Доступність посилання

ТОП новини
06 липня 2020, Київ 11:17

«Антиколомойський» закон ухвалено: це перемога чи ні?


Верховна Рада знайшла 270 голосів, щоб не вертати «Приватбанк» Коломойському

Верховна Рада 13 травня ухвалила закон про банки, необхідний для затвердження нової програми з Міжнародним валютним фондом (МВФ). Політики, експерти і звичайні українці вже назвали цей документ «антиколомойським»: він унеможливлює повернення проблемних банків колишнім власникам, зокрема і «Приватбанку» –​ його колишньому співвласникові, олігарху Ігореві Коломойському. Що означає це рішення для України та чи можна його вважати позитивом для фінансової системи держави? Радіо Свобода запитало про це в експертів.

За законопроєкт, що зменшує ризик повернення «Приватбанку» колишнім власникам (№ 2571-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності»), в другому читанні і в цілому проголосували 270 народних депутатів.

Ухвалення цього документа відбувалося з численними перешкодами: так, після першого читання до нього подали рекордні в українській історії 16,5 тисяч правок – тобто трохи більше, ніж слів у законопроєкті.

Документ передбачає, що власники і колишні власники банку, інтереси яких були порушені через виведення фінансової установи з ринку, можуть отримати відшкодування збитку лише у грошовій формі. Але лише у разі, якщо потребу відшкодування підтвердить один із провідних світових аудиторів. Визнання незаконним рішення про виведення банку з ринку не може бути підставою для його скасування.

Із 2014 року Нацбанк вивів із ринку 104 банки. У пояснювальній записці до законопроєкту йдеться про те, що «деякі банки, використовуючи недосконалу судову систему, намагаються знову повернутися на ринок, що створює системні ризики для фінансової стабільності».

Також новий закон передбачає внесення статті 266-1 до кодексу адміністративного судочинства України. Тепер для того, щоб він набрав чинності, залишився один підпис: президента України.

Експерт: політична воля з’явилася через кризу і після кризи може зникнути

Криза і потреба підтримки з боку західних донорів призвели до того, що нині українська влада має політичну волю ухвалити невигідний Ігореві Коломойському закон, визнає у розмові з Радіо Свобода інвестиційний банкір Сергій Фурса. Але він попереджає і про ризики.

Це перемога, але не остаточна
Сергій Фурса

«Це перемога, але не остаточна. Цей результат було досягнуто лише тому, що Україна зараз конче потребує допомоги МВФ, і в Коломойського та його посіпак у Верховній Раді не залишається шансів відіграти цю історію назад, наприклад через Конституційний суд. Втім, вони зможуть це зробити, якщо на це з’явиться політична воля української влади. А вона може з’явитися, якщо мине кризовий період і держава не так критично потребуватиме підтримки МВФ», – пояснює банкір.

Перемога в битві, а не у війні?

Ухвалення «антиколомойського» закону є перемогою, особливо важливою в умовах кризи й пандемії, визнає співзасновник партії «Демократична сокира» Антон Швець, один із системних критиків ініціатив Коломойського і незмінний супротивник поновлення впливу олігарха на «Приватбанк». Водночас він нагадує: це перемога в битві, а не у війні, ризики щодо «банківського» реваншу олігарха залишаються.

«Так, це перемога, але перемога локальна. Якщо не буде ніяких «підніжок» з боку ОП – цей закон призведе до отримання допомоги МВФ, але не швидко. Спершу у Верховній Раді «зіб’ють» постанову про скасування ухваленого закону, так відбувається майже завжди з важливими для держави законами. (Ідеться про два проєкти постанов, від депутатів Антона Полякова та Олександра Дубінського, про визнання голосування недійсним – ред.). Потім закон підпише президент Володимир Зеленський, – прогнозує Антон Швець. – І десь через півтора місяця від моменту набуття ним чинності Україна може отримати транш Міжнародного валютного фонду».

Але весь цей період буде непростим: боротьба за банк і відповідно за допомогу МВФ триватиме і далі, пояснює представник «Демократичної сокири».

Коломойський не сидітиме склавши руки. Ухвалений закон намагатимуться скасувати через Конституційний суд
Антон Швець

«Звісно, Ігор Коломойський не сидітиме увесь цей час склавши руки. Наступна війна – це коли ухвалений закон намагатимуться скасувати через Конституційний суд. Ми, зі свого боку, протидіятимемо цьому сценарію… Але треба розуміти: закон не ідеальний. Напряму він не дозволяє вернути проблемний банк колишньому власникові, але не забороняє інших речей, як-от отримання компенсацій. Але якщо враховувати висновки авторитетних аудиторських компаній про ситуацію в банку – що ж, така компенсація (від держави Коломойському) може бути негативною», – пояснює Швець.

Тим часом Сергій Фурса вважає скасування «антиколомойського» закону через Конституційний суд основним ризиком для України, тоді як ризик виплати Україною компенсацій ексвласникам банку – менш імовірним.

«Закон прописаний так, що компенсація колишнім власникам банку може бути виплачена лише за рішенням одного з авторитетних міжнародних аудиторів так званої «Великої четвірки» (чотири найбільші й найнадійніші аудиторські компанії світу – ред.). Але жодна з них ніколи не визнає, що держава Україна щось винна тим, хто виводив кошти з «Приватбанку», – вважає Сергій Фурса.

Наразі Україна зробила для неповернення «Приватбанку» Коломойському фактично все можливе в нинішній ситуації, зауважив у розмові з Радіо Свобода директор «Центру економічної стратегії» Гліб Вишлінський.

«Не можна виключати варіанту, що Конституційний суд України визнає закон неконституційним. Але наразі (у Верховній Раді) було зроблено все, що можна було зробити. Звісно, Ігор Коломойський може застосувати якісь креативні підходи, щоб виламувати руки українському судочинству. Але його позбавили всіх більш-менш простих способів повернення контролю над банком через вплив на українські суди. КСУ в українській історії зазвичай ухвалював більшість своїх рішень із політичних міркувань. Тож це рішення щодо «антиколомойського» закону залежатиме від політичної волі на Банковій», – стверджує аналітик.

13 травня, не дуже вдале для Ігоря Коломойського, стало щасливим днем для українських політиків, які послідовно виступали проти інтересів і намірів українського олігарха. Передовсім це представники парламентської опозиції, які у цей день утворили ситуативну «антиколомойську» більшість із частиною партії влади.

Новину з Верховної Ради також позитивно оцінили в самому «Приватбанку», який нині є найбільшим комерційним банком у державній власності України.

Чинного президента України Володимира Зеленського вважають колишнім бізнес-партнером Ігоря Коломойського. Про це говорив і сам олігарх, про це свідчила і медійна присутність Зеленського-кандидата на телеканалі «1+1», який входить до бізнес-імперії Коломойського. Водночас 13 травня президент України Володимир Зеленський відвідав Верховну Раду, щоб закликати депутатів ухвалити «антиколомойський» закон.

Те, що проблемні українські банки («Приватбанк» – найбільший із них) не повертатимуть колишнім власникам, було однією з обіцянок Зеленського, яку він давав іще восени 2019 року.

У грудні 2016 року уряд України за пропозицією Нацбанку й акціонерів «Приватбанку», найбільшими з яких на той час були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію цієї найбільшої на українському ринку фінустанови. Банк перейшов у державну власність, на його докапіталізацію загалом держава витратила понад 155 мільярдів гривень. Суди в Україні розглядають низку справ, пов’язаних із «Приватбанком». Банк також судиться з ексвласниками у Великій Британії та США.

  • Зображення 16x9

    Євген Солонина

    На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG