Доступність посилання

ТОП новини
12 листопада 2019, Київ 10:14

Влада Росії зацікавлена віддати Україні захоплені кораблі – Микола Полозов


Український військовий катер «Бердянськ» ВМС ЗСУ. Одеса, 2 червня 2016 року

Гості програми «Ваша Свобода»: Тарас Чмут, військовий експерт, голова правління ГО «Український мілітарний центр»; Микола Полозов, адвокат.

МЗС України вимагає від Росії повернення кораблів, захоплених у Керченській протоці рік тому. Це вже сьоме таке звернення України. Натомість у Росії член Ради Федерації Сергій Цеков заявив: «Україні доведеться публічно визнати свою провокацію в Керченській протоці, щоб говорити про повернення кораблів».

Україна вимагає від Росії повернути захоплені кораблі
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:25:00 0:00
ЗАВАНТАЖИТИ

Олександр Лащенко: Пане Чмут, має Україна шанс повернути ці кораблі за нинішніх умов, поки така політика Росії, при владі в сусідній державі-агресорі залишається Путін?

Росіяни зараз відтягують час і намагаються щось виграти для себе
Тарас Чмут

Тарас Чмут: Однозначно два бронекатери («Нікополь» і «Бердянськ» – ред.) і рейдовий буксир («Яни Капу» – ред.) ми повернемо. Питання лише в часі. Питання в умовах, які буде Росія при цьому ставити і намагатися від нас щось отримати взамін.

Але є рішення суду. І рано чи пізно вони це зроблять. Просто вони (росіяни – ред.) зараз відтягують час і намагаються щось виграти для себе.

Я не сприймав би слова кожного російського третьосортного пропагандиста, колаборанта за офіційну позицію Кремля
Тарас Чмут

Я думаю, що сама наявність України, яка не підконтрольна Росії – це вже для них є провокація. І я не сприймав би слова кожного російського третьосортного пропагандиста, колаборанта (члена Ради федерації Російської Федерації Сергія Цекова – ред.) за офіційну позицію Кремля. Ця заява – це теж є вже елемент якоїсь політичної гри, коли вони намагаються щось виторгувати для себе, при цьому мають своєму народу якось це показати, що це подарунок з барського плеча.

У нас, крім російських суден, є ще так звані судна-порушники, які заходять в порти окупованого Криму іноземних країн
Тарас Чмут

Питання в тому, що Україна робить для того, щоб спонукати їх виконати рішення суду? І де межа, коли ми почнемо тиснути більш активніше, аніж просто чекати? Можна робити більше і можна активніше тиснути.

У нас, крім російських суден, є ще так звані судна-порушники, які заходять в порти окупованого Криму іноземних країн. Ми можемо і на міжнародному рівні, і, можливо, в меншій мірі на військовому, але намагатися протидіяти цьому, щоб ані турецькі, ані європейські торгові судна не заходили в порти окупованого Криму. Так само з економічної точки зору тиснути на росіян, обмежуючи використання їхніх портів і тих ресурсів, які там є.

Тарас Чмут, військовий експерт, голова правління ГО «Український мілітарний центр»
Тарас Чмут, військовий експерт, голова правління ГО «Український мілітарний центр»

– Керченська протока фактично перекрита для українських суден понад рік після того інциденту?

Тарас Чмут: Керченська протока не перекрита. Ми не можемо так сказати. Українські військові кораблі не намагалися пройти. Тому ми не знаємо, як це було б, якби ми ще раз спробували це зробити. Для торгових суден є певні обмеження, які стосуються часових затримок на вході і виході з протоки, а також можливих затримань в самому Азовському морі.

Росіяни розгубилися, не знали, що робити
Тарас Чмут

Перехід морського буксиру «Корець» і пошуково-рятувального судна «Донбас» (це перший перехід морем на Азовське море) був вдалий, тому що росіяни не очікували цього і просто розгубилися, коли їм треба було ухвалити рішення, які норми вони виконують, а які – ні. Тобто Крим для них ніби «російський», але Договір про спільне використання протоки діє, Азовське море ніби спільне, то й вони (росіяни – ред.) розгубилися, не знали, що робити. Плюс дуже якісно, грамотно діяли українські моряки, військові. Вони дуже розумно підійшли до цього планування. Вони прорахували всі можливі норми законодавства міжнародного, російського, українського, з чим і до чого апелювати у випадку чогось. Вони (росіяни – ред.) намагалися щось там перекрити, але були вимушені пропустити і пропустили.

Під час другого переходу вони вже більш якісно підготувалися до цього. І українські військові діяли, більш враховуючи тактико-технічні характеристики тих катерів, які переходили. Ми не могли довгий період часу перебувати у відкритому морі, особливо в період, коли погіршувалася погода. Нам треба було швидше перейти. Ми почали швидше це робити і в якийсь момент росіяни почали блокувати і вийшло те, що вийшло.

– Пане Полозов, українські моряки усі дома, після декількох місяців, що з ними робили в Росії, вдалося їх обміняти...

Наша кінцева мета – добитися припинення кримінального переслідування щодо всіх моряків
Микола Полозов

Микола Полозов (переклад): Щодо українських моряків, то на сьогодні вони продовжують залишатися обвинувачуваними в кримінальній справі, яку розслідує Слідчий комітет ФСБ. Було ухвалене рішення українською владою розформувати команду адвокатів. І далі цією справою займаюся я.

На сьогодні справа перебуває в стадії ознайомлення з матеріалами справи. Наразі знайомимося з письмовими матеріалами і плануємо у листопаді вже приступити до вивчення речових доказів. Наша кінцева мета – добитися припинення кримінального переслідування щодо всіх моряків, тим самим упередити будь-які негативні правові наслідки, які можуть виникнути у зв’язку з ухваленням російською владою того чи іншого процесуального рішення.

Микола Полозов, адвокат
Микола Полозов, адвокат

– Пане Полозов, щодо повернення цих трьох кораблів – «Яни Капу», «Нікополь», «Бердянськ», то ви 27 жовтня Радіо Свобода заявляли, що можна очікувати на повернення захоплених Росією українських кораблів до кінця цього року. Не змінилася ваша думка?

Микола Полозов: Кораблі потрібно повертати. Це обумовлено перш за все указом Міжнародного трибуналу, який в цій частині Російська Федерація не виконала. І подальший розгляд арбітражем Міжнародного трибуналу справи щодо імунітету військових українських суден, безумовно, ці обставини можуть мати вплив.

Російська влада зацікавлена в тому, щоб віддати ці судна
Микола Полозов

Я переконаний, що російська влада зацікавлена в тому, щоб віддати ці судна. За моєю інформацією, принципова домовленість щодо цього була досягнута. Питання полягало в технічній частині. Тому що кораблі не експлуатувалися кілька місяців. Більше того, катер «Бердянськ» постраждав в результаті обстрілу. І у техніків прикордонної служби були питання щодо плавучості суден. Вони боялися, що просто не зможуть їх суто фізично передати. Наскільки мені відомо, якийсь комплекс ремонтних робіт проводився. Я думаю, що як тільки буде досягнутий задовільний стан їхньої плавучості для того, щоб їх можна було передати, то їх, скоріш за все, передадуть.

Три кораблі Військово-морських сил України, артилерійські катери «Нікополь», «Бердянськ» і рейдовий буксир «Яни Капу» (зліва направо), відбуксирували в міський порт
Три кораблі Військово-морських сил України, артилерійські катери «Нікополь», «Бердянськ» і рейдовий буксир «Яни Капу» (зліва направо), відбуксирували в міський порт

Безпосередньо деталями повернення кораблів займаються підлеглі Зеленського і Путіна, відповідно – це представники Офісу президента, по-моєму, пан Єрмак, а з російського боку цим займається Козак. І залучені до цього МЗС Росії, і МЗС України.

Я думаю, що як тільки буде досягнутий задовільний стан їхньої плавучості, то їх, скоріш за все, передадуть
Микола Полозов

У трибуналі стосовно зобов’язань Росії було два пункти. І ключовим із них є повернення кораблів, а не повернення членів екіпажу. Росія змушена виконувати рішення трибуналу, оскільки сама спирається на цей текст, на пункт 119 наказу, який дозволяє їй далі вести це кримінальне переслідування. Якщо Росія не передаватиме кораблі, відповідно і її позиція стосовно того, що вона може продовжувати кримінальну справу в трибуналі, буде нездійсненною.

Сенатор Цеков є сенатором від окупованого Криму. Відповідно він таким популістським чином, розраховуючи на внутрішнього російського споживача, робить подібні заяви. У нас є чимало сенаторів, які дозволяють собі робити різноманітні гучні заяви, але зазвичай ці заяви не стосуються реальної політики, реальних домовленостей Кремля з його партнерами.

  • 16x9 Image

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG