Газета «День» з'ясовувала, чим запам’ятався українцям перший рік роботи Верховної Ради 9-го скликання? Видання пише, що з нинішнього парламенту вийшов непоганий спринтер, але нікудишній стаєр: почавши працювати у неймовірно інтенсивному темпі, депутати здалися задовго до фінішної прямої. А лідер політичної партії «Голос» Святослав Вакарчук взагалі зійшов з дистанції...
«Якщо на початку року Рада 9-го скликання ледь не щотижня шокувала країну радикальними політичними ініціативами, які тут же знаходили підтримку в залі, то вже після низки гучних скандалів та відставок (зокрема Андрія Богдана) монобільшість показала себе як вкрай нестійка конструкція», – стверджує газета.
Тертя всередині найбільшої фракції поширилося і на трикутник «Рада – Кабмін – президент». Фракція поділилася на групи впливу та інтересів. Як олігархів, так і фінансово-промислових груп. Тож більшість голосів, як на початку роботи, фракції зібрати чимраз складніше, зазначають газетярі.
Видання нагадує, що влаштовували «слуги» й демарші президенту – парламент двічі забракував програму дій уряду, а ще відмовився голосувати за призначення міністром освіти Сергія Шкарлета.
Тож у кулуарах парламенту говорять про можливість того, що Зеленський у якийсь момент піде на розпуск Верховної Ради, щоб дистанціюватися від її непопулярності. Цар добрий, бояри погані – народу зазвичай таке подобається, зазначає газета.
І місцеві вибори, які відбудуться цієї осені, стануть інвентаризацією політичних можливостей Володимира Зеленського і його команди. На цьому наголошується в статті «Непоганий спринтер, але нікудишній стаєр».
Останнім часом все більше «тривожних дзвіночків» свідчать про повернення «русского мира» в Україні. Один із них, як пишуть «Факти», заява спікера Верховної Ради Дмитра Разумкова про перегляд закону про функціонування української мови як державної. Другий – скандальний законопроєкт депутата Бужанського.
Видання пише, що не тільки пересічні громадяни, але і деякі чиновники й політики навіть вищої ланки демонстративно в офіційних умовах говорять російською. А коли Україна поверне Крим і Донбас, отримає покоління чуже українській культурі та яке взагалі не знає української мови.
Тож чи треба (і як) боротися з «русским миром» в Україні? Про це і не тільки в інтерв'ю виданню розповідає громадський діяч Валерій Пекар.
Він наголошує, що в Україні є два варіанти естетики – національна і радянська. «Грубо кажучи, чи Мазепа, Бандера і генерал Григоренко, або Ленін, Дзержинський і маршал Жуков. І вони не об'єднуються в рамках однієї історії», – зазначає підприємець.
«Ми повинні розуміти, що, поки Росія залишається авторитарною імперією, переговори ні до чого не приведуть. Навіть якщо завтра Путін помре, на його місце прийдуть вірні путінці або ж російські ліберали, які, як відомо, закінчуються на «українському питанні», тому що для них Крим – «не бутерброд». Тільки принципова зміна суті російської держави, що поки залишається малоймовірною перспективою, здатна завершити війну», – наголошує Пекар. Заголовок матеріалу – «Зеленський не хоче зрозуміти, що його оточення неймовірно токсичне».
Газета «День» пише про необхідність створення в Україні єдиного органу, який би курував оборонно-промисловий комплекс. Особливо гостро це питання постало після початку російської агресії в Криму та на Донбасі, коли потрібна була системна реалізація військо-технічної політики держави та координація з боку уряду підприємств оборонної промисловості.
«На створенні такого центрального органу виконавчої влади профільні експерти наполягають вже шість років, – коментує «Дню» директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак. – Зокрема, фахівці переконані, що саме окреме міністерство повинно опікуватися ОПК, оскільки це передусім господарські структури. При цьому очільником міністерства має бути саме віцепрем’єр-міністр, оскільки в Україні існує аж 16 державних замовників», – наголошує військовий експерт.
Серед них ключове місце посідає Міністерство оборони, але потрібно йти до певної уніфікації при закупівлі озброєнь. Головна мета цієї реформи в іншому, а саме: забезпечити сталий розвиток оборонних технологій та технологій подвійного призначення. Саме на це покладається велике сподівання, що в межах міністерства з наступного року запрацює агентство з розвитку технологій, і воно забезпечить найбільш вагомі українські напрямки, які дозволять Україні створити асиметричну зброю протидії зовнішній агресії та посилить позиції України на світовому ринку озброєнь. Усе необхідне сьогодні для реформи є», – наголошує експерт видання у статті «Чи запрацює ОПК?»
Щоб підготувати командира корабля, необхідно понад 10 років. Підготувати старшину чи сержанта – не менше як 3 роки, а батальйонного рівня і вище – 5-7 років. Для війська усе це час та величезні ресурси. Тому важливо, щоб підготовлені за бюджетні кошти фахівці залишалися служити в армії якомога довше. Про проблеми українського війська, його підготовку та досягнення інформує газета «Голос України».
На Херсонщині непоправної шкоди завдали унікальному історичному об'єкту – Долині курганів неподалік Ягорлицької затоки Чорного моря. Як пише «Голос України», це своєрідна капсула часу, в якій понад триста курганів, що зводили кочові народи від епохи бронзи до скіфських часів. Причому більшість з них досі залишалися невивченими достеменно і недоторканними: через віддаленість до них навіть мародери не дісталися. І от нещодавно фермерське господарство у Голопристанському районі розорало Долину курганів, а по кількох із них узагалі пройшлося плугом. Про наслідки йдеться в статті «Розорана історія».
