Доступність посилання

ТОП новини
15 листопада 2019, Київ 13:01

Фінансисти та економісти пояснили, чому міцнішає гривня і скільки це ще триватиме


Національний банк України. 28 липня 2018 року

Ольга Пона

Українська гривня зміцнюється протягом останніх кількох місяців. Від початку червня валютний курс гривні до долара знизився на 10%, а із 10 вересня він перетнув позначку нижче 25 гривень за долар.Чому це відбувається та як довго може тривати? Радіо Свобода зібрали думки фінансистів та економістів.

Курс гривні до будь-якої валюти світу – долара, євро, фунта стерлінгів – це ціна, яку потрібно сплатити за одиницю цієї валюти в гривнях. А ціна на будь-який товар чи послугу, а в цьому випадку – на валюту іншої країни, встановлюється на ринку, де постійно змінюються дві величини – попит та пропозиція.

Якщо на ринку існує великий попит на долар, тоді як пропозиція доларів незначна, курс долара, або його ціна в гривнях – зростатиме. І навпаки. Гривня зростатиме тоді, коли пропозиція доларів буде більшою за попит на них.

Українська національна валюта – гривня
Українська національна валюта – гривня

Фактор облігацій внутрішньої державної позики

Протягом останніх кількох місяців на українському валютному ринку пропозиція іноземної валюти – доларів та євро – значно перевищувала попит на них.

Це – збіг обставин, коли до нас надходять кошти на ринок ОВДП та валютна виручка від аграрних експортерів
Віталій Шапран


«Фактор, насправді, один – це збіг обставин, коли останнім часом до нас знову надходять кошти нерезидентів на ринок ОВДП. І певний сезонний фактор, пов’язаний із поверненням валютної виручки в Україну від аграрних експортерів», – пояснив Радіо Свобода головний експерт Ради Національного Банку України Віталій Шапран.

Облігації внутрішньої державної позики – скорочено ОВДП – це цінні папери держави, найнадійніший актив, який можуть купувати іноземні інвестори і привносити таким чином іноземну валюту в Україну. Під час традиційного аукціону з продажу цих облігацій Міністерству фінансів вдалося отримати майже 3 мільярдів гривень. І таких аукціонів було декілька. Зокрема, на аукціоні 16 липня міністерство фінансів продало облігацій на рекордну суму – 33 мільярдів гривень.

У травні запрацював прямий зв’язок між Національним банком та Clearstream, одним із найбільших депозитаріїв Європейського Союзу
Віталій Шапран


«У травні запрацював прямий зв’язок між Національним банком та Clearstream, одним із найбільших депозитаріїв Європейського Союзу. І це відкрило прямий доступ на ринок ОВДП нерезидентам. Це досить серйозний фактор, який дійсно вплинув на курс, тому що насправді передбачити і спрогнозувати точно, як відреагують іноземні інвестори на вільний доступ до ринку ОВДП, не міг ніхто. Ми побачили, що іноземці мають підвищену увагу до наших паперів, в тому числі і через високі відсоткові ставки. Крім того, Програму запозичень міністерству фінансів також допомогли здійснити високі відсоткові ставки», – пояснив Віталій Шапран.

Щоправда, такий попит на державні облігації має і негативні побічні ефекти для українців.

Прем'єр Гончарук заявляє про рекордні борги: віддамо кожну третю гривню
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:25:09 0:00

Негативний бік зміцнення гривні

Висока ставка дохідності цінних паперів, яка на сьогодні дорівнює близько 17%, тісно пов’язана з обліковою ставкою Національного банку України, або простою мовою – із відсотковими ставками на кредити та депозити.

Олександр Савченко, доктор економічних наук та ректор Міжнародного інституту бізнесу, розповів, що через такий великий відсоток дохідності цінні папери купують не лише іноземні інвестори, а й українські комерційні банки.

Українські сім’ї, український бізнес не можуть отримати кредити, тому що всі (банки – ред.) зайняті купівлею облігацій
Олександр Савченко


«Це таке собі зачароване коло. Українські сім’ї, український бізнес не можуть отримати кредити, тому що всі (банки – ред.) зайняті купівлею облігацій. На мою думку, це принципова помилка. Облікову ставку і ставку дохідності ОВДП потрібно зменшувати, на мою думку, десь приблизно до 13%», – розповів Олександр Савченко.

З іншого боку, НБУ потрібно підтримувати високий рівень облікових ставок для пригнічення інфляційних процесів, тобто щоб стримувати зростання цін.

Питання щодо облікової ставки насправді вимагає цілої дискусії, тому що в цьому випадку зіштовхуються дві протилежні тактики отримання прибутку державою і наповнення бюджету.

Швидкий і дієвий спосіб – продавати державні облігації з високим відсотком дохідності.

Довший та перспективніший – знижувати облікову ставку і робити доступними кредити для населення і бізнесу, які в результаті сплачуватимуть більше податків і бюджет знову ж таки наповнюватиметься.

У будь-якому разі, НБУ вже анонсував зниження облікової ставки і здійснював її кілька разів у цьому році.

Інші фактори зміцнення гривні

Сезонний фактор впливу на гривню – це виручка в іноземній валюті від українських експортерів аграрного сектору. Традиційно наприкінці літа і на початку осені починається збір урожаю, тоді як у світі зараз спостерігаємо високі ціни на зернові культури.

Зокрема, ціни на соняшникову олію є вищими, ніж торік. Отож, експортери отримують виручку в іноземній валюті та обмінюють на гривню. Як наслідок, на ринку зростає пропозиція доларів та євро, і ціна на них падає. Або іншими словами – гривня зростає.

Національний банк України як регулятор валютного ринку активно протидіє цим процесам – здійснює валютні інтервенції на ринок. Він викуповує надлишок валюти з ринку, поповнюючи цим золотовалютні резерви, та стабілізує курс.

Деякі експерти включають до факторів впливу також притік валюти від заробітчан. Однак, точну цифру визначити складно, через те, що офіційними каналами надходить лише від 30 до 50% переказів.

Також пропозиція іноземної валюти зростає через активний розвиток ІТ-сфери, працівники якої отримують заробітну плату здебільшого в доларах чи євро.

І ще один з факторів – це сезон відпусток і розвиток внутрішнього туризму. Люди обмінюють свої заощадження в іноземній валюті на гривню, цим самим зміцнюючи національну валюту.

Як довго це триватиме?

Стосовно того, наскільки довго триватиме процес зміцнення гривні, думки експертів різняться.

Крім того, проект Бюджету-2020, який у вересні подали до Верховної Ради, теж розраховувався із прогнозом курсу долара на рівні 28,2 гривень за долар.

Віталій Шапран стверджує, що проект бюджету базується на макроекономічному прогнозі, який був зроблений ще в травні минулим урядом, і в жовтні ці макроекономічні показники, в тому числі прогноз валютного курсу, будуть переглядати.

«Хочу також нагадати, що Національний банк не дотримується політики фіксованого курсу. Він просто згладжує надмірні коливання і в своїй політиці валютних інтервенцій іде за трендами», – додав Віталій Шапран.

Експерт пояснює, що питання згладжування центральними банками країн світу сезонних коливань національної валюти насправді дискусійне. Але оскільки у нас з кожним роком сезонний фактор все більше впливає на гривню, НБУ повинен стримувати ці короткострокові коливання курсу.

Крім того, сировинні ринки, на яких активно діє Україна, працюють досить непередбачувано, а тому ніхто не може гарантувати, що тренд на валютному ринку не розвернеться в протилежний від України бік.

Олександр Савченко стверджує, що гривня все ж з часом знову слабшатиме, а тимчасове зміцнення, спровоковане іноземними інвесторами, триватиме недовго.

Неможливо тримати такий завищений курс гривні без руйнування макроекономічних пропорцій. У нас міжнародні іноземні інвестиції майже на нулі
Олександр Савченко


«У нас негативний торговельний баланс, негативний рахунок поточних операцій. Неможливо тримати такий завищений курс гривні без руйнування макроекономічних пропорцій. У нас міжнародні іноземні інвестиції майже на нулі. Тому, щоб виправити платіжний баланс і торговельний баланс, нам потрібна незначна девальвація гривні. І тому й прогнозують, що вона відбудеться», – розповів Олександр Савченко.

На його думку, зміцнення гривні фундаментально може завдати шкоди для економіки країни. Оскільки, ревальвація національної валюти призводить до зростання внутрішнього споживання імпорту, адже в такому випадку імпортна продукція стає «дешевшою» при оплаті в гривнях. А це вже провокує певний дисбаланс, оскільки Україна експортує здебільшого сировинні товари, а споживає – високотехнологічну продукцію, орієнтовану на кінцевого споживача і має високу додану вартість – комп’ютери, побутову техніку та інше.

Національний банк, в свою чергу, намагається збалансовувати ситуацію, стримувати курс від різких коливань вгору чи вниз та уникати ризиків, а тому постійно нарощує золотовалютні резерви, які сьогодні складають понад 22 мільярди доларів.

Взагалі, якщо гривня зростатиме й далі, без зрозумілих та «адекватних» причин, таких як збільшення експорту, при умові перевищення експорту над імпортом, зростання внутрішнього споживання та збільшення прямих іноземних інвестицій, – це може бути дуже шкідливо для економіки.

Україна тоді ймовірно наражатиметься на нову фінансову кризу, вважають експерти.

Читайте ще: Дешевий долар, потужна гривня. Чи надовго?

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG