Доступність посилання

ТОП новини
19 січня 2020, Київ 04:06

Соціал-демократ Зоран Міланович став пʼятим президентом Хорватії


Зоран Міланович cвяткує перемогу на виборах. Загреб, 5 січня 2020 року

Президентом Хорватії упродовж наступних пʼяти років буде колишній голова уряду, соціал-демократ Зоран Міланович. За нього 5 січня, в другому турі сьомих від проголошення незалежності 1991 року виборів, проголосували 53 відсотки виборців – всього 1 мільйон 34 тисячі. Чинна президентка Колінда Ґрабар-Кітарович, кандидат від правлячого Хорватського демократичного союзу (ХДС), набрала 47 відсотків голосів – на сто тисяч менше. Вона вітала свого опонента з перемогою й виявила готовність співпрацювати з ним до 18 лютого, коли він має офіційно заступити на посаду. Явка становила 55 відсотків з-поміж 3,8 мільйона виборців. На думку оглядачів, перемога Мілановича дасть поштовх лівим силам і впливатиме на результати парламентських виборів у Хорватії, які мали б відбутися у вересні.

Новообраний президент у першому зверненні до громадян виступив за діалог і взаєпомовагу в суспільстві. Він пообіцяв, що не буде ділити громадян між собою та що у всьому буде дотримуватися слова й духа конституції. Міланович і Ґрабар-Кітарович після проголошення результатів виборів закликали своїх прихильників не свистіти на знак неповаги до опонентів.

Колінда Ґрабар-Кітарович програла вибори
Колінда Ґрабар-Кітарович програла вибори

Вирішальними стали голоси столиці й великих міст

Опозиційний кандидат здобув найбільше голосів у столиці Загребі та найбільших містах. За нього прогосували громадяни Рієки, Спліта, Осієка, Задра. Це вже традиція: за ліві сили у Хорватії голосують мешканці столиці, центральних та північно-західних областей. Сільське населення й мешканці країв, розташованих уздовж кордонів зі Сербією та Боснією й Герцеґовиною обирають правоцентристів і так звані «національні сили».

Аналітики зазначають, що Міланович вийшов переможцем всіх трьох теледебатів, що були влаштовані після першого туру. Він самовпевнено й аргументовано піддавав критиці виконавчу владу, поки його опонентка наполягала на своєму патріотизмові й на ролі ХДС у минулому. Перемозі кандидата від лівиці сприяв і поділ на правому боці політичної арени: ультраправий кандидат Мирослав Шкоро, котрий у першому турі набрав 25 відсотків голосів, закликав своїх прихильників не голосувати за жодного з кандидатів.

Результати першого туру виборів у Хорватії, який відбувся 22 грудня 2019 року. Тоді ніхто з кандидатів не отримав 50 відсотків голосів. (Інфографіка Південно-слов’янської редакції Радіо Свобода)
Результати першого туру виборів у Хорватії, який відбувся 22 грудня 2019 року. Тоді ніхто з кандидатів не отримав 50 відсотків голосів. (Інфографіка Південно-слов’янської редакції Радіо Свобода)

Правоцентристська влада й президент від лівиці готові до співробітництва

Хорватія – парламентська республіка, президент має обмежені повноваження. Згідно з конституцією, глава держави співпрацює з владою в формуванні основних напрямків зовнішньої політики. На підставі домовленості з урядом він призначає послів й керівників служб розвідки. Як головний командувач Збройних сил, він призначає генералів на чільні військові посади. Президент також має право вимагати від влади обговорення окремих тем, брати участь у громадських дебатах тощо.

«Ми не підемо на війну, війни закінчилися», – сказав Міланович наприкінці дня виборів
«Ми не підемо на війну, війни закінчилися», – сказав Міланович наприкінці дня виборів

Голова уряду Андрей Пленкович заявив, що його влада буде «твердо співпрацювати» з новообраним президентом на підставі конституційних повноважень.

Колінда Ґрабар-Кітарович, як зазначають оглядачі, зазнала поразки насамперед тому, що вона була лише знаряддям у руках виконавчої влади й премʼєра Пленковича. Вона беззастережно підтримувала політику уряду й усі його заходи, не порушувала ініціатив для врегулювання будь-яких економічних чи суспільних питань. Колишній президент Стєпан Месич заявив, що вона «фольклоризувала посаду глави держави», оскільки часто виступала на святкуваннях ювілеїв, культурно-мистецьких фестивалях та спортивних змаганнях. Багато хто пам’ятає її фанатичне вболівання за збірну Хорватії з футболу, котра на світовому чемпіонаті 2018 року здобула друге місце.

Новообраний президент подякував усім за підтримку.

Зоран Міланович народився у 1966 році в Загребі. Завершив юридичний факультет Загребського університету, додаткову освіту здобував в Брюсселі. Одружений, батько двох синів. В девʼяності роки в Міністерстві закордонних справ близько співпрацював з Ґрабар-Кітарович та чинним премʼєром Пленковичем. Згодом був членом хорватського представництва в Європейському союзі й Північно-атлантичному альянсі. Був лідером Соціал-демократичної партії, з 2011-го до 2016 року обіймав посаду голови уряду. Саме тоді Хорватія стала членом Євросоюзу.

Зоран Міланович після перемоги на виборах. 5 січня 2020, Загреб
Зоран Міланович після перемоги на виборах. 5 січня 2020, Загреб

  • 16x9 Image

    Михайло Рамач

    За освітою історик. Журналіст, поет, перекладач та сценарист. Автор семи поетичних книжок, пʼяти книг есе про колишню Югославію й нинішню Сербію. Був головним редактором трьох сербських щоденних газет. Співробітник Радіо Свобода з 1998 року. В сербських ЗМІ від початку 1990-х років друкує матеріали про Україну.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG