Норвезький Нобелівський комітет присудив щорічну премію миру – найвищу відзнаку за зусилля із досягнення миру у світі – прем’єр-міністру Ефіопії Абійю Ахмеду. Що означає присудження цієї нагороди, за що саме її дали цього року та чим відомий лауреат?
Норвезький Нобелівський комітет присудив щорічну премію миру прем’єр-міністру Ефіопії Абійю Ахмеду. Це відбулося в столиці Осло Норвегії, хоча решту Нобелівських премій зазвичай оголошують у Швеції.
«Ми пишаємося цим як нація», – сказав Абій Ахмед.
Абій Ахмед був відзначений за «зусилля в досягненні миру та міжнародної співпраці, а зокрема за рішучу ініціативу у вирішенні прикордонного конфлікту з сусідньою Еритреєю», який тривав десятиріччями.
Крім того, комітет також відзначив роботу прем’єр-міністра Ефіопії за досягнення миру в регіонах Східної і Південно-Східної Африки.
«Коли Абій Ахмед став прем’єр-міністром у квітні 2018-го, він дав зрозуміти, що хоче продовжити мирні переговори з Еритреєю. У тісній співпраці з президентом Еритреї Абій Ахмед швидко розробив принципи мирної угоди, яка припинила тривале безвихідне становище без миру та оголошеної війни між двома країнами», – зазначили в комітеті.
43-річний Ахмед не тільки запропонував ліберальні реформи для Ефіопії, але й звільнив тисячі опозиційних активістів із в’язниць.
9 липня 2018 року було покладено край 20-річній безвихідній ситуації між двома країнами, які пізніше підписали і мирну угоду. Ефіопія та Ерітрея відкрили посольства одна в одній та відновили авіазв’язок.
Крім того, Ефіопія, яка не має виходу до моря, отримала можливість користуватися портами Еритреї. Посередниками переговорів виступала міжнародна «Трійка» – США, Велика Британія і Норвегія.
Конфлікт почався з того, що у 1947 році Еритрея стала частиною спільної федерації з Ефіопією, отримавши статус автономії. Федерація була розпущена, а Еритрея почала війну за незалежність. Лише на початку 90-х вона стала самостійною державою і була прийнята в ООН. Бойові дії між країнами все одно продовжилися, у 1998 році це призвело до нового збройного конфлікту, під час якого за два роки загинули понад 70 тисяч осіб.
Абій Ахмед: «Мир – дуже дорога річ у моїй країні».
Ахмед народився у південній Ефіопії у 1976 році. Протягом життя він отримав кілька наукових ступенів, серед яких ступінь доктора у питаннях миру та безпеки при університеті Аддіса Адаба. Він також навчався в Університеті Грінвіча та Університеті Ешленду.
У 1995 році Ахмед був миротворцем ООН в Уганді.
Відтоді, як він обійняв посаду прем’єр-міністра в квітні 2018 року після відставки Хайлемаріама Десалеґна внаслідок трирічних вуличних заворушень, Абій Ахмед оголосив низку реформ, які мали кардинально змінити країну із приблизно 100 мільйонним населенням.
Але працював він не лише заради миру у своїй державі.
Ахмед також був посередником у перемовинах Кенії та Сомалі у суперечці щодо морських територій, а також відігравав ключову роль для залучення лідерів Судану та Південного Судану до столу переговорів, йдеться в статті Al Jazeera.
Генеральний секретар Amnesty International Кумі Найду вважає, що робота Ахмеда ще далеко не завершена.
«Ця нагорода повинна підштовхнути і змотивувати його вирішувати складні проблеми, пов’язані з правами людини, які загрожують досягненням, зробленим до цього часу. Він повинен терміново забезпечити, щоб його уряд вирішив постійну етнічну напруженість, яка загрожує нестабільністю та подальшими порушеннями прав людини. Він також повинен забезпечити, щоб його уряд переглянув Антитерористичну прокламацію, яка продовжує використовуватись як інструмент репресій, і притягував до відповідальності винних у порушенні прав людини», – цитує Кумі Найду Al Jazeera.
Хто ще був претендентом?
Імена потенційних лауреатів офіційно не розголошуються протягом 50 років з року їх номінування. Однак ЗМІ називають серед фаворитів цього року кліматичну активістку Ґрету Тунберг, а також представників організації «Репортери без кордонів».
В статті France 24 пишуть, що цього року комітет обирав серед 300 номінантів.
Хто раніше отримував таку премію за мир?
У 2009 році Нобелівську премію за мир отримав колишній президент США Барак Обама за його зусилля у сприянні посиленню міжнародній дипломатії та співпраці між людьми. У 1979 році лауреатом стала Мати Тереза. А у 2012-му – ООН та її генеральний секретар Кофі Аннан.
У 2018 році Нобелівську премію миру отримали лікар із Конго Дені Муквеге та іракська правозахисниця Надія Мурад за протидію сексуальному насильству під час війни.
Президент США Дональд Трамп у вересні 2019 року заявив, що мав би отримати Нобелівську премію «за багато речей», які він зробив, але не отримав, тому що її не присуджують чесно.
Що отримують переможці?
Одержувачі Нобелівської премії отримують три речі. Це нобелівський диплом, кожен з яких є витвором мистецтва, Нобелівську медаль, кожна з яких також відрізняється дизайном, а також фінансову винагороду, яка складає дев’ять мільйонів шведських крон.
Нобелівська премія
Комітет Нобелівської премії миру створюється парламентом Норвегії. Засновник премії – хімік, підприємець та меценат Альфред Нобель – заповідав, що присудження саме цієї премії – миру – має відбуватися в Норвегії. За його життя Норвегія та Швеція були об’єднані унією, яка втратила чинність 1905 року.
Більшість Нобелівських премій, окрім літературної, вручаються за наукові відкриття: в медицині, фізиці та хімії. Але, крім науки, Нобель цікавився пацифістським рухом і заповідав щороку вручати засновану ним премію «особі, яка доклалася найбільше або найкраще до справи братерства між народами, скасування чи зниження чисельності регулярних армій та проведення чи промоції мирних з’їздів».
