Доступність посилання

ТОП новини
02 червня 2020, Київ 11:11

Уряд регулює ціни на 10 «соціально значущих» продуктів: якими будуть наслідки?


Продовольча крамниця працює в період карантину. Київ, 21 березня 2020 року

Український уряд почав регулювати ціни на продовольство, відповідна постанова Кабміну набула чинності 18 травня. Якщо крамниця чи мережа підвищує ціну на один з десяти «соціально значущих» продуктів або на деякі медичні товари – вона має заздалегідь повідомити про це Держпродспоживслужбу, інакше – штраф. Експерти пояснюють Радіо Свобода, що цей крок не зможе стримати ціни, натомість створить додаткові бюрократичні перепони для торгівлі та може спровокувати дефіцит. Тим часом у бізнес-середовищі пропонують зовсім інші підходи для приборкання можливого росту цін.

Постанова Кабміну номер 341, яка обмежує ціни на 10 «соціально значущих» продуктів та на деякі медичні товари, потрібні для протидії поширенню COVID-19, фактично була написана і ухвалена ще в квітні. Але вона набула чинності лише 18 травня, через 10 днів після офіційної публікації, як того вимагає закон.

Постанова зобов'язує крамниці та роздрібні мережі декларувати в електронній формі подорожчання декількох видів товарів.

Перелік товарів – невеликий, але в уряді вважають, що вони є найважливішими в умовах пандемії. Це продукти:

  • Гречка
  • Цукор-пісок
  • Борошно пшеничне вищого сорту
  • Макаронні вироби (українські)
  • Молоко пастеризоване жирністю 2,5% (у плівці)
  • Хліб житньо-пшеничний
  • Яйця курячі категорії С1
  • Птиця (тушка куряча),
  • Вода мінеральна негазована
  • Масло вершкове, жирністю 72,5%.

А також – медичні товари:

Медична маска висить на квітучій черешні під час пандемії. Київ, 9 квітня 2020 року
Медична маска висить на квітучій черешні під час пандемії. Київ, 9 квітня 2020 року
  • Парацетамол, ампіциллін та ще деякі ліки, які використовують для симптоматичного лікування COVID-19.
  • Антисептики: спирт, хлогрексидін, йод.
  • Засоби дезінфекції на основі хлору
  • Мийно-дезінфікуючі засоби для рук і прання
  • Засоби захисту: медична маска, медична шапочка, окуляри, рукавички, захисні комбінезони тощо.

Якщо підприємець підвищує роздрібну ціну на один із цих товарів на 5% чи більше, він має повідомити про це Держпродспоживслужбу (через спеціальну електронну форму) за три дні до подорожчання. Якщо ціну підійматимуть на 10% і більше, то про це треба повідомляти за 14 днів, а якщо ціна має зрости на 15% і більше – то крамниця чи мережа повідомляє про це не пізніше ніж за 30 днів. Інакше – штраф: від 200 до 300 неоподаткованих мінімумів, залежно від ситуації.

Якщо ціна на такий товар зростає менш ніж на 5%, порівняно з 18 травня або з моментом останнього її декларування, то її можна не декларувати, так само не зобов'язані повідомляти про зміни своїх цін оптові продавці товару. Окрім того, ця норма діє лише до кінця карантину.

Що відбувається у крамницях?

Радіо Свобода відвідало кілька продовольчих мереж у перший день регулювання цін. Гречка, цукор, негазована вода та ще деякі товари з урядової десятки практично не змінилися у ціні. Курячу тушку стало знайти складніше. Навіть там, де напередодні вона продавалася зі знижкою, по акції – її немає. Або ж магазини пропонують домашню курку за ціною майже удвічі більшою, ніж звичайна курятина з птахофабрики.

Молоко з жирністю 2,5%, ціну на яке став регулювати Кабмін, можна побачити не скрізь, або ж воно закінчується. Натомість деякі виробники масово продають молоко, з вказаною жирністю 2,6%: ціни на нього не регулюються. Так само можна побачити масло з жирністю, яка на частки відсотка відрізняється від вказаної в постанові уряду.

Виробники молочної продукції не вперше змінюють жирність свого товару, щоб вийти з-під регулювання цін.

Хліб із житнього та пшеничного борошна – це десятки найменувань. За ціною яких саме сортів стежитиме уряд, наразі незрозуміло.

Ціни на яйця і макарони подекуди не змінилися, подекуди – незначно виросли.

Мета регулювання: стримати ціни, ускладнити бюрократію чи «продемонструвати турботу» про українців?

Уряд у своїй постанові посилається на два закони: про ціни та ціноутворення, а також на закон про додаткові соціальні та економічні гарантії у зв'язку з поширенням коронавірусу.

Однак, який ефект матиме регулювання цін на практиці, чи стане воно соціальною гарантією для українців?

Зазвичай уряди регулюють ціни на певні товари для того, щоб вони були доступні найбіднішим, але це завжди створює ризик дефіциту, наголошує в коментарі Радіо Свобода віцепрезидент Київської школи економіки Олеся Верченко.

Будь-яка регуляція цін порушує ринкові механізми
Олеся Верченко

«З одного боку, будь-яка регуляція цін порушує ринкові механізми. Тобто, вона створює неефективність у виробничих процесах та у споживанні, й зрештою може призвести до дефіциту. Хто від цього виграє? З одного боку, створюється дефіцит, якщо ціна є штучною та зарегульованою, а отже люди, які реально потребують цих товарів, в результаті можуть не мати до них доступу. З іншого боку, зрозуміло, що є стратегічні товари, підвищення цін на які може зашкодити певним групам населення. Отже, регуляція цін на критично важливі товари запроваджується, щоб не було зайвих спекуляцій, і щоб люди, які є найбіднішими, могли їх купити. Але якщо паралельно не забезпечено механізм розподілу та механізм доступу до цих товарів, то від регуляції цін буде більше шкоди, ніж користі», – попереджає експертка.

Урядове регулювання цін – це не соціальний, а суто бюрократичний крок, який не допомагає українцям, а лише збільшує проблеми для магазинів, пояснює в коментарі Радіо Свобода економіст Борис Кушнірук.

Є просто формальна спроба показати населенню, що влада про нього турбується. Краще стежити за тим, щоб була конкуренція і не було картельних змов...
Борис Кушнірук

«В підсумку, урядове регулювання цін ніякого результату не дасть. Також я не вірю в те, що ми побачимо якісь суттєві штрафи. Є просто формальна спроба показати населенню, що влада про нього турбується», – констатує економіст. – Краще стежити за тим, щоб була конкуренція і не було картельних змов. А весь український досвід регулювання цін свідчить: завжди все завершується тим, що з товаром чи послугою виникають проблеми. Свого часу спроби прем'єра Юлії Тимошенко регулювати ціни на товари призводили до того, що цей товар зникав, а потім з'являвся, вже значно дорожчий».

Загалом експерти говорять про такі ризики від урядового регулювання цін:

  • виникнення дефіциту на товари першої необхідності;
  • подорожчання цілих груп товарів: якщо основний продукт буде в дефіциті, зросте попит на товари-замінники;
  • подорожчання товару та зміна маркування, щоб він не підпадав під конкретну вимогу Кабміну;
  • Зростання корупції в органах влади, які опікуються сферою торгівлі
  • Бюрократичні ускладнення в роботі підприємців.

Натомість економісти і представники бізнесу пропонують інші способи стримування цін на конкретні товари та альтернативні форми допомоги малозабезпеченим:

  • ліміти на експорт критично важливих товарів;
  • зменшення податків для підприємців, які виробляють їх або торгують ними, аж до скасування єдиного податку певним категоріям ФОП;
  • поліпшення роботи Антимонопольного комітету, його протидія монополізації ринків та картельним змовам;
  • адресна допомога найбільш нужденним;
  • всі кроки, які сприяють конкуренції у виробництві та продажу критично важливих товарів.

Так, адвокат, який спеціалізується на захисті інтересів бізнесу, голова ГО «Антирейдерський центр» Дмитро Йовдій попереджає загрозу дефіциту через регулювання цін, і пропонує альтернативні кроки для того, щоб соціально важливі товари суттєво не дорожчали.

Регулювання цін не призведе ні до чого хорошого. Будуть, як у радянський час, неофіційно продаватися товар
Дмитро Йовдій

«Регулювання цін не призведе ні до чого хорошого. Будуть, як у радянський час, неофіційно продаватися товари, ціни на які обмежені – але за реальними ринковими цінами. Вихід – адекватна робота Антимонопольного комітету, яка мала б на меті не корупцію, а збереження конкуренції на ринку. Також ефективними були б квоти на експорт тих товарів, зростання цін на які уряд хоче стримати. А також – зменшення податкового тиску для частини підприємців, які виробляють або реалізують ці товари. У цій ситуації потрібно враховувати інтереси бізнесу, а не просто запроваджувати адміністративні обмеження», – вважає правник.

Карантин для протидії поширенню коронавірусу український уряд запровадив із 12 березня. Відтоді його кілька разів подовжували, попередньо він діятиме до 22 травня.

Припинення туризму і закриття більшості закладів торгівлі, культури і розваг, тотальні обмеження для транспорту почалися на тлі кризових явищ в економіці, й додатково посилили їх. Доходи українців зменшуються, частина з них – без роботи, або у вимушених відпустках.

Міжнародний валютний фонд прогнозує падіння економіки України за підсумками 2020 року на 7,7% (до кризи прогнозували зростання на понад 3%). Тим часом базовий прогноз падіння світової економіки у 2020 році – мінус 3%.

Станом на 18 травня в Україні виявили за добу 325 нових хворих на COVID-19, свідчать дані моніторингу Ради національної безпеки та оборони України. Це найменша кількість нових випадків із 20 квітня.

160 людей одужали, 21 пацієнт помер.

Загалом в Україні нарахували 18 616 виявлених випадків хвороби. 535 людей померли, 5 276 – одужали.

  • 16x9 Image

    Євген Солонина

    На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ

Загрузка...

ВАС МОЖЕ ЗАЦІКАВИТИ

XS
SM
MD
LG