще більшого, від чого вона вже й так відмовилась.

«Це може призвести до довготривалої шкоди для безпеки цієї країни, – сказав Тефт. – Я думаю, що ми маємо перечекати і дати можливість українському урядові визначитись, що він хоче робити».

Тонкий баланс

Зеленський зробив досягнення миру у Східній Україні ключовою обіцянкою в його надзвичайно успішній президентській та парламентській виборчих кампаніях. Аналітики кажуть, що це дасть йому більше гнучкості на мирних переговорах, порівняно з його попередником Петром Порошенком.

Але Зеленський має досягнути тонкого балансу. Якщо недосвідчений президент, як вважатимуть українці, віддасть забагато Росії при будь-якій угоді, це може коштувати йому значного політичного капіталу і спровокувати протести з боку націоналістичних груп, які побачать у поступках зраду.

Пристайко наполягав, що Зеленський не буде робити такі різкі поступки. Президент-новачок, який до цього був актором-коміком та телевізійною зіркою. «Не є високого зросту, але він дуже сильний фізично, він тренується багато, і буде дуже важко викрутити йому руки», – каже Пристайко з посмішкою.

Якщо не станеться чогось надзвичайного, то на Зеленського очікуватиме випробування вже порівняно скоро на зустрічі «нормандської четвірки» з лідерами Росії, Німеччини та Франції. Останній саміт у цьому форматі відбувся в жовтні 2016 року.

На брифінгу зі словацьким президентом Зузаною Чапутовою в Києві 16 вересня, Зеленський сказав, що сподівається на підтримку Франції та Німеччини позиції України на наступній норманській зустрічі.

«Я очікую, що європейські країни підтримають українську опозицію. Я справді хочу вірити в це, я переконаний, що так і буде за переговорним столом», – сказав Зеленський.

Дати наразі ще немає, хоча Пристайко сказав, що Україна, Німеччина та Франція погодились провести переговори в Парижі за ініціативою французького президента Емманюеля Макрона 16 вересня. Він додав, що Росії, однак, ця дата не підійшла. Плани Путіна наразі не відомі і, за словами Пристайка, зустріч навряд чи відбудеться раніше жовтня.

Три передумови

Макрон говорив із Путіним телефоном 8 вересня і офіс французького президента повідомив, що вони погодились, що обмін в’язнями між Києвом та Москвою створив гарну нагоду для переговорів щодо врегулювання війни у Східній Україні.

На тлі падіння рейтингу Путіна від часу його переобрання в 2018 році, а також втрати значної кількості місць у Московській міській думі його партією під час виборів 8 вересня, чільний західний дипломат у Києві також помітив, що нині, можливо, вдалий час для російського президента зосередити увагу його країни на чомусь іншому.

«Він теж може скористатися перемогою», – сказав дипломат про Путіна, додавши, що є також економічні фактори: «Збройний конфлікт коштує (Москві) багато грошей і санкції, які ми запровадили, завдають удару економіці Росії».

Помічник президент Росії Юрій Ушаков сказав минулого тижня, що Росія хоче проведення зустрічі, але мають бути виконані три передумови.

Вони включають відведення сил у трьох ключових районах уздовж лінії фронту, погодження між Києвом та Москвою умов для автономії районам, які нині не перебувають під контролем українського уряду, і також попередню згоду щодо того, яким має бути підсумок саміту.

Говорячи про можливу перешкоду, Пристайко сказав, що сторони залишаються на протилежних позиціях щодо рівня автономії для східних територій, і що третя передумова, про яку він дізнався зі ЗМІ, була несподіваною. Він сказав, що її не обговорювали під час дев’ятигодинних переговорів між політичними радниками країн «нормандської четвірки», яка відбулась 2 вересня в Берліні.

Якщо саміт відбудеться, одним із найсуперечливіших питань, які мають обговорювати, імовірно, стане тема проведення місцевих виборів на територіях, підконтрольних підтримуваними Росією сепаратистам.

«Місцеві вибори мають там відбутися, але мають відбутися згідно з українським законодавством», – сказав Зеленський на конференції YES 13 вересня.

А 16 вересня Зеленський сказав: «Якщо ми говоримо про місцеві вибори на тимчасово окупованих територіях, ми повинні розуміти, що має бути чіткий крайній термін перед виборами для виведення всіх військ з тимчасово окупованої території».

Спеціальний посланець Держдепартаменту США щодо України Курт Волкер сказав на конференції YES, що вільні та справедливі вибори можуть «відбутися лише у вільних, справедливих та безпечних умовах».

«Це означає, що не може так бути, що Росія та її маріонетки контролюють ці умови», – сказав він.

  • Зображення 16x9

    Крістофер Міллер

    Крістофер Міллер (Christopher Miller) – колишній кореспондент Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода. Понад 10 років працював у Києві, висвітлював події в Україні й інших післярадянських державах. Із 2020 року – кореспондент видання BuzzFeed News у Нью-Йорку.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG