Останні голосування в парламенті вперше відкрито продемонстрували розкол у владній команді. Які причини і наслідки – дізнавалась газета «День».
Рахунок на парламентському табло (провалені спочатку кадрові призначення, а згодом таки проголосовані, та зміни до бюджету) засвідчив серйозну кризу в так званій монобільшості, якої по факту вже не існує. Поруч із об’єктивними причинами кризи, є ще й і суб’єктивні обставини, через які провалені цілі напрямки роботи, і за це ніхто не несе відповідальності.
Протистояння частини депутатської фракції «Слуга народу» з керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком перейшло у відкриту фазу – після домовленостей останнього про створення так званої «консультативної ради» в рамках Трьохсторонньої контактної групи в Мінську.
І ось днями чергова порція скандалу – Гео Лерос звинуватив брата керівника Офісу президента Андрія Єрмака в тому, що він нібито «торгує» державними посадами.
У фейсбуці депутат опублікував відеозаписи, на яких людина, схожа на брата керівника ОП – Дениса Єрмака – обговорює з невідомими особами призначення на різні посади, зокрема, в Київській митниці, Міністерстві інфраструктури і «Укрзалізниці». «Відеодокази, як Єрмак через свого брата барижіть державними посадами, впроваджує свою програму до правоохоронних структур та оборонку (привіт з РФ), ну і звичайно заробіток на державі», – написав Лерос. Згодом він направив з цього приводу звернення до НАБУ.
Внутрішньовидова боротьба всередині влади проявила нові гострі симптоми, хоча «касетні скандали», на думку газетярів, хронічна проблема. Проте глибинні причини криються в 1990-х, коли була сформована олігархічна система. Вона не просто збереглася, а безпосередньо впливає на ухвалення рішень в країні. В результаті приходу до влади Володимира Зеленського і «Слуги народу» відбулося безпрецедентне оновлення політичного класу, але кількісно, а не якісно. Квотний принцип формування політичних проєктів залишився, що дозволяє олігархам тягнути за потрібні ниточки. І ситуація в парламенті в понеділок тому яскравий доказ. На цьому наголошується в статті «Мономеншість».
Україна таки отримає допомогу від МВФ. 10 мільярдів доларів – 5,5 мільярда як кредит і ще 4,5 – як допомога для подолання коронавірусу, мають допомогти країні впоратися з серйозними фінансовими випробуваннями. Верховна Рада таки ухвалила так званий «антиколомойський» закон про недопущення повернення олігарху націоналізованого «Приватбанку». Саме на такій редакції закону про внесення змін до законодавчих актів України щодо регулювання банківської діяльності наполягав МВФ, нагадує газета «День».
Для Коломойського справа «Привату» принципова. Тож так звана «група Коломойського» у Верховній Раді до кінця робила усе, щоб узгоджений із МВФ законопроєкт не був проголосований. Аргументи від іншої частини «слуг» під хештегом #нідефолту не діяли, а лише поглибили внутрішньофраційний розкол.
Особиста образа Ігоря Коломойського, який заявляє, що у нього нечесно відібрали «Приват», сьогодні могла стати спусковим механізмом «ідеального шторму» для країни, зазначає видання. МВФ чітко показав, що не збирається розбиратися в тонкощах психологічних травм української олігархії, тож поступатися у вимогах не буде. А без допомоги МВФ Україна навряд чи впорається з економічними труднощами та фінансовими зобов’язаннями, які посилились від жорстких карантинних дій.
Захворюваність на олігархію стала однією з найбільших економічних і політичних проблем після розвалу комунізму і СРСР на всьому пострадянському просторі. Процес формування диктатури олігархії в Україні розпочався після приходу до влади у 1994 році Леоніда Кучми, і по суті він і був першим організатором системи олігархії в Україні, селекціонером цієї специфічної породи населення країни і досі, за визначенням Ігоря Коломойского, залишається чи не найбільшим українським олігархом
Кучмівська олігархія вибудовувалась через проведення шахрайської приватизації в Україні, яка за своїми визначальними ознаками була наскрізь клановою і антисоціальною. Уже тоді було цілком очевидно, що українцям ця приватизація не дасть нічого, адже всі дивіденди від неї отримували ставленики колишнього комуністичного режиму, а переважаюча більшість підприємств були приватизовані за безцінь і в обхід законів. І вже тоді було зрозуміло, що ця система приречена на дефолт.
Газета пише, що кланово-олігархічна організація держави запрограмована йти шляхом банкрутства. Корупційна рента, з якої вона живе, закінчиться разом з тим, як вичерпаються невідтворювані природні ресурси, гроші в державному бюджеті, кредит довіри позичальників і ... населення.
Схоже, що боси української олігархії настільки захопились неспинним самозбагаченням і розбудовою олігархічного тисячолітнього рейху, що не здатні задуматись над тим, що постійна деградація українського суспільства за всіма основними показниками, починаючи від економіки і соціальної сфери та закінчуючи деградацією якісного складу населення, може призвести до того, що визискувати скоро вже буде нікого. Стаття називається «Над прірвою в боргах».
Коронавірус і оголошений задля недопущення пандемії карантин разом активно вбивають як здоров'я українців, так і нищать їхні статки. Через зупинку промисловості люди втрачають засоби для існування, влада намагається порахувати збитки для держави, а економісти розробляють варіанти виходу із кризи. Запас міцності у людей та у держави вичерпується.
Найоптимістичніший сценарій, на думку журналістів «України молодої», – за умови продовження карантину до 24 квітня, що разом становить майже 6 тижнів, українці «з'їдають» все прогнозоване економічне зростання нинішнього року. Тобто, якщо 24 квітня держава дружно вийде на роботу, український ВВП за підсумками року скоротиться приблизно на 1–1,5%: вперше від часів Майдану, втечі Януковича і російського вторгнення ми підемо «у мінус».
Утім, економісти називають низку можливостей, які дарує Україні економічна криза. Так, завдяки падінню ціни на нафту країна зможе зекономити у нинішньому році 5-6 мільярдів доларів. Найкраще серед інших галузей економіки почуватимуть себе сектор IT, телекомунікації та харчова промисловість. Все разом це позитивно вплине на платіжний баланс держави. Стаття називається «Колапс від пандемії: в Україні очікують 8,5 мільйонів безробітних, 10% падіння ВВП та долар по 30 гривень».
