Доступність посилання

ТОП новини
02 квітня 2020, Київ 15:51

Сфера послуг і карантин: що змінилося для малого бізнесу


Закритий на карантин ТЦ «Метроград». Власники вивозять товар. Київ, 17 березня 2020 року

Карантин, який триває в Україні через поширення коронавірусу, призвів до закриття майже всіх магазинів та закладів сфери послуг, окрім продовольчих крамниць, аптек, та подібних критичних об'єктів. Попередньо – на два тижні. На підприємців чекають збитки, а якщо уряд продовжить карантин, то і закриття бізнесу. Це визнає більшість експертів, опитаних Радіо Свобода. Законодавчі зміни для підтримки підприємців, на їхню думку, дають лише частковий ефект. Утім, є бізнес, який опановує нові способи роботи і навіть прискорює свій розвиток в умовах карантину, з'ясувало Радіо Свобода.

Працівник мережевої кав'ярні в одному з райцентрів під Києвом вітається з клієнтом через віконечко і за звичкою намагається усміхнутися крізь медичну маску. Вислухавши замовлення, напинає захисні рукавички і готує велике капучино.

Бариста у масці передає каву клієнту в масці та простягає у віконечко банківський термінал. Поруч на склі – оголошення: «Шановні клієнти: через епідемію коронавірусу просимо дотримуватися дистанції 1,5 метри!». З дистанцією немає проблем: за останні півгодини клієнтів було лише п'ять.

Поруч – ломбард, зачинений на час карантину, а на дверях місцевого ресторану – писане від руки оголошення з телефоном, за яким можна замовляти доставку страв додому. Водночас біля пошти, обмінника й аптеки з оголошенням «Масок немає!» – невеличкі черги.

Ця картина є типовою для сфери послуг в українських містах і містечках з 18 березня, відколи уряд запровадив карантин для протидії поширенню коронавірусу, який викликає хворобу COVID-19.

Що працює, що – закрилося?

Кабінет міністрів з 18 березня по 3 квітня закрив усі кав'ярні та заклади громадського харчування, дозволивши їм лише «режим адресної доставки». Так само зачинені всі кінотеатри, театри, нічні клуби, фітнес-центри та басейни. Не працюють перукарні, побутові майстерні, ТРЦ та більшість магазинів, окрім тих, які торгують продовольством і гігієнічними товарами. Продовжують роботу поштові сервіси, обмінники, банки і страхові компанії, таким є результат «карантинного» рішення уряду.

Сфера послуг та роздрібна торгівля адаптуються до карантину: є труднощі, але катастрофи поки немає, запевнила Радіо Свобода голова Всеукраїнської профспілки торгівлі Тетяна Ясько. Проте, за її словами, від початку карантину цей сектор дуже змінився:

  • Продовольчі магазини, а також господарчі, які спеціалізуються на засобах гігієни – працюють, але майже весь персонал – у захисних масках та рукавичках, він використовує антисептики та щодекілька годин проводить вологі прибирання.
  • Ажіотаж перших днів, коли з полиць зникали гречка та туалетний папір, припинився, товари встигають підвозити.
  • Заклади громадського харчування та непродуктові магазини зачинені, однак налагоджують систему замовлення онлайн і доставки своїх товарів.
    Карантин: працівники магазину електроніки завантажують товар для адресної доставки покупцям. Київ, Хрещатик,18 березня 2020
    Карантин: працівники магазину електроніки завантажують товар для адресної доставки покупцям. Київ, Хрещатик,18 березня 2020
  • Працівників торгівлі й сфери послуг возять на зміну окремим транспортом, або ж їх поселяють неподалік і вони працюють вахтовим методом. Але проблеми з підвезенням персоналу вирішені не скрізь.
  • У Києві та ще деяких містах зачинені ринки, це рішення місцевої влади. В Одесі, Миколаєві та ще в низці міст ринки працюють.
  • У частині супермаркетів покупці користуються антисептиками, а на підлозі для них зробили розмітку, яка допомагає тримати дистанцію одне від одного.
  • Частину працівників сфери послуг – відправили в оплачувані або неоплачувані відпустки. Профспілки попередили працедавців, що протидіятимуть спробам звільнення персоналу, запевнила Тетяна Ясько.

Специфіка дрібної торгівлі та сфери послуг – у тому, що велика частина її працює в тіні, пояснює Радіо Свобода економіст Борис Кушнірук. Тож за його словами, карантинні заходи не завжди призводять до закриття бізнесу: часто він ще більше переходить у тінь і втрачає рештки довіри до влади.

Борис Кушнірук
Борис Кушнірук

Радіо Свобода опитало українців з різних регіонів про те, як змінилася сфера послуг від початку карантину.

  • У спальних районах Києва подекуди працюють кав'ярні, маленькі перукарні та магазини косметики.
  • Частково продовжують працювати київські стихійні ринки.
  • У столиці не закрилися великі будівельні гіпермаркети: адміністрація пояснює, що вони продають зокрема товари для гігієни та респіратори, тож не підпадають під заборону.
  • У селах Київської області зникли базари, які діяли в певні дні тижня. Однак працює частина будівельно-господарських крамничок. Продавці – в масках.
  • У Запоріжжі не закрилися деякі кав'ярні та навіть спеціалізовані магазини пива.
  • У більшості українських регіонів ресторани і крамнички опановують продаж страв і товарів «на виніс» або з доставкою додому. Від певної суми доставка – безкоштовна.
  • У Києві та його передмістях, в Кам'янці-Подільському та в інших містах працюють салони мобільного зв'язку, друк фотографій та крамнички косметики.
  • У Києві кафе, які працюють за принципом take away – масове явище.
    Двоповерховий автобус-кафе у центрі Києва використовує захисну маску. На відміну від багатьох перехожих. 19 березня 2020
    Двоповерховий автобус-кафе у центрі Києва використовує захисну маску. На відміну від багатьох перехожих. 19 березня 2020
  • У більшості крамничок та сервісів, які не припинили роботу, працівники носять маски, подекуди навіть водії та вантажники.

Держава допоможе?

Закон про зміни до Податкового кодексу та інші зміни, спрямовані на підтримку платників податків, передбачив низку пільг, більшість з яких стосуються бізнесу в сфері торгівлі та послуг.

  • Звільнення від податку на землю та нерухомість.
  • Від сплати єдиного соціального внеску звільняються ФОПи, фермери та «особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність»: від адвокатів і нотаріусів до артистів та майстрів за викликом. Але за умови, що вони не мали прибутку впродовж місяця або кварталу.
  • Тих, хто платить ЄСВ невчасно – не штрафують.
  • (Ці пільги діють лише з 1 березня до 30 квітня 2020 року)
  • Не штрафують за порушення податкового законодавства, крім спроб продажу заставного майна, незаконного продажу пального чи спирту.
  • Пеня за затримку зі сплатою податків не нараховується.
  • З 18 березня запроваджується мораторій на проведення перевірок бізнесу.
  • Декларацію про майно і доходи можна подавати пізніше.
  • Так само на пізніше зсувається час обов'язкового використання касових апаратів (РРО). Залежно від категорії платника податків, касові апарати мають з'явитися в нього від серпня 2020 року до квітня 2021.

Певною мірою ці пільги допомагають сфері послуг і роздрібній торгівлі. Але якщо карантин продовжать і після 3 квітня, то наслідки будуть драматичними, прогнозує Тетяна Ясько

Великі компанії ще витримають. А представники малого бізнесу просто закриватимуться
Тетяна Ясько

«Ми думаємо про можливе продовження карантину з жахом. Можна протриматися місяць, а далі – дуже тяжко. Великі компанії це ще витримають. А представники малого бізнесу просто закриватимуться» , – попереджає профспілковиця.

Пільги матимуть вибіркову дію на бізнес, зауважує адвокат, який спеціалізується на допомозі бізнесу, голова ГО «Антирейдерський центр» Дмитро Йовдій.

«Сфера послуг зазнає великих труднощів, впала кількість замовлень. У цих умовах законопроєкт про зменшення податкового навантаження зняв податок на землю та нерухомість, але ж вони переважно не стосуються малого бізнесу, яким за своєю природою є сфера послуг. Закон звільняє від ЄСВ, але від цього втратять місцеві бюджети. Немає якоїсь ефективної норми, яка би економічно підтримувала підприємців», – наголошує правник.

Чимало експертів говорять про те, що держави, які потерпають від коронавірусу та обмежень економічної активності, використовують свої нарощувані роками фінансові запаси, і підтримують фінансово цілі сектори економіки. Україна таких запасів не має. Відтак уряд веде переговори з МВФ, щоб отримати цільову підтримку для подолання наслідків коронавірусу. На цю мету фонд передбачив трильйон доларів, для всіх країн, що розвиваються.

Якими будуть наслідки

Карантин через коронавірус став стресом для економіки, причому чи не найбільший удар отримали сфера послуг та торгівля, не пов'язана з продовольством, визнає більшість експертів, з якими поговорило Радіо Свобода.

Реальний вплив цієї сфери на економіку України є більшим, ніж її частка у ВВП, відтак стрес для сфери послуг матиме комплексні наслідки, визнає у коментарі Радіо Свобода президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло.

Підприємці недоотримають доходи, не сплатять податки до місцевих бюджетів, які фінансують медичні заклади
Ярослав Жаліло

«Роль цього сегменту – це потужний внесок у створення ВВП, де факто, в доходи населення. Вплив карантину не повинен бути тривалим, і він має бути компенсований (державою). Є і вторинний ефект: так, переважна більшість сфери торгівлі та послуг – платники єдиного податку та ЄСВ, які йдуть у місцеві бюджети. Нині ці підприємці недоотримають доходи, не сплатять податки. А місцеві бюджети, тим часом, фінансують критичні напрями, зокрема – медичні заклади», – говорить Ярослав Жаліло.

Він радить з одного боку, зберегти кроки до дерегуляції, з іншого – зробити податкові пільги більш адресними. До прикладу, є компанії, які не сплачують земельного податку під час та після карантину, однак обмеження на них майже не поширюються. І навпаки: є бізнес, який потерпає найдужче, однак податкові пільги його не стосуються.

Водночас експерт пропонує продумати кредитну підтримку для сфери послуг, а також – застосувати європейські підходи, коли підприємець дає робітникам неоплачувану відпустку, а держава на її період – допомогу з безробіття. При цьому робочі місця ніхто не втрачає.

Про подібний метод захисту економіки в час коронавірусу нещодавно оголосила Фінляндія. Щоправда, ця невелика, але заможна країна виділяє на такі програми 15 мільярдів євро: додаткову суму, якої Україна не має.

Ще один крок, який може мінімізувати втрати: Ярослав Жаліло пропонує владі заохочувати бізнес розширювати свою спеціалізацію на ті сфери, які не підпали під заборону.

Зі свого боку, Дмитро Йовдій пропонує державі допомогти бізнесу фінансовими важелями, а також – не заважати йому, і тоді він сам досить швидко адаптується.

Сфера послуг – зазнала величезних втрат, які впливають і на інші галузі, пояснює економіст Борис Кушнірук:

«Втрати величезні, й адаптуватися до карантину буде важко. Певною мірою допомагатиме те, що ця сфера частково перебуває в тіні. Є свої плюси і мінуси тінізації галузі. Будуть суттєві втрати для економіки, але ми побачимо лише якісь відсотки падіння офіційного ВВП. Відновлення, так само відбуватиметься в тіні».

Борис Кушнірук наголошує, що дрібна торгівля і сфера послуг виконують соціальну функцію – це безліч робочих місць для простих українців та їхні доходи. Тому він радить брати приклад у державній політиці з Нідерландів: ця країна запроваджує значно менші обмеження через коронавірус, аніж Україна: враховуючи, з одного боку, ризик для старшого покоління, з іншого – потребу в економічному зростанні.

В Україні непродумані кроки влади через коронавірус можуть спонукати соціальний вибух серед працівників сфери послуг та інших галузей, який матиме значно більш руйнівні наслідки для України ніж пандемія, прогнозує Кушнірук.

Якщо ж Україна наближатиметься до соціального вибуху, то кононавірус у порівнянні з ним здасться дрібницею
Борис Кушнірук

«Треба діяти швидко, не забуваючи, що українці живуть від зарплати до зарплати, не мають запасів. Якщо карантин триватиме довше – вони просто почнуть зносити цю владу. І коли це почнеться, влада заявить: «Вау, наші дії дали результат, епідемія відступила!» І нікого вже не хвилюватиме, чи відступила вона насправді. Бо без масового тестування громадян цього не зрозуміти. Якщо ж Україна наближатиметься до соціального вибуху, то кононавірус у порівнянні з ним здасться дрібницею», – попереджає Борис Кушінрук.

Карантин як точка росту

Окремі підприємці в торгівлі та сфери послуг адаптуються до умов карантину. Перукарні та салони краси перейшли в режим «виїзду до клієнта», ресторани опановують онлайн-торгівлю, книгарні пропонують доставку своїх книг із рекордними знижками. Цим самим підприємці зменшують свої «карантинні» збитки.

Але є й ті, хто у стресових для економіки умовах лише набирає обертів. Це можна сказати про служби доставки, поштові сервіси та онлайн-магазини.

Кур'єр у масці та в рукавичках може принести до дверей квартири товари з супермаркету чи з непродовольчого магазину, і запропонувати банківський термінал для оплати, розповідають кияни, опитані «Радіо Свобода».

У регіонах виникає незвична кооперація між кількома невеликими компаніями різної спеціалізації, які дбають про онлайн продажі та доставку товарів одне одного.

В аптеках майже нереально знайти маску чи респіратор. Втім, вони досі є в онлайн-магазинах та на сервісах комерційних оголошень. Тим часом, поштові сервіси нарощують обсяги доставок, і паралельно кооперуються з супермаркетами, виробниками і онлайн-магазинами.

Так, на «Новій Пошті» відповіли Радіо Свобода, що працюють «у посиленому режимі» від початку карантину. Щоправда – з безліччю запобіжних заходів.

«Усі відділення та кур’єри оснащені дезінфекторами, захисними масками та рукавичками. У відділеннях постійно проводиться прибирання всіх поверхонь за допомогою дезінфікуючих засобів. Ми контролюємо відстань у чергах і не допускаємо великого скупчення людей. Наші співробітники... не допускаються до роботи у разі погіршення самопочуття, – відповідає пресслужба «Нової пошти». – «Весь ланцюг нашої доставки працює – відділення, термінали, кур’єри. Крім того, в Києві клієнти мають змогу замовити доставку в поштомати. Незабаром плануємо встановити їх і в інших місцях».

Поштові сервіси та служби доставки переорієнтовують клієнтів на безконтактну оплату і на реєстрацію в мобільних додатках.

«З початку карантину кількість реєстрацій у мобільному додатку компанії збільшилась на 15%, а кількість реєстрацій в особистому кабінеті на сайті – на 24%», – повідомляє «Нова Пошта».

Один з прикладів кооперації, народженої коронавірусом: 20 березня «Нова пошта» разом з онлайн-магазином «Розетка» та мережею супермаркетів «АТБ» запустила доставку продуктів харчування додому: пілотний проєкт поки що стосується Дніпропетровської області.

Але цей приклад – не поодинокий. Кооперуються за принципом «магазин+онлайн крамниця+служба доставки» і менші гравці ринку, яких чимало є в Києві та в столичному регіоні.

Коронавірус навчив українську сферу послуг і торгівлю доставляти до дверей покупця все, що завгодно. Однак обсяг цього ринку досі залишається значно меншим, ніж традиційна «докоронавірусна» торгівля.

Центр громадського здоров’я при МОЗ заявляє про 40 випадків захворювання на COVID-19 в Україні станом на 22 годину 20 березня.

Як уточнюють у ЦГЗ, 18 позитивних результатів тестів виявила вірусологічна референс-лабораторія самого Центру в Чернівецькій, Київській, Донецькій, Житомирській, Івано-Франківській областях та в Києві.

Решту хворих виявили регіоналні лабораторії: 15 у Чернівецькій, два в Дніпропетровській, по одному в Житомирській, Харківській, Львівській, Київіській та Києві.

Кабінет міністрів України 20 березня ухвалив запровадити режим надзвичайної ситуації в Києві, Дніпропетровській та Івано-Франківській областях.

В цих умовах поштові сервіси та вантажний транспорт всередині країни не обмежують, однак зростають протиепідемічні вимоги до персоналу.

  • 16x9 Image

    Євген Солонина

    На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG