Доступність посилання

ТОП новини
12 липня 2020, Київ 17:30

Карантин через COVID-19. Як захистити економіку і допомогти українцям?


Двоповерховий автобус-кав’ярню «захистили» маскою на час карантину. Київ, 19 березня 2020 року

Закриття більшості закладів торгівлі та сфери послуг, повне припинення міжміських і транскордонних пасажирських перевезень та інші обмеження запровадив Кабмін для того, щоб приборкати поширення коронавірусу в Україні. У світі цей вірус викликав спалах хвороби COVID-19, який ВООЗ вже визнала пандемією. Українці, яких закликали сидіти вдома, та їхні працедавці потерпають від урядового карантину і потребують підтримки держави. Що зроблено для стимулювання економіки і простих громадян, що варто зробити і як вирішують це завдання в розвинених країнах, з'ясовувало Радіо Свобода.

До початку 2020 року українська економіка поступово зростала, гривня зміцнювалася відносно долара та євро і паралельно потроху збільшувалися доходи звичайних українців. Однак кризові явища в Україні та у світі розвернули ці процеси у зворотній бік, а карантин, запроваджений через стрімке поширення коронавірусу, додатково вдарив по економіці.

Цього року підтримка фінансової системи, бізнесу та простих громадян, які потерпають від обмежувальних протиепідемічних заходів, стала ціллю номер один у політиці розвинених держав.

Певні кроки у цьому напрямку робить і українська влада. Однак опоненти критикують її за надмірні обмеження для бізнесу і найманих працівників на час карантину, за недостатню фінансову підтримку економіки та за відсутність резервів для цього.

Радіо Свобода зібрало інформацію про те, як Україна підтримує бізнес та громадян в умовах карантину, які кроки пропонують представники влади, бізнесу й експерти, а також, як реагують на ці виклики деякі з розвинених держав.

Що робиться для підтримки бізнесу

Карантин, запроваджений в Україні до 3 квітня, обмежив громадський транспорт у містах та зупинив все міжміське пасажирське сполучення. Українцям рекомендували сидіти вдома, а всі крамниці, кафе, розважальні та спортивні об'єкти закрили, крім продовольчих магазинів, аптек та банків. В частині міст муніципалітети закрили й ринки. Ці обмеження, які запровадила влада, мають уповільнити поширення коронавірусу. Але фактично вони уповільнили українську економіку.

Закон про зміни до Податкового кодексу та інші кроки, спрямовані на підтримку платників податків, передбачив низку пільг, більшість з яких стосуються бізнесу в сфері торгівлі та послуг:

  • Звільнення від податку на землю та нерухомість.
  • Від сплати єдиного соціального внеску звільняються ФОПи, фермери та «особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність»: від адвокатів і нотаріусів до артистів та майстрів за викликом. Але за умови, що вони не мали прибутку впродовж місяця або кварталу.
  • Тих, хто платить ЄСВ невчасно, не штрафують.

(Ці пільги діють лише з 1 березня до 30 квітня 2020 року)

  • Не штрафують за порушення податкового законодавства, крім спроб продажу заставного майна, незаконного продажу пального чи спирту.
  • Пеня за затримку зі сплатою податків не нараховується.
  • З 18 березня запроваджується мораторій на проведення перевірок бізнесу.
  • Декларацію про майно і доходи можна подавати пізніше.
  • Так само на пізніше зсувається час обов'язкового використання касових апаратів (РРО). Залежно від категорії платника податків, касові апарати мають з'явитися в нього від серпня 2020 року до квітня 2021-го.

Власні кроки для підтримки економіки робить і Національний банк:

  • Днями він знизив облікову ставку до 10% – це означає здешевлення фінансової допомоги банкам і опосередковано – меншу вартість кредитів для бізнесу і громадян, а також зменшення ризиків від проблемних кредитів.
  • Надає рефінансування (позики комерційним банкам): 13 та 20 березня він виділив на підтримку фінустанов загалом 17 мільярдів гривень.
  • Скасував виїзні перевірки банків.
  • Зобов'язав банки не нараховувати пеню та штрафи клієнтам.
  • Готує до запровадження кредитні канікули для бізнесу, який постраждав від карантину.

Чи підтримують під час карантину простих українців

Українцям не нараховуватимуть пеню за несплачену комуналку, однак самі платежі не скасовуються. Те ж саме і щодо кредитів приватним особам: на період карантину на них не нараховуються пеня і штрафи.

Заступниця голови правління НБУ Катерина Рожкова анонсувала кредитні канікули для громадян: якщо людина не працює на час карантину, вона може тимчасово не платити за кредитом. Правила цих канікул ще остаточно не сформульовані. Якщо ж ідеться про іпотеку – людина може призупинити її виплату на час карантину, повідомляє НБУ.

Деякі спрощення під час і після карантину влада передбачила для найманих працівників. Вони мають право брати відпустку за свій рахунок на весь час карантину, скільки б він не тривав, а якщо в них залишилася оплачувана відпустка – можуть в цей період «забрати» її всю, за згодою з керівником. Якщо це працівник з дитиною до 14 років – працедавець не може відмовити у відпустці на весь час карантину, тлумачать правники останні зміни до законодавства.

Українці їдуть на роботу в перший день карантину. Київ, 18 березня 2020 року
Українці їдуть на роботу в перший день карантину. Київ, 18 березня 2020 року

Ціла низка розвинених держав платить своїм громадянам за час вимушеного безробіття, а бізнесу – за простій на період карантину. Але в Україні таких виплат наразі немає: імовірно, через вже наявний дефіцит у бюджеті.

Але представники влади озвучили кілька сміливих обіцянок і пропозицій.

Зеленський: кожному пенсіонеру по тисячі гривень

Кожен пенсіонер, який має менше за 5 тисяч гривень на місяць, отримає ще тисячу доплати. Це пообіцяв президент України Володимир Зеленський у своєму зверненні на початку карантину.

Але перегляду державного бюджету або окремо бюджету Пенсійного фонду задля цього поки що не зробили. І бюджет, і фонд вже є дефіцитними.

Аваков: до трьох тисяч гривень на людину

Забезпечити державні виплати кожному, хто вимушено не працює на час карантину, від 2,5 до 3 тисяч гривень, і додати до цього зменшення комуналки у 2-4 рази на цей період. Такі пропозиції озвучив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.

«Ні, я – не комуніст і не фантазер, і розумію, що в держави і без того бюджет тріщить по швах... Доведеться на пару місяців піти на екстраординарні кроки», – закликає очільник МВС. Він пропонує задля цього:

  • Переглянути бюджет, заклавши в нього стабілізаційний фонд, а відтак суттєво збільшити бюджетний дефіцит. Аваков бачить розмір стабілізаційного фонду в межах 200-300 мільярдів гривень.
  • Скоротити всі витрати з бюджету, які не є критичними.
  • Терміново домовитися про нову кредитну програму з МВФ.
  • Перекредитуватися, зменшивши вартість відсотків за державними кредитами.
  • Зберегти ключові інвестиції та паралельно підготувати підтримку бізнесу на період «після карантину»: йдеться про пільгове кредитування підприємців.
  • Зробити «спеціальні кроки» для імпортозаміщення і забезпечення позитивного торговельного балансу України.

Опозиційні політики: співпраця з МВФ, компенсації українцям

Показово, що частину цих вимог підтримала і опозиція. Так, попередній президент України Петро Порошенко закликав відновлювати співпрацю з МВФ негайно.

Колишній секретар РНБО Олександр Турчинов теж пропонує стратегію виходу з кризи. Окрім побудови чіткої вертикалі ухвалення рішень для протидії пандемії, він пропонує декілька пунктів, які перегукуються з планом Авакова. Зокрема, перерозподіл бюджету, пріоритетом якого мають стати витрати на подолання пандемії, оборону та підтримку малозабезпечених.

Колишній генпрокурор Юрій Луценко так само пропонує виплати українцям для компенсації втрат від карантину: дві тисячі на дорослого, одну – на дитину. Але він пропонує взяти гроші з золотовалютних резервів Нацбанку. Згідно із законом, ці кошти мають використовуватися передовсім для стабілізації фінансового ринку та банківського сектору.

Кабмін може компенсувати частину «комуналки»

Кабінет міністрів України планує компенсувати громадянам певний відсоток від комунальних платежів, заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні уряду 18 березня. Він дав доручення Мінекономіки прорахувати суму коштів та категорії громадян, визначити потреби бюджету на відшкодування частини комунальних платежів, а також розрахувати, який саме відсоток комуналки компенсують українцям.

Денис Шмигаль
Денис Шмигаль

Кличко: з «комуналки» треба відняти ПДВ

Прибрати податок на додану вартість з комунальних платежів – свій варіант зменшити платіжки на час карантину запропонував уряду міський голова Києва Віталій Кличко.

«Хочу звернутися до уряду щодо скасування ПДВ на вартість комунальних послуг для населення. Це дасть можливість зменшити вартість комуналки для українців і не несе шкоди підприємствам зі сфери ЖКГ, від якої дуже багато залежить життєдіяльність нашої країни», – пояснив свою ідею Кличко.

Член наглядової ради «Приватбанку»: передовсім треба захистити людей

Як підтримати українську економіку та простих громадян в умовах розгортання економічної кризи, пандемії та карантину? На це запитання відповів Радіо Свобода незалежний член наглядової ради державного «Приватбанку» (найбільшого банку в Україні) Роман Сульжик:

«Ця світова криза суттєво відрізняється від попередніх. Я бачу це, бо під час криз 1999 і 2008 років я працював у США і був в епіцентрі подій. Нинішня криза викликана тим, що змінюється поведінка населення, споживачів, і від цього може постраждати глобальна економіка. І тому зараз уряди спрямовують свою допомогу не банкам і бізнесам, а населенню. Річ у тім, що люди вимушено сидять вдома, не працюють. Тому дуже важливо, щоб громадяни і маленькі бізнеси пройшли цю кризу з якнайменшими збитками. Треба допомогти найменш захищеним. З точки зору держави, дуже правильно буде спрямувати зусилля саме для підтримки людей, – зауважує Роман Сульжик. – Перед банками теж стоїть великий виклик: вони мають своїми діями не збільшити проблему для громадян та малих підприємців, а навпаки – зменшувати її. Треба брати до уваги, що криза викликана не тим, що люди щось робили не так: скажімо, набирали забагато кредитів тощо. Причиною є пандемія, тобто зовнішня загроза. Ми як найбільший банк в Україні робитимемо все, щоб зменшити проблеми, які можуть виникнути в людей через боргове навантаження. Над цим працює Нацбанк, щодо цього ми комунікуємо і з іншими великими банками».

Що з цих кроків держава насправді зробить? Для більшості з них –недостатньо рішень президента чи уряду: переглядати бюджет може лише Верховна Рада. Це питання можуть винести на голосування, якщо парламент збереться на позачергове засідання.

Однак його темою може бути не лише бюджетна підтримка бізнесу і людей, а й зовсім інше: запровадження ще більших обмежень для підприємців і громадян – режим надзвичайного стану.

Не наробити помилок

Зібрати Верховну Раду і проголосувати за надзвичайний стан на території всієї України закликав 23 березня міністр охорони здоров'я Ілля Ємець.

Ілля Ємець
Ілля Ємець

Таку заяву він зробив після того, як у державі менш ніж за добу подвоїлася кількість виявлених випадків COVID-19 (хвороби, яку викликає новий штам коронавірусу).

Надзвичайний стан передбачає тимчасові обмеження прав і свобод громадян та бізнесу задля протидії екстремальним небезпекам, що загрожують державі: стихійним лихам, війні, пандемії тощо.

Пропозиція Ємця вже викликала різку критику опозиції та бізнес-спільноти.

Водночас президент України Володимир Зеленський у своєму відеозверненні відкинув такі звинувачення: за його словами, можливе рішення оголошення в Україні надзвичайного стану ухвалять не як політичний крок, а суто для захисту громадян.

«Можу сказати лише одне: не судіть інших по собі, по своєму досвіду та своїм, якщо можна їх так назвати, життєвим принципам», – сказав Зеленський у відеозверненні, спростовуючи закиди опозиції.

Карантинні заходи для протидії коронавірусу є надмірними, визнає частина експертів, яких опитало Радіо Свобода. Так, старший економіст CASE-Ukraine Володимир Дубровський ставить під сумнів потребу прямих виплат громадянам, про які говорять і у владі, і в опозиції.

«Держава не бездонна, вона може або позичити грошей, або друкувати їх. Позичити Україні ніде (немає угоди з МВФ чи іншими донорами – ред.), емісія (друк) лише поглибить кризу, – попереджає експерт. – Витрачати кошти потрібно туди, де вони дадуть найбільший ефект. Перше: забезпечення самотніх пенсіонерів продуктами і товарами першої необхідності. Так літні люди не наражатимуться на небезпеку. Найвразливішим категоріям надати засоби захисту. Якщо просто дати грошей – не факт, що куплять саме це, а не щось із їжі. Щодо решти – дати їм змогу працювати. Тут парламент де в чому чим допоміг, пільгами та дерегуляцією. Деякому бізнесу, який підпав про обмеження – треба компенсувати втрати, які держава завдала своїми діями. Але не треба надавати допомогу великим компаніям – вони найменше потерпають».

Окрім того, експерт радить окремо підтримати малий бізнес: ця допомога дасть найбільший ефект для економіки, робочих місць та для доходів людей. Також Дубровський закликає отримати кошти, яких бракує для допомоги економіці, в Міжнародного валютного фонду.

Але чи вдасться з ним домовитися?

МВФ визнає, що перед Україною постали надзвичайні виклики, посилені хворобою COVID-19. Про це заявила директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва після своєї розмови з президентом України Володимиром Зеленським.

Під час розмови йшлося про «збільшення суми підтримки України з боку фонду», оголосив Зеленський у своїй заяві.

Раніше МВФ заявив, що готовий мобілізувати 1 трильйон доларів кредитних ресурсів, щоб допомогти країнам, які постраждали внаслідок епідемії.

50 мільярдів з них може бути виділено країнам з економіками, що розвиваються. Саме до таких країн належить і Україна.

В центрі переговорів України з МВФ наразі – земельна реформа та законодавство з недопущення повернення націоналізованих банків їх колишнім власникам.

Європейська Бізнес Асоціація спільно з іншими об'єднаннями підприємців – закликала владу подумати про забезпечення роботи бізнесу та ринків збуту. Представники бізнесу вважають, що додаткові обмеження більше нашкодять економіці, ніж приборкають пандемію.

Бізнес-об'єднання пропонують владі кілька кроків:

  • не допустити втрати робочих місць;
  • скоротити бюджет і вивільнити гроші на протидію коронавірусу;
  • виконати рекомендації МВФ (ідеться про законодавство щодо ринку землі та щодо неповернення проблемних банків колишнім власникам);
  • провести верифікацію соціальних виплат, щоб їх не отримували «мертві душі»;
  • зупинити нарахування фінансових санкцій щодо бізнесу;
  • забезпечити мінімальний дохід тим, хто через карантин сидить без роботи;
  • Ті кроки з протидії поширенню хвороби, які можуть вплинути на економіку, обговорювати і погоджувати з бізнесом.

Західні держави, маючи значно більшу кількість випадків хвороби, застосовують менше економічних обмежень, ніж Україна, визнають в EBA, і водночас підтримують свої економіки значно потужніше.

Як розвинені держави підтримують свої економіки на тлі пандемії та вимушених протиепідемічних обмежень?

США

23 березня Федеральний резерв США оприлюднив пакет заходів з підтримки американської економіки та ринків. Американський Центробанк підтвердив, що його плани закуповувати американські державні облігації та іпотечні активи є фактично необмеженими і проводитимуться «у обсягах необхідних для підтримки роботи ринків».

Лише за цей тиждень купівля складе 375 мільярдів доларів державних облігацій США та 250 мільярдів доларів іпотечних активів. Ці заходи за масштабами перевищують пакет стимулів, введених під час кризи 2008-2009 років. Приплив грошей в економіку, сподіваються у Федеральному резерві, підтримає її у часи поширення епідемії коронавірусу (COVID-19).

Паралельно Сенат США працює над узгодженням кроків для підтримки економіки, які включатимуть масштабні бюджетні вливання.

Законопроєкт, який надав би додаткові 2 трильйони доларів для відновлення американської економіки на тлі пандемії, у неділю не набрав достатньо голосів: він викликав критику сенаторів від Демократичної партії.

Повторне голосування за нього в понеділок ввечері (за Вашингтоном) так само не дало результату. Після невдалого голосування переговори між республіканцями і демократами тривали до пізньої ночі. Лідер меншості сенату Чак Шумер та міністр фінансів США Стівен Мнучін заявляють, що сподіваються, що сенатори досягнуть згоди щодо двомільярдного пакету економічної допомоги у вівторок.

Німеччина

Німецький уряд в понеділок озвучив пакет заходів на суму до 750 мільярдів євро, щоб пом'якшити збиток від спалаху коронавірусу, повідомляє Reuters.

Офіційний Берлін має намір взяти на себе новий борг – вперше з 2013 року. Частина коштів піде на те, щоб подвоїти кількість ліжок у відділеннях інтенсивної терапії. В німецькому уряді припускають, що ВВП країни в цьому році впаде приблизно на 5%. Міністр економіки ФРН Петер Альтмаєр заявив, що уряд хотів би надати допомогу бізнесу якнайшвидше. Отже, 100 мільярдів євро будуть спрямовані на пайові частки в німецьких компаніях, щоб перешкодити їхньому іноземному поглинанню. Ще 100 мільярдів євро заклали на кредитування постраждалих підприємств.

Велика Британія

Уряд Сполученого Королівства виплачуватиме зарплатню працівникам, які не працюють через пандемію, щоб зберегти їхні робочі місця.

Він буде платити 80% від заробітної плати найманим працівникам, яких не звільняє роботодавець, покриваючи зарплату до 2500 фунтів на місяць.

Замість звільнення такі працівники підуть у відпустку, отримуючи ці державні виплати.

Польща

Польський уряд анонсував великий пакет допомоги економіці й підприємцям через пандемію коронавірусу.

Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький повідомив про створення проєкту під назвою «Економічний і соціальний антикризовий щит для безпеки підприємців і працівників у зв'язку з пандемією вірусу SARS-Cov-2». Він коштуватиме близько 52 мільярдів доларів. Ці кроки включають захист працівників від втрати робочих місць, підтримку охорони здоров'я, безпеку фінансової системи, підтримку підприємців і державні інвестиції.

Наприклад, держава покриватиме 40% заробітної плати працівників компаній для того, щоб їх не звільнили. Самим же працівникам дозволять затримувати виплати за соціальним страхуванням.

Фінляндія

Прем'єр-міністр Фінляндії Санна Марін повідомила, що уряд виділить в цілому 15 мільярдів євро на порятунок фінської економіки в умовах поширення коронавірусу, повідомляє фінська телерадіокомпанія Yle.

Всім підприємцям, включаючи фрілансерів, нададуть право тимчасово отримувати допомогу по безробіттю – протягом трьох місяців.

Пенсійні внески будуть відстрочені на три місяці. Компанії отримають можливість перенести виплату податків за березень-травень на більш пізній термін. Причому всі ці заходи будуть фінансуватися за рахунок нових кредитів, які візьме держава. Окремо уряд підтримує авіацію, яка зазнала збитків: національній авіакомпанії Finnair мають надати фінансову допомогу в розмірі 600 мільйонів євро.

11 березня уряд України затвердив заходи, які необхідно вжити через загрозу епідемії коронавірусної інфекції в Україні та для недопущення поширення COVID-19: зокрема, Кабмін запропонував обмеження на проведення масових заходів, у яких запланована участь 200 й більше осіб, а також введення карантину в навчальних закладах терміном на три тижні.

12 березня в Україні розпочався тритижневий карантин (наразі до 3 квітня).

У МОЗ закликали «всіх, особливо осіб, які повертаються з країн, де зафіксовані випадки зараження на коронавірус, дотримуватись інструкцій та рекомендацій ВООЗ».

ВООЗ наголошує на необхідності особистої гігієни, інформаційної гігієни і людяної поведінки.

Захворювання COVID-19 спричиняється коронавірусом SARS-CoV-2, раніше відомим як 2019-nCoV, що належить до великої групи коронавірусів. У деяких випадках перебіг хвороби легкий, в інших – із симптомами застуди і грипу, зокрема з високою температурою і кашлем. Це може перерости в пневмонію, що може стати смертельною. Більшість хворих видужує; помирають переважно люди з ослабленою імунною системою, зокрема літні.

Станом на ранок 24 березня у світі зафіксували понад 381 тисячу випадків COVID-19 у більш як 180 країнах чи територіях.

В Україні станом на 10:00 24 березня офіційно підтверджені 84 випадки захворювання на COVID-19.

  • Зображення 16x9

    Євген Солонина

    На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG