Доступність посилання

ТОП новини

Нова надія на ядерний договір: чи зможуть Росія і США домовитися обмежувати свої ядерні арсенали?


(ілюстраційне фото)
(ілюстраційне фото)

Mike Eckel

Один із важливих договорів про контроль над озброєннями часів Холодної війни припинив існування. Ще один, що мав на меті розбудову довіри між США, Росією й іншими країнами, перебуває під сильним тиском. Вашингтон і Москва модернізують свої арсенали, створюють усе новіші й більш передові озброєння. З усього схоже, що США і Росія опинилися на межі нових перегонів озброєнь – якщо вже не вступили в них.

Але минулого місяця сталося несподіване. До Росії прибули інспектори зі США, щоб вивчити нову, надшвидкісну, за словами Москви, ракету. Як заявило Міністерство оборони Росії, ракету продемонстрували американцям «із метою сприяння в забезпеченні життєздатності і ефективності договору» про скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь, або СНО-III – за російським скороченням СНВ-III, а англійською він відомий як New START.

Цей крок змусив спостерігачів замислитися, чи Москва і Вашингтон, попри зіпсовані відносини, все ж зможуть домовитися про продовження терміну чинності цього найосяжнішого – і останнього, який іще діє, – договору про обмеження двох найбільших у світі ядерних арсеналів.

Дмитро Стефанович, дослідник російської Ради з міжнародних відносин, каже, що інспекція нової ракети, яку в Росії називають «Авангард», свідчить, що Москва хоче продовжити чинність СНО-III.

«Це радше пропозиція: дивіться, ми забезпечимо вам прозорість щодо деяких нових озброєнь, а в майбутньому, може, і ще дещо, але щоб це спрацювало, треба продовжити чинність договору, і ми очікуємо того ж і від вас, коли у вас назріє модернізація стратегічних озброєнь», – сказав він Радіо Свобода.

Договір СНО-III, який підписали 2010 року тодішні президенти США і Росії Барак Обама і Дмитро Медведєв, обмежив американський і російський ядерні арсенали, встановивши максимальні кількості засобів доставки – далекосяжних бомбардувальників, шахтних ракет наземного базування і ракет на підводних човнах, – а також кількість боєголовок на бойовому чергуванні.

Станом на 1 вересня Росія мала на чергуванні 513 стратегічних носіїв із 1426 боєголовками – такі дані наводить Державний департамент США. Сполучені Штати, за цими даними, мають 668 стратегічних носіїв із 1376 боєголовками.

Разом узяті, ці два арсенали більші, ніж арсенали шести інших офіційно визнаних ядерних держав, кажуть у Федерації американських учених, вашингтонській дослідницькій організації. Це не враховує невизнані ядерні держави, Ізраїль і Північну Корею.

Чинність договору збігає 2021 року, хоча він передбачає можливість продовжувати її на п’ять років, якщо сторони погодяться на це.

Але й зараз, коли до того терміну залишається трохи більше ніж рік, немає певності, що це станеться. Президент США Дональд Трамп давав неоднозначні сигнали про свої наміри щодо СНО-III, але чітко давав знати, що хотів би мати такий договір, який обмежив би ядерні арсенали й інших держав, особливо Китаю.

Під час пресконференції в Лондоні з президентом Франції Емманюелем Макроном 3 грудня він дав зрозуміти, що обговорював це питання з президентом Росії Володимиром Путіним.

«Що стосується ядерної зброї, я говорив про це з президентом Путіним, – сказав тоді Трамп Макронові. – І ми – він цього дуже хоче, і ми теж – розробити якийсь договір про ядерні озброєння, що міг би в якийсь момент стосуватися і Китаю, та й вас теж, до речі. Але він має стосуватися Китаю й деяких інших країн».

Раніше цього року США вийшли з іншої визначальної угоди про контроль над озброєннями – Договору про ліквідацію ракет середньої і малої досяжності, відомого за скороченням РСМД чи ДРСМД, а англійською INF, – після того, як роками звинувачували Росію в розробці, а потім і в постановці на бойове чергування ракети, що порушує його.

У рамках цього виходу США почали випробовувати власні ракети, які за тим договором були б заборонені. 2018 року Конгрес схвалив надання 48 мільйонів доларів на розробку таких озброєнь, а цього тижня, 12 грудня, Пентагон уже й випробував таку балістичну ракету. Але нова оборонна політика, яку Конгрес ухвалив голосами представників обох партій на день раніше, забороняє адміністрації Трампа будувати такі ракети.

Європейські союзники США переважно підтримали Вашингтон у суперечці навколо РСМД, хоча дехто висловив особливі занепокоєння, що може стати ціллю російських озброєнь.

«Після рішення завершити договір РСМД ми маємо створити щось нове. Бо зараз є небезпека для Німеччини, Франції й багатьох інших європейських країн, що з Росії прилетять нові ракети, що поставить нас під удар», – сказав Макрон на тій же пресконференції з Трампом у Лондоні.

Росія тим часом дала сигнал, що відкрита до продовження чинності СНО-III, і натякнула, що якщо цього не станеться, винні будуть США.

«Росія готова негайно, якнайшвидше, просто до кінця цього року, без жодних попередніх умов продовжити договір СНО-III, – сказав Путін 5 грудня на нараді з керівництвом Міністерства оборони і підприємств військово-промислового комплексу. – Щоб потім не було ніякого подвійного, потрійного тлумачення з приводу нашої позиції, говорю про це офіційно».

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров по суті повторив цю заяву в перебігу візиту до Вашингтону 11 грудня, коли він зустрівся з Трампом.

«Росія вже підтвердила свої пропозицію ухвалити рішення продовжити чинність цього договору. Президент Путін висловив цю позицію, підтвердив її в публічній промові», – сказав він.

Нові озброєння

У той час як Путін та інші російські посадовці давали знати про бажання продовжити чинність СНО-III, російські розробники зброї просували створення нової передової системи озброєнь.

«Я думаю, Кремль справді зацікавлений у продовженні чинності СНО-III, але користується моментом, поки адміністрація Трампа не висловлюється чітко з цього питання», – сказав Радіо Свобода Ганс Крістенсен, який уже давно є експертом із ядерних озброєнь Федерації американських учених.

«Путін повністю користається з нездатності Трампа сприйняти те, що підписав Обама, і зіграти роль «хорошого хлопця», – каже Крістенсен. – Таким чином, Кремль намагається наголосити на виході Трампа з РСМД і на його спротиві СНО-III, щоб змалювати Росію як «хорошого хлопця», а США як загрозу міжнародній безпеці».

Одним із головних каменів спотикання для США є вимога внести у продовжений договір нові російські озброєння.

Серед нових систем, що здатні нести ядерні боєголовки і непокоять США, є ракета повітряного пуску, відома як «Кинджал», автономна торпеда з ядерним двигуном, названа «Посейдон», крилата ракета з ядерним двигуном із назвою «Буревісник» і вже згаданий «Авангард», яким Путін публічно хвалився у зверненні до парламенту в березні 2018 року.

Ця система, здатна нести і звичайні, і ядерні заряди, розроблена для пуску з міжконтинентальної ракети і планерування до своєї цілі на надзвукових швидкостях.

24 листопада американські інспектори проінспектували «Авангард» за умовами, передбаченими СНО-III. Державний департамент США в заяві для Радіо Свобода підтвердив, що така інспекція, офіційно відома як показ, відбулася.

«Росія провела показ за договором СНО-III, – повідомив речник Держдепартаменту. – Сполучені Штати використали своє право за договором узяти участь у цьому показі. І США, і Росія продовжують дотримуватися договору. Ми не можемо обговорювати жодних подробиць через конфіденційну природу цього показу».

І тоді як Білий дім дає неоднозначні сигнали щодо своєї зацікавленості в продовженні чинності СНО-III, інші військові і цивільні посадовці висловлюють аргументи про необхідність цього.

Чільні командувачі США висловлювали підтримку положенням СНО-III про інспекції, заявляючи, що американська розвідка втратить доступ до важливої інформації, яку вона здобуває з цих інспекцій.

Договір «надав нам важливий погляд у цьому разі на здатності Росії», сказав адмірал Чарлз Річард, командувач усіх ядерних сил США, під час слухання на затвердженні його кандидатури в Сенаті в жовтні. «Це дає нам можливість відчути їхні обсяги, здатності й можливості», – казав він.

Але договір «не стосується великих категорій озброєнь, які не обмежені договором», додав він. «Він укладений тільки з Росією, і вона розробляє нові системи», – сказав Річард.

Під час іншого слухання в Сенаті на початку грудня Крістофер Форд, помічник держсекретаря з питань непоширення ядерної зброї, подав мішану оцінку дотримання угод Москвою.

«За нашими оцінками, Росія досі таки дотримується своїх зобов’язань за СНО-III, але її поведінка у зв’язку з більшістю інших угод про контроль над озброєннями, і не тільки з горезвісним договором РСМД, просто жахлива», – сказав Форд.

Дейвід Трактенберґ, який у липні 2019 року залишив посаду заступника міністра оборони, каже, що правила інспекцій СНО-III не такі добрі, як були в попередніх договорах. Він повторив твердження Форда, що Москва «вибірково дотримується» деяких договорів.

«Замість того, щоб продовжити чинність СНО-III під приводом того, що це краще, ніж нічого, мабуть, настав час переукласти його на користь такої угоди, що справді слугувала б інтересам американської безпеки», – написав він у статті в журналі Real Clear Defense. – Контроль над озброєннями – не самоціль… СНО-III ніколи не можна розглядати відокремлено від загальної поведінки Росії в царині контролю над озброєннями і її діяльності в галузі ядерних озброєнь».

Довіряй, але перевіряй

Аргумент Трактенберґа про відсутність довіри до Росії став однією з головних причин того, чому не вижив договір РСМД, кажуть експерти, – неможливість повністю підтвердити або заперечити твердження США, що російська ракета порушила його.

Коли суперечка сягнула розпалу 2017 року, посадовці США подали своїм російським колегам певні докази, що мали підтвердити їхні заяви, і натякали, що мають право проінспектувати згадану ракету.

Росія спершу взагалі відмовлялася визнавати її існування. «Як можна перевірити те, чого не існує?» – переказав Радіо Свобода позицію Росії один із посадовців США.

Коли ж Росія врешті визнала існування ракети, вона стала твердити, що вона не порушує угоди, тому підстав для інспекцій США немає.

Доля ще одного договору про контроль над озброєннями, Угоди про відкрите небо, теж опинилася під сумнівом із непрямо пов’язаних причин.

Угода дозволяє країнам-учасницям здійснювати польоти над територіями одна одної, щоб здійснювати спостереження за такими об’єктами, як військові бази й частини. Деякі посадовці США і кілька чільних республіканців звинувачували Росію в тому, що вона здійснювала свої польоти нелегально і блокувала польоти у відповідь над стратегічно важливими російськими територіями.

У вересні адміністрація Трампа дала знати, що готується вийти з цієї угоди, але аналітики в Вашингтоні сказали Радіо Свобода, що остаточне рішення про це відклали.

Щорічний бюджет оборонної політики США вимагає від адміністрації повідомляти Конгрес за 120 днів, якщо вона матиме намір вийти з договорів про відкрите небо чи СНО-III.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG