Доступність посилання

ТОП новини
10 серпня 2020, Київ 06:26

Віцеспікерка парламенту назвала політичною провокацією спробу змінити мовне законодавство


Олена Кондратюк

Заступниця голови Верховної Ради Олена Кондратюк (фракція «Батьківщина») в інтерв’ю Радіо Свобода оцінила перспективи вирішити в парламенті питання навколо мови, які останнім часом знову викликають гострі суперечки.

«Мені здається, що достатньо буде політичної волі, принаймні, зараз у цьому парламенті в цьому році поставити крапку на цьому і більше до цього не повертатися. Я, принаймні, докладу до цього максимально зусиль», – заявила вона в «Суботньому інтерв’ю».

«Я вважаю, що політики, коли влазять в мовну проблему, в закон про мови, то це відразу виходить на провокацію. І це реально зараз політична провокація… Державні діячі повинні нести відповідальність і розуміння повинні мати, що цей процес вже є незмінний. Українська мова є єдиною державною в цій країні», – наголосила діячка.

Після приходу до влади в Україні президента Володимира Зеленського і його партії «Слуга народу» 2019 року знову почалися спроби применшити роль української мови в державі і натомість розширити використання російської. Останньою наразі з таких спроб став законопроєкт народного депутата Максима Бужанського (фракція «Слуга народу») про державну мову в освітньому процесі, який передбачав би скасування частини закону про мову, що вимагає перехід учнів 5–11-х класів російськомовних шкіл на українську мову навчання з 1 вересня 2020 року, а також правила про те, що принаймні 80% освітнього процесу має відбуватися українською мовою.

Законопроєкт викликав різку критику громадськості. Профільний комітет парламенту рекомендував відхилити його. Тим не менш, документ двічі вносили до порядку денного роботи парламенту.

Обидва ті дні під будівлею Верховної Ради відбувалися акції протесту проти таких планів, і врешті обидва рази законопроєкт не потрапляв на розгляд. Заступниця голови фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук в ефірі Радіо Свобода висловила думку, що його вже й не будуть розглядати, бо з 1 вересня згадані норми закону почнуть діяти, і скасовувати їх на осінній сесії вже не буде сенсу.

Тим не менше, існують побоювання, що документ може все-таки потрапити на розгляд у разі призначення позачергової сесії.

Мовний закон України і законопроєкт Бужанського

Верховна Рада України 25 квітня 2019 року ухвалила закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної», який набрав 278 голосів. Він деталізував державний статус та вживання української мови в різних сферах життя: від бізнесу – і до освіти. Навколо кожної з понад 2 тисяч правок точилися запеклі баталії між проукраїнськими та проросійськими силами у парламенті.

Тодішні президент України Петро Порошенко та голова Верховної Ради Андрій Парубій і до, і після голосування говорили про те, що ухвалити мовний закон до завершення їхніх повноважень – це було для них питанням принципу.

Цей закон прийшов на зміну мовному закону «Ківалова-Колесніченка», який давав змогу використовувати замість державної мови регіональну – ту мову, якою володіє понад 10% населення регіону. Таки він обмежував вживання української мови навіть у порівнянні з радянським законом «Про мови в УРСР». Його ухвалення у 2012 році викликало масові протести, що отримали назву «Мовний майдан». У 2018 році закон «Ківалова-Колесніченка» скасував Конституційний суд України. Відтоді, і до квітня 2019 року, Україна взагалі не мала мовного закону.

Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» не лише регулює сфери вживання української мови. Він визнав українську мову одним із державних символів (як герб, прапор та гімн), та передбачив кримінальну відповідальність за наругу за нею або за спроби «запровадження офіційної багатомовності». Відтепер іспит на знання мови став обов'язковим для іноземців, які просять українського громадянства.

Проросійська опозиція в парламенті восьмого скликання не дала за мовний закон 2019 року жодного голосу і заявила, що він нібито «розколює країну».

Володимир Зеленський, який на той час переміг на виборах президента, але ще не вступив на посаду, сказав, що йому важко спрогнозувати наслідки ухвалення закону про мову. І пообіцяв зробити ретельний аналіз документа після того, як стане главою держави: «щоб пересвідчитися, що в ньому дотримані всі конституційні права та інтереси всіх громадян України».

«Моя принципова позиція – держава має сприяти розвитку української мови шляхом створення стимулів і позитивних прикладів, а не заборон і покарань, ускладненням бюрократичних процедур, множенням кількості чиновників замість їхнього скорочення», – відреагував Зеленський.

Однак 10 жовтня 2019 року під час свого пресмарафону шостий президент України дав зрозуміти, що серед його пріоритетів – припинення війни та розвиток економіки, а зміни мовного законодавства пріоритетом не є.

Між тим Венеціанська комісія у своєму висновку від 6 грудня 2019 року наголошує, що чинний мовний закон не зміг встановити необхідний у суспільстві баланс між популяризацією української мови та належним рівним захисту мовних прав національних меншин. Експерти комісії радять Україні призупинити імплементацію тих положень мовного закону, які вже набули чинності, доки не буде ухвалено закону про нацменшини. «Імплементація закону про державну мову без законодавчих рамок для захисту мовних прав нацменшин може призвести до дискримінації людей, які до них належать», ідеться у висновку Венеційської комісії.

Ультраправі партії Угорщини, а також МЗС цієї країни першими в ЄС відреагували на український мовний закон. Угорські політики назвали його «несумісним із європейськими цінностями».

13 липня 2020 року заступник голови фракції «Слуга народу» Олександр Корнієнко попросив внести до порядку денного Верховної Ради законопроєкт щодо мови навчання у закладах освіти, який може змінити українське мовне законодавство на користь російської мови. Верховна Рада планує розглянути цей документ 17 липня.

Автор законопроєкту, депутат «Слуги народу» Максим Бужанський – неодноразово критикував нинішній статус української мови. Він пропонує відтермінувати до 2023 року перехід школярів, які зараз навчаються російською мовою, на українську. Також законопроєкт скасовує правило про те, що принаймні 80% освітнього процесу має відбуватися українською мовою.

Саме цю норму критикують представники проукраїнської опозиції в парламенті, вважаючи її поновленням русифікації та «маніпуляцією», приуроченою до місцевих виборів. Підписи проти ухвалення цього документа зібрала й низка депутатів монобільшості.

Не підтримувати цей законопроєкт закликали парламентський комітет з гуманітарної та інформаційної політики, профільні міністерства, а також мовний омбудсмен Тарас Кремінь. Він вважає, що в разі ухвалення, цей документ звузить сферу застосування української мови.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ

XS
SM
MD
LG