Доступність посилання

ТОП новини
06 липня 2020, Київ 21:23

Карантин стимулює дигіталізацію державних послуг в Україні


Візуальне оформлення послуг та сервісів, які планується впроваджувати в рамках проєкту «держава в смартфоні». Презентація бренду цифрової держави, Запоріжжя, 27 вересня 2019 року

Через пандемію коронавірусу багато сервісів змушені переходити в онлайн-формат. Деякі з них до транзиту готувалися і раніше, а карантин лише пришвидшив цей перехід. Інших пандемія застала зненацька, але і вони розмірковують над тим, аби лишитися онлайн і після зняття обмежувальних заходів.

Державні послуги не мають стати винятком: до цього закликає і бізнес-середовище, і громадяни. Власне обмежувальні заходи можуть стати непоганим тестовим майданчиком для концепції «держави у смартфоні», яку впроваджує Міністерство цифрової трансформації. Радіо Свобода розповідає, як карантин стимулює дигіталізацію медицини, судочинства та надання державних послуг в Україні.

Повільна дигіталізація

Саме життя підштовхує нас переходити від слів до діла в реалізації концепції «Держава у смартфоні»
Світлана Михайловська

Під час пандемії державні органи призупинили видачу деяких дозвольних документів бізнесу. Це значно ускладнює життя підприємцям, які і без цього втрачають прибутки через карантин.

Із проханням у найкоротші терміни перевести найбільш необхідні 13 державних послуг онлайн звернулась до держави Європейська бізнес асоціація (ЄБА). «Саме життя підштовхує нас переходити від слів до діла в реалізації концепції «Держава у смартфоні», – каже заступниця директора ЄБА Світлана Михайловська.

Зокрема, в умовах карантину для бізнесу важливо отримати доступ до онлайн-ліцензування, а також отримати змогу сплачувати за державні послуги віддалено усіма платіжними засобами.

Також ЄБА закликає відкрити доступ до 16 нагальних онлайн-реєстрів. У Міністерстві цифрової трансформації Радіо Свобода повідомили, що деякі з цих реєстрів вже доступні онлайн, а деякі ще мають бути відкритими.

Міністр цифрової трансформації у коментарі Радіо Свобода Михайло Федоров наголосив, що в цю мить відомство ініціює оновлення постанови Кабміну про відкриті дані. Це дозволить розширити обсяг відкритої інформації. Конкретних строків запуску тієї чи іншої онлайн послуги Федоров не назвав.

Михайло Федоров, міністр цифрової трансформації
Михайло Федоров, міністр цифрової трансформації

Раніше ексміністр Кабміну і проєктний менеджер онлайн-порталу державних послуг iGov Дмитро Дубілет запропонував державі свої послуги, а саме: запустити будь-який державний сервіс у рекордні терміни: від двох до п’яти днів. За ідеєю Дубілета, послуги можна запровадити через iGov як вже легалізовану платформу для надання державних послуг.

Дмитро Дубілет, ексміністр Кабінету міністрів
Дмитро Дубілет, ексміністр Кабінету міністрів

За запуск сервісів Дубілет брати гроші не збирається. Однак, Кабмін до нього з подібними пропозиціями не звертався. Про це Дубілет повідомив у коментарі Радіо Свобода.

Онлайн-візити до лікаря набувають популярності

Через пандемію медичні заклади в Україні змінюють специфіку роботи. У регіонах, де зафіксовані спалахи захворювання, лікарні перетворюються в інфекційні штаби, а планові огляди переносяться. Також створюються мобільні бригади для виїздів до людей із підозрою на коронавірус. Їх формують з лікарів первинної, а подекуди – вторинної ланки медичної допомоги.

Через ризик заразитись візити до сімейних лікарів теж потроху переходять в онлайн. Але і після карантину попит на телемедицину має зростати, вважає Андрій Заяць, співзасновник групи компаній IT4Medicine, які займаються розробкою IT-рішень для медицини.

Андрій Заяць, співзасновник групи компаній IT4Medicine
Андрій Заяць, співзасновник групи компаній IT4Medicine

«Кожний інноваційний продукт у свій час намагається досягти першого досвіду використання. І якщо в людини виникає цей перший досвід, і він позитивний, то виникає розуміння «О, так можна!» [...] Так само, сподіваємось, буде і з телемедичними послугами», – каже у коментарі Радіо Свобода Заяць.

Якщо телемедицина приживеться, то надання медичних послуг може стати більш ефективним та швидким. Технології вже дозволяють лікарям різних ланок радитися між собою і проводити консиліуми в онлайн-режимі. Також є можливість проводити віддалені скринінги.

«Це коли треба дослідити велику групу населення, і замість того, щоб направляти до кожної людини лікаря, направляються лаборанти з вимірювальними засобами. Тут лаборанти фактично є операторами цих пристроїв. Далі всі дані направляються до лікарів, які фізично можуть бути будь-де», – пояснює Заяць.

Онлайн-суди – ефективні суди

Із початком карантину продовжили роботу і суди, теж – в онлайн-режимі. 30 березня Верховна Рада дозволила проводити засідання поза межами судів у режимі відеоконференції. Такі заходи – тимчасові, призначені на період карантину. Але такі умови можуть стати хорошим стрес-тестом для нових технологій правосуддя, які планують впровадити і на постійній основі.

«Наразі я не бачу серйозних перепон для запровадження електронного судочинства з боку законодавства. Найбільше питань виникає до менеджменту з боку органів, відповідальних за впровадження електронного судочинства», – каже адвокат Іван П’ятак.

Так, єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС), яка б дозволила приймати велику кількість процесуальних документів онлайн, а також проводити засідання у режимі відеоконференцій, мала запрацювати в Україні ще торік.

Через пандемію до питання переходу судочинства в онлайн повернулися: тепер запуск ЄСІТС пророкують на 1 червня цього року. Поки ж суди роботу не припиняють, бо накопичення нерозглянутих справ може призвести до «колапсу судової влади», – каже голова Ради суддів Богдан Монич.

Іван П'ятак, юрист
Іван П'ятак, юрист

«Карантин лише показав, що прострочення виконання зобов’язань щодо створення ЄСІТС має велику ціну, оскільки зараз громадяни не можуть належним чином отримати судовий захист. Тому я дуже сподіваюся, що карантин стане каталізатором змін і буде причиною того, що ДСА (Державна судова адміністрація України – ред.) все ж таки зробить все, щоб запустити електронне судочинство», – вважає Іван П’ятак.

Законопроєкт, який розширить можливості переходу правосуддя в онлайн, вже розробляють. Про це повідомив суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду Володимир Кравчук. У новому документі хочуть запропонувати:

  • дозволити подавати документи до суду лише електронно;
  • скасувати вимогу про очні засідання;
  • дозволити використання будь-яких месенджерів для зв’язку із судом;
  • дозволити підписувати рішення суду за допомогою електронного підпису (тобто не бути присутнім фізично у суді);
  • скасувати територіальну підсудність і впровадити авторозподіл між суддями відповідної спеціалізації по всій Україні.
Онлайн-судочинство дозволить зекономити державні кошти

Останній пункт особливо важливий, адже теоретично зменшує ризики корупції. Річ у тому, що авторозподіл, який існує зараз, все одно не надто заважає місцевим юристам вступати у неправомірні домовленості із суддями: у межах одного регіону такі зв’язки вже здебільшого налагоджені.

Колишній міністр Кабміну Дмитро Дубілет пропонує піти навіть далі, а саме – не розкривати особу судді сторонам процесу. Таким чином, можливість підкупу взагалі усувається.

Серед іншого, онлайн-судочинство дозволить зекономити державні кошти. Американський досвід показав, що можна значно економити на доставленні звинувачених з місць позбавлення волі до суду. Потенційно може зменшитись і кількість відкладених засідань через неявку когось зі сторін. Зекономити можна буде і на утриманні будівель судів, які в умовах відеоконференцій стануть менш затребуваними.

Іван П’ятак пояснює, що електронне судочинство значно зекономить час учасників процесу: «Можна у будь-який час ознайомитися з документами без потреби їхати безпосередньо до суду. Аналогічно ви можете не чекати під дверима зали судового засідання по декілька годин, а бути в себе в офісі або вдома, займатися своїми справами і вийти лише на зв’язок під час відеоконференція з судом».

«Окрім доступності судочинства можна говорити й про забезпечення ще одного принципу – відкритості. Так, не потрібно, наприклад, буде приходити до суду аби бути вільним слухачем у справі, провадження щодо якої є відкритим. Достатньо буде просто увімкнути відповідну трансляцію», – пояснює в коментарі Радіо Свобода Людмила Слива, координаторка кампанії «Чесно. Фільтруй суд».

Людмила Слива, координаторка кампанії «Чесно. Фільтруй суд»
Людмила Слива, координаторка кампанії «Чесно. Фільтруй суд»
У Великій Британії у докарантинний час близько 200 справ в день слухалися онлайн, зараз – 1800

У світі перевести суди в онлайн теж намагалися і до карантину. Пандемія коронавірусу лише підштовхнула країни до швидшого втілення таких реформ. Коли обмежувальні заходи знімуть, рух судової системи до онлайну ймовірно збережуть, а час карантину використають для тестування таких онлайн-технологій.

Наприклад, у Великій Британії у докарантинний час близько 200 справ у день слухалися онлайн, зараз – 1800. Верховний суд королівства перейшов в онлайн на 100 відсотків. Від початку у Британії хотіли розробити спеціальне програмне забезпечення для «електронного судочинства», але не встигли. Зараз для цього використовують Skype або Zoom.

Питання запровадження онлайн-правосуддя в Україні – це питання політичної волі, вважає Людмила Слива. «За відсутності актуалізації цього питання зі сторони влади, не варто очікувати, що судова система сама активно працюватиме над запровадженням. Якби це було так, то ми б бачили перші результати ще минулого року», – каже вона.


  • Зображення 16x9

    Сашко Шевченко

    Журналіст проєкту «Ньюзрум» з січня 2020 року.  Співпрацював з виданнями Hromadske.ua та Детектор Медіа. У червні 2019 року пройшов двотижневе стажування у команді data-журналістики The Guardian в Лондоні. Здобув ступінь магістра журналістики в університеті City (Лондон, Сполучене Королівство). Цікавлюсь міжнародними подіями та новинами технологій. 

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG